Дослідження було проведене в форматі форсайту, який включає в себе не лише прогнозування, а й конструювання можливих сценаріїв. Ініціаторами проведення дослідження виступила група компаній, що є членами екосистеми українського агробізнесу. До форсайту було залучено широке коло експертів, підприємців-аграріїв та представників влади. В якості колективних суб’єктів дослідження були визначені: великий агробізнес, фермери, пайовики.

Децентралізація і судова система – ключові точки

Для побудови основних сценаріїв можливого майбутнього визначено дві ключові "сценарні розтяжки", умови, а точніше – пари найважливіших трендів, які визначають принциповий шлях розвитку агробізнесу країни.

Ключовими факторами, що формують сценарні розтяжки та вирішально впливають на долю агросектору України, визначені:

- децентралізація та збільшення повноважень місцевого самоврядування;
- судова система в Україні.

Основні сценарії

Ці дві пари розтяжок дозволяють побудувати чотири сценарії, які отримали метафоричні назви "Україна на злеті", "Сінгапурщина" (або "Колонізація"), "Перший сніг", "В очікуванні джокера". Для кожного зі сценаріїв побудовано проекції на інтереси різних суб’єктів. Також опрацьовані можливі стратегії цих суб’єктів в умовах сценарної невизначеності. Дослідження також включало детальний аналіз позитивних і негативних наслідків скасування мораторію на обіг сільськогосподарської землі, які потрібно розглядати не самі по собі, а у відповідному сценарному просторі.

"Україна на злеті"

Умови: децентралізація за демократичною моделлю (збільшення впливу місцевих громад) і розвиток судової системи: незалежність та якість правосуддя.

Це активний сценарій, що потребує зусиль для запуску.

Запуск сценарію: тиск західних партнерів та громадянського суспільства, зміна політичної еліти, або в результаті політичних процесів чи джокерів.

Протидія сценарію: негативна політична воля, війна, політичні заворушення ("Майдан 3.0", відсутність інфраструктури (дороги, енергетика тощо).

Вплив сценарію:

- Реалізація захисту права власності всіх інвесторів (великих і малих).
- Прихід нових гравців, збільшення конкуренції.
- Зростання економіки в цілому, в першу чергу харчової промисловості, с.-г. машинобудування, виробництва засобів захисту рослин тощо; новий поштовх розвитку сільськогосподарської науки.
- Зростання експорту, покращення торговельного балансу.
- Збільшення інвестиційної привабливості країни.
- Зростання рівня життя селян.
- Збільшення надходження до бюджетів всіх рівнів, у тому числі місцевих.
- Зміна структури ринку праці: інвестиції в нові технології вимагають більш кваліфікованих кадрів, що створює запит до системи освіти.
- Збільшення продуктивності праці.
- Заміна commodities (товарів з низькою доданою вартістю) на високомаржинальну продукцію, часто за рахунок збільшення глибини переробки.
- Об’єднання фермерських господарств у кооперативи; ризик зникнення малих фермерів.
- Підвищення екологічних стандартів внаслідок появи нових гравців, що працюють за світовими стандартами екології, безпеки праці, якості продуктів.
- Інвестування у сільську інфраструктуру.
- Можливий початок демографічного відновлення села.
- Програють від цього сценарію великі землевласники, що користуються непрозорістю ринку ("феодали").
- Виграють всі інші суб’єкти, включаючи прозорий великий агробізнес.

За умов мораторію на ринку землі матимемо: низьку швидкість вищезазначених позитивних процесів, зростання в першу чергу олігархічних агрохолдингів і деградацію села, у тому числі демографічну.

Висновок: для успіху цього сценарію судова реформа та демократична децентралізація є необхідними, але недостатнім умовами. Необхідною умовою є також зняття мораторію.

"Перший сніг"

Умови: децентралізація за демократичною моделлю, але – відсутність розвитку судової системи, збереження нинішнього незадовільного стану.

Це інерційний сценарій, на думку третини експертів. Власне, ми в ньому нині перебуваємо.

Запуск сценарію: політична воля до змін, виражена у прийнятті законів, та активність громад на місцях. Протидія сценарію: негативні джокери.

Вплив сценарію:

- Висока корупція у судовій системі, відсутність захисту прав власності.
- Фермери та пайщики теоретично виграють за умови відкриття ринку землі, але корупція може зменшити їхні шанси на успіх.
- Для агрохолдингів сценарій в цілому нейтральний.
- Громади набирають силу і виходять на провідну позицію: в окремих громадах може встановитися місцевий громадський порядок, можливо, підтриманий силою зброї. Він може замінити корумпований суд з точки зору захисту прав власності (аж до встановлення де-факто суду старійшин, не передбаченого законодавством).
- Місцеві бюджети зростають, що додатково посилює громади.
- Цей сценарій означає значну нестабільність.
- Зростання економіки незначне, в основному за рахунок внутрішніх інвестицій.
- Село не загине як соціальна система загалом, але й не буде активно розвиватися.

