Як "Українські соколи" стали одною з кращих пілотажних груп світу
"Українські соколи" – в минулому одна з кращих пілотажних груп світу. Від їхніх віражів у глядачів паморочилось у голові.
За штурвалом бойових винищувачів – Мі-29 на швидкості 700-800 кілометрів на годину вони виконували скажені віражі.
У 1992 році українських льотчиків запросили на авіашоу в США та Канаді. Глядачів вразила майстерність українців, а діаспора отримала можливість розповісти своїм друзям про незнану тоді країну.
Віктор Россошанський – керівник "Українських соколів" та один з пілотів. Після повернення додому подав рапорти Міністерству оборони з пропозицією створити пілотажну групу. І коли у 1995 році отримав дозвіл, взявся відбирати не просто пілотів, а справжніх асів, закоханих у небо.
Россошанський пробув за штурвалом 2500 годин на літаках 40 типів, і це він свого часу вчив пілотів садити судна на 100 метрову палубу авіаносця Адмірал Кузнєцов.
Читайте також: Як "БулАт" став основним бойовим танком української армії
Дехто вважав, що "Соколам" передали особливі літаки із найновішими бортовими комп'ютерами, тому вони такі успішні. Однак це було не так – команда витягувала максимум зі звичайних мігів.
Українці намагалися виробити власний стиль, аби не бути подібними ні на російських "Стрижів", ні на американських "Блакитних ангелів". У середині 90-х років "Українські соколи" були однією з п`яти пілотажних груп у світі, яка виступає на бойових машинах.
Їх постійно запрошували на авіашоу у Британії, Чехії, Туреччини, а команду відносили до світової пілотажної еліти. Навіть суперники змушені були віддати належне майстерності пілотів.
Втім не все було безхмарно. Під час тренувального польоту один із "соколів" розбився. Тоді підтвердиться неписане правило, що в пілотажних групах не варто літати більше двох років, адже притупляється відчуття небезпеки.
Читайте також: Василь Стус: поет, який вразив радянський режим своєю незламністю
Уже на початку 2000-х років Міністерство оборони вирішило, що "Українські соколи" – надто дороге для неї задоволення. Адже за один політ шістка спалювала близько 10 тонн авіапалива, а підготовка одного пілота групи обходиться у 5 мільйонів доларів. Мабуть остаточним аргументом стала Скнилівська катастрофа.
У 2002 році групу асів-винищувачів розформовують "у зв'язку з недостатнім фінансуванням". Воскресити її планували і Ющенко, і Янукович, але далі планів справа не просунулась. Хоча, як свідчать останні відео українських пілотів, нам є з кого знову набирати групу.