Як в Україні наживаються на землі

У дослідженні земельної корупції ми виділили три блоки через які держбюджет недоотримує найбільше грошей. 1 мільярд гривень – приблизно стільки лише на найпростішій схемі. Вона бере початок ще з 90-х, коли землю тільки почали здавати в оренду. Через неврегульованість ринку, землю брали без торгів та аукціонів і під смішні 1-2% від нормативно-грошової оцінки. Договори вкладали на 49 років

Поки питання врегулювали, в такій оренді опинилась половина всіх державних земель. Тепер Україна пожинає плоди і щороку недоотримує близько мільярда гривень податків. Довести, що це - корупція, і анулювати вже укладені договори, майже неможливо, адже закон не має зворотньої дії. Тому швидкі й метикуваті "земельні магнати" отримують надприбутки.

Друга за популярністю земельна схема полягає у самозахопленні. Загадковим чином, нечисті на руку ділки посягають лише на землі державної власності, які чиновники приховують від порядних орендарів. Не допускати таке свавілля мали б працівники Держгеокадастру. Та насправді, інспектори і чиновники місцевих адміністрацій зацікавленні, щоб за орендну таких ділянок їм платили у конверті – а не в казну.

Читайте також: Земельний конфлікт на Вінниччині: колишній голова райради намагається відібрати ділянку

Життєздатність цієї схеми забезпечують старі кадастрові карти. Які в електронний варіант перенесені лише на 70%. При чому в решту 30% "невідцифрованих" земель чомусь потрапили саме державні.

У третій схемі задіяні ті самі посадовці. Тільки вона стосується виділення землі для ведення особистого селянського господарства. Це ті самі 2 гектари на які за законом може претендувати кожен українець. Проте користуються ними – все ті ж ділки. Працює це так: якщо земля відноситься до сільської чи селищної ради то і розпоряджається нею – місцевий орган самоврядування. Формально її виділяють депутати, але вирішальну роль відіграє саме сільський чи селищний голова.

Якщо ж земельна ділянка відноситься до району, то хто буде господарем, а хто так і лишиться – претендентом, силою одного підпису вирішує керівник обласного Держгеокадастру. Цим і користуються ділки. Вони знаходять соціально незахищених людей, оформляють на них ті самі "2 гектари", а потім зібрані поля – перепродають в одні руки.

Коли громадянин сам подає заяву в нього одразу виникають складності, що землі нема, не вистачає, немає технічної документації і т.д. А коли знаходиться підприємець, який за тебе всі справи повирішує, то в принципі для них земля знаходиться– розповів аграрний експерт Роман Граб.

Особливо великих масштабів ця схема набрала, коли давати землю почали АТОвцям. За три роки війни наділи отримали близько 100 тисяч вояків. Обробітком же займаються – одиниці.

Читайте також: Ветеранам АТО з Київщини виділили землю просто на смітнику, – Тимчук

Не дивлячись на мораторій на продаж землі. Чорний ринок в Україні процвітає. В середньому 1 гектар оцінюють в одну тисячу доларів. Таке капіталовкладення окуповується за один – три роки, а особливо якщо держава не помічає цих оборудок.

Те що питання купівлі-продажу землі вже перезріло – визнає – принаймні публічно – навіть Президент.

Я маю зважувати на громадську думку і наразі, нажаль, її сформували популісти. Я не збираюся витискувати з ВР земельну реформу, не буду цього робити, але прошу ухвалити хоча б усно, в умі, хоча б в серці, політичне рішення на її користь– заявив Президент України Петро Порошенко.

Регульований ринок знищить тіньові оборудки, позбавить впливу посадовців і звузить до мінімуму корупційну нішу. Та через політичні ігри на оперативні зміни годі сподіватись.