У чому корінь проблеми
Це означає, що з того часу Козьяков не мав права ухвалювати будь-які рішення. А отже законність формування Антикорупційного та Верховного судів під великим питанням.
Читайте також: Як "ручні" судді Кваліфікаційної комісії страждають від своєї ж недоброчесності
Останні два місяці йдуть гарячі юридичні суперечки щодо строку повноважень Голови Вищої кваліфікаційної комісії Сергія Козьякова та половини її складу. Завдяки неякісному закону можна стверджувати, що його повноваження закінчились у 2018 році. А можна доводити, що ще тривають до 2020 року. Тобто вийшло класичне дишло, яке потрапило до рук суддів з дуже сумнівною репутацією.
У листопаді 2018 року Комісія виставила низькі бали за виконання практичного завдання учаснику конкурсу до Верховного суду Олександру Кротюку. Рішенням Комісії, підписаним Сергієм Козьяковим його було не допущено до наступних етапів конкурсу. А 1 квітня, у перший день після виборів, коли стало зрозуміло, що влада Порошенка серйозно похитнулась, Кротюк подав позов до Окружного адмінсуду з проханням визнати повноваження Сергія Козьякова припиненими. Мабуть, до виборів він був впевнений, що цей суд ніколи не піде проти влади.
Голови Вищої кваліфікаційної комісії Сергій Козьяков
Що це означає та які має наслідки
Зазвичай справи у цьому суді розглядаються близько року, але з цим позовом тягнути не стали. Вже через 1,5 місяці суд виніс рішення, яким встановив, що повноваження Сергія Козьякова закінчились ще 25 жовтня 2018 року.
Це рішення дуже серйозна міна під Антикорупційний та Верховний суди. Фактично це означає, що усі рішення Козьякова після 25 жовтня є незаконними. А отже результати конкурсів, які закінчились у 2019 році та суди, сформовані на таких конкурсах теж є незаконними.
Це вже не просто провал судової реформи, а повний колапс. Труханов, Насіров, Розенблат та інші фігуранти справ НАБУ, які мають сісти на лаву підсудних в Антикорупційному суді аплодують стоячи.
Що відомо про Окружний адмінсуд
Окружний адміністративний суд Києва має стійку репутацію суду, який обслуговує інтереси влади й майстерно маніпулює законодавством. Останні п'ять років у команди Порошенка не було претензій до цього суду. Ним опікувався Олександр Грановський і суд кусав хіба НАБУ та міністрів-реформаторів, як от Уляну Супрун.
Олександр Грановський
Вища кваліфікаційна комісія його не чіпала, а голова суду Павло Вовк робив Комісії компліменти. Члени Комісії Сергій Козьяков, Тарас Лукаш та Володимир Бутенко ще у березні цього року як друзі приходили на святкування дня народження заступника голови цього суду Євгена Аблова.
Але все змінилось після того як стало зрозуміло, що влада міняється. Сумнівні рішення почали з'являтись чи не щодня. Скасування націоналізації "Приватбанку", зупинення конкурсів на голову митниці, податкової й до Вищої ради правосуддя. І от тепер – визнання нелегітимним голови Кваліфікаційної комісії.
Сергій Козьякова прямо натякнув, що суд фактично виконав вказівку Андрія Портнова. А Порошенко сказав, що цей суд виносить такі рішення бо нереформований і на засіданні РНБО запропонував Вищій кваліфікаційній комісії пришвидшити оцінювання його суддів.
Суд і дійсно нереформований. По-перше, саме Порошенко мав намір його ліквідовувати, але передумав. Голова суду Павло Вовк не приховував, що доклав багато зусиль, щоб така ліквідація не відбулась. По-друге, лише шість з майже 50 суддів цього суду пройшли перевірку у Кваліфікаційній комісії, яка не спішила її проводити.
Читайте також: Нові члени Вищої ради правосуддя: хто вони та чим прославилися
Але що змінилось, якщо б чинна Комісія провела оцінювання усіх суддів цього суду? Подивімось, хто ж виніс останнє рішення про закінчення повноважень у голови Комісії. Це дуже цікавий суддя Ігор Погрібніченко. До 2012 року він працював у прокуратурі Києва. За час служби отримав квартиру у столиці та приватизував її.