Висновок: цей сценарій хиткий і недовготривалий (його метафорична назва "Перший сніг" відображає цю рису). Але значна частина експертів вважає, що наявність сильних громад при відсутності судів дає більше перспективи розвитку, ніж наявність чесних судів при слабких громадах.

"Сінгапурщина", або "Колонізація"

Умови: децентралізація за недемократичною моделлю (збільшення впливу місцевих чи національних кланів) і розвиток судової системи (незалежність та якість правосуддя).

Це активний сценарій, що потребує зусиль для запуску.

Запуск сценарію: тиск західних партнерів та громадянського суспільства, зміна політичної еліти, або – в результаті політичних процесів чи джокерів. У випадку проукраїнської влади маємо варіант "Сінгапурщина", у випадку колоніальної – варіант "Колонізація".

Вплив сценарію:

- Інвестиції надходять, але не факт, що наслідком є економічне зростання: можлива стагнація, прибутки виводяться з економіки.
- Виграють зовнішні інвестори, великі агрохолдинги, транснаціональні компанії.
- Програють місцеві громади, малі фермери, невеликі агрохолдинги: у них немає можливості ефективно себе захистити на національному рівні, а на місцевому рівні їх ніхто не захистить.
- Впорядкування документів на право власності та геокадастру.
- Погіршення екологічної ситуації через концентрацію землі.
- Продовження занепаду села.
- Створення передумов для демократичної децентралізації на наступному етапі.

Вплив мораторію на реалізацію сценарію:

- При знятті мораторію – зменшення зайнятості, міграція з села в місто, доступність фінансів, укрупнення земельних володінь, збільшення сировинного експорту. Чорний ринок, переділ агроринку, великий вторинний ринок.

- При збереженні мораторію – можливий соціальний вибух, збереження дрібних господарств поява підзаконного "сірого" способу продажу землі, відсутність зростання.

Висновок: в цілому цей сценарій не забезпечує стале зростання, незалежно від збереження чи зняття мораторію.

"В очікуванні джокера"

Умови: децентралізація за недемократичною моделлю і відсутність розвитку судової системи (збереження нинішнього незадовільного стану).

Це інерційний сценарій на думку 2/3 експертів, він описує ситуацію, яка вже є. На думку решти 1/3 експертів, інерційним сценарієм є повільна демократична децентралізація (сценарій "Перший сніг"), а перехід на траєкторію цього сценарію може відбутися через призупинення децентралізації шляхом зміни законодавства, зменшення зовнішнього тиску, фактичної централізації влади.

Вплив сценарію:

- Виграють олігархічні агрохолдинги, програють фермери та пайщики.
- Економічна ситуація не поліпшується.
- Екологічна ситуація погіршується.
- Соціальна ситуація погіршується.

Назва сценарію відображає його несталість, високу ймовірність соціальних протестів (які через їхню передбачуваність не можна вважати джокерами) чи непередбачуваних джокерів.

Вплив мораторію на реалізацію сценарію: половина експертів вважає, що зняття мораторію призведе до значного погіршення ситуації, половина вважає вплив цього кроку незначним.

Висновок: за відсутності правосуддя та сильних місцевих громад зняття мораторію несе високі ризики негативного розвитку подій.

Висновки дослідження

1. Зняття мораторію на продаж сільськогосподарської землі само по собі не може вважатися позитивним чи негативним кроком. Наслідки зняття мораторію залежать від інших ключових факторів і лежать у широкому спектрі від безумовно негативних до безумовно позитивних.

2. Ключовими визначальними факторами є два: судова система (верховенство права, незалежність суду і довіра до нього, ефективне судочинство) та децентралізація (посилення громад чи посилення кланів, яке можна назвати "феодалізацією").

3. В умовах сильної і незалежної судової системи, сильних місцевих громад від зняття мораторію виграють усі, окрім великого агробізнесу, що працює за "олігархічною" моделлю, використовуючи адміністративний і політичний ресурс.

4. В умовах відсутності верховенства права та слабкості місцевих громад від зняття мораторію програють всі, окрім великого агробізнесу, що працює за "олігархічною" моделлю.

5. Ключовими стратегічними інструментами є: консолідація зусиль великого агробізнесу як в центрі, так і на місцях (у тому числі з місцевим малим і середнім бізнесом), підтримка місцевих громад і нових місцевих лідерів, а також використання зовнішнього впливу; фермерська кооперація та соціальна активність; економічна і правова просвіта на селі.

Ознайомитися з деталями дослідження можна на його сайті.

Читайте також: Земля як товар: що нам дасть моніторинг земельних відносин