Як українці живуть в Антарктиді
Антарктида — це 14 мільйонів квадратних кілометрів, які нікому не належать. Практично нікому, бо на її території понад 30 країн мають свої дослідницькі центри й Україна одна з них.
Уперше наш прапор замайорів над полярними льодовиками 6 лютого 1996 року. З цього моменту й починається історія "Станції Вернадського". Статус арктичної держави — це не тільки престижно, а й вигідно. Він, наприклад, надає привілей на вилов риби. Крім того, саме на Антарктиді 80% запасів прісної води Землі, а покладів нафти й газу тут знайдено більше, ніж у Перській затоці. Та про них наразі можна забути.
Ще 1959 року країни домовилися, що єдине, чим можна займатися на Антарктиді — це наука. З цим, до речі, українцям дуже пощастило — наша станція розташована в унікальному для досліджень місці на острові Галіндез. Тут найпростіше спостерігати за озоновою діркою та впливом глобального потепління на танення льодовиків.
У складі української експедиції зазвичай від десяти до 12 осіб. Через непрості умови життя відбір учасників такий же ретельний, як і для космонавтів. Між іншим, першу групу дійсно відбирав Каденюк – перший космонавт незалежної України.
А умови й справді відлякують. Цілий рік доводиться бачити обмежену кількість людей, морози від - 40 градусів, а на сонці маєш усі шанси отримаєш опіки й катаракту. Інтернету на станції нема, тому зателефонувати рідним можна тільки раз на тиждень. І ще одна "дрібниця": 7 місяців на рік станція повністю відрізана від світу, тому якщо раптом щось станеться, то допомога прийде, м’яко кажучи, не скоро.
Якщо ви не геодезист, метеоролог, чи дослідник полярної флори, у вас теж є шанси потрапити на "Станцію Вернадського". У складі експедиції завжди потрібні лікар, кухар, системний адміністратор та людина, що відповідає за генератори.
Існує декілька правил, які повинен дотримуватись кожен. По-перше, не можна гуляти наодинці, тільки з колегою, при цьому мати запасні акумулятори, продукти та білизну. По-друге, заборонено смітити. Навіть найменший темний предмет на снігу під впливом сонця пропалить метрову яму. І найголовніше правило – берегти природу. Полярникам заборонено підходити і торкатися пінгвінів чи ставати на рідкісний лишайник.
Утім для тих, хто наважиться на непросту експедицію – гарантовані 365 незабутніх днів з пригодами й незвичними розвагами: футбол на льодовику, гра у більярд фактично вниз головою і найпівденніший бар України.