Чим прославився Ігор Погрібніченко
У 2009 році у судді з'являється добротний будинок під Києвом. Але за класикою жанру, оформлений він на маму, яка проживає у Луганській області та займається сільським господарством. У лютому 2012 року Погрібніченко стає суддею Окружного адміністративного суду Києва та одразу ж потрапляє у список суддів, які потребують поліпшення житлових умов.
Важливо! За законом, службова квартира надається лише на час роботи та не може бути приватизована. Але Погрібніченко, зрештою, як і усі інші судді цього суду знайшли спосіб обійти закон і вже у 2015 році квартира була приватизована. Але не суддею, а його сестрою, яка теж працювала у цьому суді.
І знаєте чому так терміново судді знадобилась квартира? Бо виявляється він проживає у своїй однокімнатній прокурорській квартирі разом з сестрою, мамою, батьком і дідусем. Про великий будинок матері під Києвом його родина чомусь забула і заселилась у маленьку однокімнатну квартиру. А вже у листопаді 2012 року житлова комісія під головуванням Павла Вовка надає судді службову квартиру у новому будинку площею 126 квадратних метрів.
Павло Вовк
До речі, виявляється у судді є два склади сім'ї – один для отримання квартири, другий – для декларування. У його деклараціях за 2012 та 2013 роки членами сім'ї вказано лише сестру. Ні мами, ні батька, ні дідуся. Журналісти перевірили інформацію та встановили, що Погрібніченко взагалі ніколи не жив у службовій квартирі, а проживає у маминому будинку і їздить на маминій машині. Тобто насправді ця квартира йому ніколи не була потрібна.
Очевидно, що він просто надав неправдиву інформацію та банально використав своє службове становище для збагачення своєї родини. І це лише один штрих до портрета цього судді. Громадська рада знайшла цілий ряд фактів його недоброчесності та склала негативний висновок. Але Кваліфікаційна комісія відкинула висновок та рік тому визнала його компетентним і доброчесним.
Що зробила Тетяна Весельська
У травні 2016 року завдяки рішенню Погрібніченка член Комісії Тетяна Весельська безкоштовно отримала велику елітну квартиру у центрі Києва. Ринкова вартість такої квартири від двох мільйонів гривень. Печерська адміністрація відмовилась надати Весельській квартиру, але Погрібніченко зобов'язав її це зробити. І розглянув справу дуже швидко – протягом двох тижнів. Дуже старався для члена Комісії.
Тетяна Весельська
Весельська теж віддячила. Коли розглядалось питання Погрібніченка, вона не взяла собі самовідвід і голосувала, попри очевидний конфлікт інтересів. Тож суддя Погрібніченко пройшов перевірку Комісії та є "реформованим". Проте це не завадило йому винести рішення, яке Сергій Козьяков назвав замовленням Портнова.
До речі, нещодавно саме Погрібніченко заблокував призначення Порошенком членів Вищої ради правосуддя. Щоб обійти заборону суду та призначити своїх людей президент пішов на юридичне шулерство і змінив правила призначення членів Ради. Так от, одним з обранців Президента став член Кваліфікаційної комісії Андрій Василенко. Саме він був доповідачем при перевірці доброчесності Погрібніченка і саме завдяки йому суддя отримав право довічно здійснювати судочинство.
І це не єдиний "здобуток" Василенка. Він протягнув цілий ряд недоброчесних суддів у Верховний Суд, наприклад Ольгу Ступак та Валентину Сімоненко. І яку відповідальність поніс Василенко? Ніяку. Навпаки його призначено членом Вищої ради правосуддя і він ще чотири роки буде "реформувати" судову систему.
Цей випадок яскраво доводить – проблема не у тому, що більшість суддів Окружного суду ще не пройшли перевірку, а у тому, що сама перевірка, яка проводиться чинною Комісією є імітацією та договорняком. Її спокійно проходять недоброчесні судді та ще більш впевнено продовжують своє кривосуддя.
Читайте також: Що відомо про Окружний адміністративний суд Києва: скандальні судді та рішення
Тому потрібно якнайшвидше припинити цю імітацію, повністю перезавантажити Вищу кваліфікаційну комісію та перезапустити перевірку чинних суддів. І треба встигнути, поки реформовані суди взагалі не заборонили нам проводити нам будь-які реформи. Боротьба за чесні суди триває, а справедливість однозначно переможе.