Як чилійці буденність перетворюють у незабутні карнавали

Тому в Чилі багато заходів, які змушують забути про тривоги і зануритись у безтурботний світ розваг.

Карнавал Андіно

У січні чи лютому яскравий натовп на три дні окуповує вулиці міста Аріка. Костюми усіх можливих кольорів, запальна музика, танці й перфоманси — голова іде обертом від різноманіття. Фестиваль створено, щоб підкреслити багатогранність Чилі: там століттями мирно проникають одна в одну культура місцевого населення та звичаї іспанських завойовників.

У центрі міста хваляться майстерністю різні танцювальні школи, своїм запалом заражають глядачів, і ті й собі танцюють на вулицях упродовж фестивалю.

Фестиваль у Тірані

Аж сім днів та ночей триває фестиваль у маленькому селі Тірана. Свято релігійне — ним вшановують Діву Марію, яку вважають покровителькою усього Чилі. Та релігія не забороняє танців, тож упродовж липневого тижня на вулицях Тірани гуляють жінки в розкішних сукнях, чоловіки у національних костюмах та актори в масках — усі беруть участь у цілодобовому, безперервному святкуванні.

Три тижні Santiago a Mil

Утім, ні три, ні сім днів свята не здатні побити рекорду фестивалю Santiago a Mil. Цей триває аж три тижні. Щоправда, тут акцент роблять на культурі та акторському мистецтві, тож на відміну від попередніх подій, на цьому фестивалі мало нестримних розваг. Люди ходять на вистави, по дорозі їх перепиняють акробати, а улюблені актори розігрують сценки просто серед вулиці.

Читайте також: Як чилійські вина завоювали світ

Національний день

Як будь-яка інша країна, Чилі має власний національний день. Вісімнадцятого і дев'ятнадцятого вересня чилійці нагадують собі, за що люблять батьківщину. І роблять це в доволі оригінальний спосіб — визначають, хто більш вправний у родео, й масово виконують національний танець квека. Звісно ж, не обходиться без концертів та локальних забав.