Ніколи не бачили у тварини такі сумні очі: як евакуювали ведмедя Бахмута з-під обстрілів
Війна руйнує будинки та людські долі. Однак є ті, хто, на відміну від людей, не може від неї врятуватися самостійно. Не може виїхати чи кудись втекти. Так сталося і з ведмедем, який тижнями жив у Бахмуті, що на Донеччині. Тваринка не мала що їсти і пити, а поруч постійно розривалися снаряди.
- 1Історія порятунку ведмедя Бахмута: дивіться відео
- 2Поруч з ведмедем вибухали ракети: як зоозахисники рятували тварину
- 3"Був наляканий і не знав, що з ним робитимуть": про адаптацію на новому місці
- 4"У всіх наших ведмедів сумна історія": про інших вихованців "Домажиру"
- 5Чи зможуть колись ці ведмеді повернутися у дику природу
- 6Як допомогти Бахмуту та підтримати притулок
Фантастичну і зворушливу історію порятунку ведмедя з гарячої точки розповіли працівники притулку "Домажир" в інтерв'ю у межах проєкту "СВОЇ" на 24 каналі.
Важливо Тілом я в Києві, але душею і серцем залишаюся там, – історія Михайла про виїзд з Бахмута
Історія порятунку ведмедя Бахмута: дивіться відео
Поруч з ведмедем вибухали ракети: як зоозахисники рятували тварину
Як сказала маркетологиня притулку "Домажир" Ольга Федорів, тривалий час ведмідь жив у покинутій приватній оселі в Донецькій області. Наші військові знайшли ведмедя у клітці зі зруйнованим дахом. Його господарі поїхали, а ведмедя залишили напризволяще.
Де ви знайшли тваринку? І якому він був стані?
Ольга Федорів: Його знайшли військові у Бахмуті, в самому місті. Від нього у декількох метрах вибухали ракети. Сам ведмідь був у дуже занедбаному стані, погано стояв на лапах. Ми не знаємо, скільки часу він був без їжі та води.
Спершу його почали підгодовувати наші військові. Вони одразу ж звернулися до зоозахисників і тоді почали вирішувати, як його евакуювати.
Ольга Федорів – маркетологиня притулку "Домажир" / Фото 24 каналу
Як розповіла головна з догляду за тваринами та заступниця директора ведмежого притулку "Домажир" Наталія Галайко, ведмідь важко пережив дорогу.
Наталія Галайко: Він перебував у досить поганих умовах, його просто залишили у зоні бойових дій. Попри те, що він був знесилений, тварина дуже важко переживала гучні вибухи.
Заступниця директора ведмежого притулку "Домажир" Наталія Галайко / Фото 24 каналу
Як відбувалася евакуація ведмедя?
Ольга Федорів: Це було все організовано зоозахисною організацією UAnimals. Вони організували перевезення ведмедя сюди, а ветеринарну підтримку йому забезпечила Наталія Попова. До Львова тваринка добиралася понад добу. Коли нас запитали, чи може "Домажир" прийняти ведмедя – а в нас їх вже було 30 – ми одразу погодилися.
Ми не знали його попереднього імені, тож вирішили назвати Бахмутом. На честь міста, з якого його привезли.
"Був наляканий і не знав, що з ним робитимуть": про адаптацію на новому місці
Що ви побачили, вперше зустрівши його?
Ольга Федорів: Коли він приїхав сюди, то я зловила себе на думці, що ще ніколи не бачила таких сумних очей у ведмедя. Він був наляканий – не знав, куди його привезли, що з ним будуть далі робити. Він поводився спокійно, без агресії. Не проявляв якоїсь поведінки, але був настрашений. Спершу ми поселили його у ведмежий будиночок, почали йому давати їсти.
Бахмут був переляканий / Фото 24 каналу
Наталія Галайко: Ми дали йому легеньку дієту для того, щоби перевірити здоров'я. Ми хотіли зрозуміти, чи є в нього після стресової ситуації якісь розлади. Але побачивши, що він почувається добре, його перевели на загальний раціон, який ми даємо для ведмедів.
У цей період раціон найбільший, тож зараз годуємо яблуками, морквою, іншими сезонними овочами і фруктами. Даємо навіть гарбузи, помідори, кукурудзу. Також ведмеді їдять горішки. Крім того, у раціоні є м'ясо та риба.
Хай він поправляється, може, ще увійде в зимовий сон, і вже весною ми зробимо йому великий ветеринарний огляд.
Ведмідь Бахмут, який тепер живе у притулку "Домажир" / Фото 24 каналу
Ольга Федорів: Ще на початку, коли він до нас потрапив, його лякав будь-який звук. До прикладу, коли хтось щось заголосно скаже. Довший час ведмідь боявся вийти з боксу. Його лякав будь-який шум і шорох. Але наші доглядачі працювали з ним.
І вже десь тиждень-два тому ведмідь спокійно почав виходити на територію вольєра. Наші доглядачі постійно його провідують. Дивляться, як він себе почуває. Він вже не звертає уваги на ці звуки, це є дуже добрий показник.
"У всіх наших ведмедів сумна історія": про інших вихованців "Домажиру"
Ведмежий притулок "Домажир" – це реабілітаційний центр, метою якого є допомога та порятунок ведмедів із притравлювальних станцій, пересувних зоопарків, цирків, готелів і ресторанів. Умови для утримання тварин у притулку максимально наближені до природних, що сприяє відновленню природних інстинктів та поведінки. Зараз у притулку "Домажир" мешкає 31 ведмідь, включно з Бахмутом. Працівники знають історію і характер кожного.
Ольга Федорів: У всіх наших ведмедів є сумна історія. Їх привезли з поганих умов проживання. Зараз поруч з Бахмутом живуть й інші ведмеді. Вони звикають один до одного. Звикають до запахів, до звуків.
У притулку живе 31 ведмідь / Фото 24 каналу
Чи зможуть колись ці ведмеді повернутися у дику природу
Більшість ваших вихованців до "Домажиру" жили у зоопарках та цирках. Чи зможуть ведмеді коли-небудь повернутися у дику природу і жити там самостійно?
Ольга Федорів: На жаль, всіх цих ведмедів уже не можна випустити в дику природу. Хоча ми дуже раді, що у всіх них відновлюються природні інстинкти. До прикладу, минулої зими, окрім малих ведмежат, всі ведмеді пішли в зимовий сон, а це дуже хороший показник.
Деякі ведмеді самі собі барлоги виривали. Правда, вони не завжди можуть піти туди спати, тому що в них є штучно створені барлоги, які роблять наші доглядачі. Але це дуже хороший показник.
Як допомогти Бахмуту та підтримати притулок
Всі охочі можуть провідати Бахмута у притулку "Домажир". Для відвідувачів там регулярно проводять екскурсії. Для цього потрібно попередньо записатися на сайті. Зараз "Домажир" працює із середи по суботу.
Зверніть увагу! Підтримати "Домажир", ведмедика Бахмута та інших тваринок ви можете перейшовши за посиланням на сайт притулку.Ми вкотре переконуємося, що українці навіть під обстрілами думають не про своє життя, а про те, як врятувати та допомогти іншим. Людина чи тварина – немає різниці. Бо ми – нація, яка дає надію, яка дає життя і яка обов'язково переможе смерть та темряву.