У грудні 2018 року відбувся черговий З'їзд суддів, який обрав членів Вищої ради правосуддя. Тоді за день до таємного голосування за кандидатів активістка Автомайдану точно назвала усіх чотирьох переможців виборів.
Читайте також, чому не відбулося очищення судової влади
Вона до ворожки не ходила й соціологічні опитування не проводила. Просто самі судді розповіли, що перелік переможців був наперед визначений керівниками судів на таємних нарадах. Делегатам З'їзду залишалось лише покірно проголосувати за цих осіб.
Про таємні наради керівництва судів, де формувались списки узгоджених кандидатур шепотілись давно. Лише незначна частина виступала проти цього й тільки один суддя наважився про це сказати публічно.
Проте це все були тільки слова, які керівництво судів категорично заперечувало чи просто ігнорувало. І ось з'явились беззаперечні докази, що саме так все і відбувається.
Журналістка Марина Ансіфорова опублікувала аудіозапис таємних зборів керівників господарських судів у листопаді 2015 року напередодні чергового З’їзду суддів.
Що відбувалося на таємних зборах
Збори вів тодішній голова Вищого господарського суду Богдан Львов. Нині він голова нового Касаційного господарського суду та одночасно заступник голови Верховного Суду.
Суддя Богдан Львов
Тоді З’їзд мав вирішити три ключових кадрових питання – обрати суддю Конституційного суду, двох членів Вищої кваліфікаційної комісії та новий склад Ради суддів України.
Так от, з понад годинного аудіозапису стає зрозуміло, як відбувається прийняття рішень й за якими критеріями певних суддів призначають переможцями. Отже, жодного обговорення кандидатів, гострих питань чи хоча б видимості дискусії.
Богдан Львов наче директор заводу по виробництву судових рішень повідомив присутнім, за кого треба голосувати. І не просто повідомив, а вимагав витягнути ручку, папірець та записати потрібні прізвища.
Кого мали підтримати судді
За вказівкою Львова судді мали голосувати за Віктора Кривенка до Конституційного Суду. До Вищої кваліфікаційної комісії підтримку мала отримати Тетяна Шилова.
Суддя Віктор Кривенко
На другого кандидата ще очікували, але звучало прізвище Володимира Бутенка. Записати мали й повний перелік наперед визначених переможців до Ради суддів.
Щоб ви не сумнівались – не лише записали й запам'ятали, але й проголосували як треба. Усі занесені керівництвом до списку реально перемогли на "таємному та вільному" голосуванні.
Цікаво, як визначали осіб, які мають перемогти. Може це справді кращі з кращих, які проявили себе, мають бездоганну репутацію та авторитет як серед суддів, так і у суспільстві? Знову помиляєтесь. Найважливіші риси обраних дуже влучно охарактеризував Богдан Львов: надійний та безвідмовний.
Цікаво! Корупціонери аплодують стоячи: що відбувається в Окружному адмінсуді
Якщо подивитись на останні вибори до Вищої ради правосуддя, то видається, що ще однією рисою кандидата має бути наявність статків, які явно не відповідають доходам. А от власна думка, яка відмінна від позиції керівництва, є очевидним мінусом. У Богдана Львова навіть діє правило трьох проколів за інакодумство.
Отже, ви зрозуміли: ключові посади в суддівських органах займають наперед визначені керівництвом судді, які є або безвідмовними або з попередженнями.
Про реакцію Львова та голови Ради суддів на оприлюднення записів
Усі ці з'їзди, вибори та таємне голосування є лише імітацією для гарної картинки. Зрештою, як і усі реформи, які проводяться людьми, обраними у такий спосіб. Та найпоказовішою є реакція на ці записи самого Богдана Львова.
У будь-якій цивілізованій країні, де суддівська незалежність чогось вартує, оприлюднення цих записів мало б ефект бомби й суддя, який має честь, як мінімум би подав у відставку з керівної посади.
Важливо, що Львов навіть не заперечує правдивість запису й щиро дивується – "тут нічого такого, це звичайна практика".
Я переконаний, що саме завдяки такій практиці Львов істотно зміцнив свої позиції: виграв конкурс до Верховного Суду, очолив новий касаційний суд та став заступником голови Верховного Суду – символу та вінця судової реформи.
Чинний голова Ради суддів України Олег Ткачук також не захотів реагувати на ці записи й наполягає, що голосування було вільним та таємним. Жодного впливу. Ну, а дійсно, як тут відреагуєш, якщо сам на такому ж з’їзді й був обраний.
Суддя Олег Ткачук
До речі, Богдан Львов пояснив, чому керівники судів впливають на ці процеси та визначають, за кого потрібно голосувати.
Ну звісно, що від цих органів напряму залежить реалізація судової реформи, а також усіх питань функціонування судів. Тому керівникам судової влади тут не потрібна зайва демократія та свобода вибору. Ось погоджений список, записали – проголосували.
Нагадаю, що головами судів в абсолютній більшості залишились старі, перевірені кадри, завдяки яким стара система з усіма негативами практично повністю збереглась. Тому будь-яких позитивних змін в судах за збереження поточної ситуації годі очікувати.
Про конкурс до Вищої кваліфікаційної комісії
Якщо ви думаєте, що інших членів Вищої кваліфікаційної комісії обирають якось інакше, то помиляєтесь. Яскравим прикладом був конкурс на обрання Державною судовою адміністрацією у 2016 році члена Вищої кваліфікаційної комісії. У ньому переміг Тарас Лукаш.
Суддя Тарас Лукаш
Після ознайомлення з документами конкурсної комісії стало зрозуміло, що його протягували й ставили очевидно завищені бали. "Лукаш робив все, щоб максимальна кількість недоброчесних залишалися на посадах", – написав член конкурсної комісії авторитетний науковець Микола Хавронюк.
Минулого тижня Лукаш несподівано звільнився. Кажуть, що знайшлась інформація, яка змусила його написати заяву. Все це доводить, що наразі неможливо забезпечити справді вільні вибори достойних кандидатів до органів суддівського врядування без впливу керівництва судів.
Єдиний вихід – долучити до цього процесу міжнародних експертів, які вже продемонстрували свою ефективність під час конкурсу до Антикорупційного суду. А ще – запровадити електронне голосування. Це дозволить залучати до виборів усіх суддів, а не лише обраних.
Читайте також: Як "ручні" судді Кваліфікаційної комісії страждають від своєї ж недоброчесності
Відповідні зміни до законодавства вже запропоновані. Якщо оновлена Верховна Рада їх прийме, то вже цього року можна буде запустити справжню судову реформу. Боротьба за чесні суди триває і справедливість однозначно переможе!