Одна перших ініціатив ООН - започаткування ЮНЕСКО. Перший вагомий проект ЮНЕСКО випав на долю Єгипту. На початку 50-х років на річці Ніл поблизу Асуана розпочалося спорудження греблі. Древні храми Абу-Сімбел розташовані на березі Нілу опинилися під загрозою підтоплення.
На одній з сесій ЮНЕСКО було вирішено розпиляти витесані з каменю храми і перенести їх на 200 метрів далі від річки. Роботи тривали з 1964 по 1968 рік, а сам проект визнали наймасштабною інженерно-археологічною операцією останніх десятиліть.
Розібравшись з підтопленням єгипетських старожитностей ЮНЕСКО зосередила увагу на Європі, зокрема на Венеції, яка також поволі йшла під воду. Комітет світової спадщини уклав перелік будівель, які потребують негайного захисту.
Згодом у список спадщини ЮНЕСКО почали вносити не лише архітектурні, а й природні пам’ятки. Зараз він включає майже 1000 об’єктів, з них понад 700 - культурні, майже 200 - природні, і ще 3 десятки отримали особливий статус “змішаних пам’яток”.
До останніх, скажімо, увійшов архіпелаг Сент-Кілда в Шотландії. Острови слугують місцем розмноження рідкісних буревісників, атлантичних тупиків та північних олуш.
Окрім того тут збереглися рукотворні пам’ятки, яким понад 2000 років.
До слова, необов’язково аби споруда була древньою - у 2007 році до списку потрапив Сіднейський оперний театр, який звели у 1973 році. І на останок - невеличкий рейтинг країн, де пам’яток зі списку найбільше.
Отож перша - Італія, 47, друга - Іспанія, 43, третій - Китай, 40. Далі розмістились Франція, Німеччина, Мексика та Індія. Замикають десятку Британія, Росія та США, 28, 24 та 21 відповідно.