Що ускладнює контрнаступ ЗСУ на Півдні
По Півдню загалом – вчора, 28 серпня, нарешті було офіційне підтвердження про остаточне звільнення Роботиного, і про те, що наші війська йдуть далі вперед на Новопрокопівку та Очеретувате. З цього випливає одразу кілька важливих деталей.
Читайте також Чому корупція так сильно прижилася в Україні і чи можливо її позбутися
Для початку, в публічному просторі уже виникла плутанина, коли говорять про прорив першої лінії оборони росіян на Півдні, а при цьому чомусь мають на увазі так звану "лінію Суровікіна" з бетонними укріпленнями та "пірамідками".
Але ні, тільки зараз, в боях за Новопрокопівку та Очеретувате, почнеться прорив цієї самої "лінії Суровікіна". Можливо, ці бої стануть ще складнішими, аніж бої за теж Роботине.
Але є і позитивний момент – за Очеретуватим бетонні укріплення окупантів закінчуються. Від цієї точки може відкритись необхідний оперативний простір для масштабного вводу в бій механізованих підрозділів.
Є ще такий нюанс. Фактично ЗСУ зайшли в Роботине ще орієнтовно в 10-х числах серпня, уже 23-го – над селом наші воїни здійняли прапор України, але тільки вчора, 28 серпня, було оголошено про остаточне звільнення цього населеного пункту.
Очевидно, що ці кілька минулих днів були витрачені не тільки на створення своєрідного "буферу безпеки" навколо Роботиного, щоб наші війська могли йти далі вперед, але й також – на зачистку "заблукалих" російських окупантів, які ще могли "чіплятись" за край села.
Натомість вони ще тривалий час здатні "чіплятись" за свої позиції невеликими групами, утворюючи те, що російським військовим сленгом називається вогнищем спротиву. Щоб зачищати такі "вогнища", теж треба окремі зусилля наших штурмових груп.
Важливо "Це важко казати": думки, що тривожать військового вдалині від фронту
Характер дій наших військ по Токмаку поки передбачати зарано. Заявлений вчора вектор руху на Новопрокопівку та Очеретувате може вказувати і на прагнення нашого командування просто обійти вузол оборони росіян у Токмаку, а може вказувати й на те, що наші війська можуть піти на штурм позицій ворога, ударивши по найбільш неочікуваному місці.
Під Бахмутом росіяни – кількістю, ми – якістю
По Бахмутському напрямку – для початку зіставмо два факти:
- станом на 28 серпня окупанти досі продовжували контратаки біля Кліщіївки;
- водночас за минулий тиждень наші війська звільнили там 1 квадратний кілометр території.
Це вкотре демонструє характер протистояння на цій ділянці фронту: росіяни намагаються брати масою своїх кадрових військ, натомість штурмові бригади ЗСУ переважають їх своєю якістю.
Навіть, якщо в західних ЗМІ й далі мусується ця тема, командування ЗСУ навряд чи піде на повідку та відмовиться від активних дій біля Бахмуту з перекиданням штурмових бригад на Південь. Не тільки тому, що наші війська мають просування біля міста-фортеці, але й тому, що тут на полі бою вдається сковувати російські боєздатні частини, які хоча б не заважають просуванню ЗСУ на Півдні. За даними з відкритих джерел, на Бахмутському напрямку росіяни мають близько 50 тисяч "багнетів".
Зауважте Чому українці мають перестати запитувати, коли закінчиться війна
У росіян є ресурси, щоб тиснути на Куп'янському напрямку
Куп'янський та Лиманський напрямки. З офіційних джерел надійшло уточнення, що лише на Куп'янському напрямку росіяни зараз мають 45 тисяч "багнетів", на Лиманському – 48 тисяч "багнетів". А до цього командувач Сухопутними військами Олександр Сирський заявляв, що окупанти сюди якраз перекидають додаткові підрозділи.
Насправді росіянам є звідки розгортати додаткові з'єднання, вони почали нарощувати до дивізій десантно-штурмові бригади, додаючи туди стрілецькі батальйони. Уже начебто почали процес створення загальновійськових армій на базі корпусів берегової оборони.
За місяць Росія може поставити в стрій до 20 тисяч "багнетів". Це все означає, що ворог як мінімум має ресурси, щоб продовжувати тиск в напрямку на Куп'янськ.
Схоже, саме через ставку армії Росії на живу силу саме на цих двох напрямках фронту в США вже можуть розглядати варіант із передачею касетних реактивних снарядів до HIMARS на дальність до 45 кілометрів.
Якщо цей варіант справді обговорюють в США, як стверджують окремі західні ЗМІ, то це все видається дуже логічним. Застосування касетних 155-міліметрових снарядів DPICM уже допомогло ЗСУ не дати росіянам пройти до Куп'янська.