Про кричущі випадки свавілля розповіли мешканці селища міського типу Оратів, що на Вінничині. Там, екс-чиновник часів Януковича, колишній голова райради тривалий час конфліктує із родиною місцевих підприємців Ротаєнків. Тиском, хитрістю та обманом, намагається прибрати до рук їхню власність, зазіхає на приватну територію та всіляко перешкоджає веденню бізнесу.

Читайте також: В Україні з’явиться публічний веб-ресурс доступу до інформації про містобудівну документацію

У родини Ротаєнків власна справа. Багато років вони ремонтують старі авто та "дарують їм нове життя". Нещодавно, чоловіки вирішили розширити бізнес і придбати для цього недобудовану поруч із ними котельню селища. Споруда багато років стояла "без діла" і буквально розсипалася по цеглинах. Ніхто із місцевих в той час на неї не претендував. Із пропозицією, які належить, звернулися до районного відділення Фонду Держмайна. Однак, у відомстві не знайшлося грошей на оцінку об'єкту та оформлення необхідних для продажу документів. Тому, аби стати власниками недобудови, родині Ротаєнків довелося витратити майже сімдесят тисяч гривень з власних заощаджень. Але після того, як документи були готові, на недобудовану котельню раптом поклав око ще один претендент – Володимир Токарчук, колишній голова районної ради та власник фермерського господарства і невеличкого СТО. Він вирішив "прихватизувати" будівлю не витративши на підготовку до її продажу жодної копійки.

Глава родини Леонід зрозумів, що протистояти колишньому голові району він не зможе. Тому погодився, аби екс-чиновник забрав будівлю. Єдине про що просив, повернути витрачені на оформлення продажу гроші. "Він спочатку нам пообіцяв, що поверне", – каже Леонід. "Але коли приїхав на аукціон, то до нас навіть не підійшов. Тому ми вирішили також взяти участь в торгах. Ціна за напіврозвалену будівлю піднялася аж до 600 тисяч гривень. Звісно, що в нас таких грошей не було. І в нього, як виявилося, також. Тому оголосили повторний аукціон. І виграли ми. Це були електронні торги, але їх чомусь із годом визнали недійсними. І вже на третьому аукціоні переміг Токарчук".

Родина підприємців змушена була змиритися із втратою грошей. Однак мрію про розширення бізнесу не полишала. Накопивши грошей, Ротаєнки вирішили придбати занедбану стару пекарню. Тривалий час вона була нікому не потрібна. Аж доки про покупку споруди та земельної ділянки під нею не дізнався колишній чиновник. Він знову почав тероризувати підприємців. Жодного дня не давав родині спокої.

Від селищної ради В. Токарчук вимагав, аби депутати скасували дозвіл на продаж. Мовляв тепер ділянка Ротаєнків перешкоджатиме йому діставатися до свого СТО та господарських будівель.

Територіальна громада екс-чиновнику відмовила, бо той свого часу відмовився орендувати ділянку із проїздом до свого господарства. А тепер йому доведеться домовлятися із новим власником. Це не аби як розлютило Токарчука, розповів нинішній селищний голова Ігор Барський.

Розумієте, це колись був єдиний майновий комплекс, господарський двір, і в самому кутку пан Токарчук придбав його десяту частину. Коли оформляв землю, так сталося, що за цим приміщенням залишалася смужка землі. Він категорично відмовився брати її в оренду. Бо категорично хотів землю тільки під своїм приміщенням, щоб не платити більше. А коли вже сталося, що Роман землю купив, одразу виникли питання, – додав селищний голова.

Майже рік Володимир Токарчук не погоджується на будь-які варіанти співіснування. Селищний голова був готовий піти на поступки та навіть, виділити чоловіку ділянку для під’їзду з іншого боку. Проте, екс-чиновник звернувся до суду і намагається визнати договір купівлі-продажу землі недійсним. Мовляв, це рішення рада прийняла з порушеннями регламенту, а саме оприлюднила його раніше необхідного терміну. За словами селищного голови, жодних порушень не було:

Якщо земельне питання не потребує додаткового вивчення, то рішення можна приймати і менш ніж за двадцять днів. Це передбачено нашим регламентом. Був кінець року. По-перше, ми хотіли наповнити бюджет. По-друге, ми готувалися до виборів об’єднаної громади. Рішення могло втратити силу, якби ми чекали. Токарчук звернувся вже до нового складу селищної ради з проханням скасувати попереднє рішення, але депутати відмовились, бо не було підстав, тоді він звернувся до суду, – пояснив Ігор Барський.

Колишній заступник голови районної ради Микола Возній впевнений, майновий конфлікт може затягнутися на роки, адже скасувати рішення селищної ради не так просто:

"По-перше, потрібно в судовому порядку скасувати договір купівлі-продажу, який нотаріально засвідчений. Державним нотаріусом. Суд цього зробити не може. Адже є офіційний договір купівлі-продажу, гроші були перераховані до селищного бюджету. Хто тепер має повертати ці гроші? Це має визначити суд? Селищна рада? На підставі чого? Тим паче, бюджетом на цей рік така сума не передбачена", – підкреслив Микола Возній.

Однак це колишнього главу селища це не зупинило. Тепер В. Токарчук звернувся до суду з вимогою скасувати договір купівлі-продажу пекарні. Мовляв, ця будівля була єдиним майновим комплексом з його СТО. Оскільки він володіє десятою частиною цього комплексу, продавати це приміщення не мали права. Тому неодноразово псував замки на паркані підприємців та без дозволу проникав на приватну територію. В поліції ж на заяви не реагували. Бо чомусь не бачили криміналу у зазіханні на чужу власність.

Аби припинити конфлікт родина готова продати екс-чиновнику чотири сотки, аби той безперешкодно заїжджав на свою територію та залишив їх у спокої. Але В. Токарчук не вгамовувався. З часом екс-чиновник свого добився – суд таки скасував договір. При цьому Ротаєнкам знову не компенсували жодної копійки.

Як бачимо колишніх чиновників не буває. Ті, хто хоча би раз відчув смак влади та безкарності продовжують "плювати" на закони та диктувати свої умови. Вони заздрять та ненавидять усіх, хто намагається досягти успіху, без хабарів будує бізнес, годує родини та забезпечує роботою інших. А тому знищують усіх, хто намагається бути самостійними та самодостатніми. Якщо їх не зупинити, то переважна більшість людей і далі житиме у злиднях або тікатиме у пошуках кращої долі в інші країни.

Читайте також: "Земельна відповідь": сценарії для українського сільського господарства