Один з найвидатніших британців усіх часів, прем’єр-міністр, що вселяв своїм громадянам надію в найважчі роки Другої світової війни, і політик, який у Ялті схвалить участь радянської України в ООН, як окремої країни. Все це про Уінстона Черчиля. Та мало хто знає, що хід історії міг би піти по-іншому, якби не Юрій Будяк, який врятував йому життя.
Важко повірити, але майбутнього політика та маловідомого українського письменника доля звела аж у Південній Африці. А саме — під час англо-бурської війни наприкінці 19-го століття. Тоді конфлікт спричинили відкриті родовища золота та алмазів, які британці вирішили собі привласнити.
Вторгнення викликало обурення, на допомогу африканцям з усього світу потяглися добровольці. Були серед них і українці. У свої 20 років Будяк устиг побувати і в Криму, і на Кавказі.
Був матросом, вантажником і навіть писав статті для газет. Авантюрний юнак, почувши про зухвальство британців, вирушив на "чорний" континент. Спочатку був рядовим, а вдосконаливши мову, взяв під своє керівництво цілий загін. Його бійці діяли переважно підпільно і розставляли пастки для англійців.
У листопаді 1899 року загін напав на бронепоїзд, що перевозив військових. Більшість негайно розстріляли, інших взяли у полон. Серед солдатів виділявся один юнак. Зброї при ньому не було, лише блокнот та посвідчення журналіста "The morning post". Прізвище — Уінстон Черчиль.
Того дня він був єдиним, кому за наказом Будяка зберегли життя. А вже наступного дня британці розбили загін бурів. І тут настала черга Черчиля віддячити своєму рятівнику: замість табору для полонених Будяк опинився в Англії, у родовому замку лорда Черчиля.
Сім'я майбутнього політика не скупилася на винагороду. Будяку оплатили навчання в Оксфорді. Втім, прогулявшись коридорами найпрестижнішого у світі вишу, українець попросив натомість грошей на подорож до Америки. Уже на батьківщині пережиті враження допомогли стати журналістом, а згодом і дитячим письменником.