Наприкінці березня 2017 року Хосні Мубарак покинув військовий госпіталь, у якому відбував ув'язнення з 2012 року, і повернувся додому в місто Геліополь.
Він був дуже гордовитим і щиро вірив у те, що зробив колосальну роботу для цієї країни у найтяжчі часи. Навіть кілька протестувальників на площі, сказали мені, що вони хоч і хочуть аби він пішов, все ж поважають Мубарака і те, що він зробив,
– зазначила кореспондентка АВС Каїр Крістін Аманпур.
Поліція і військові не могли опанувати ситуацію. Влада втікала крізь пальці. І він погодився здатись на милість переможців. Його батько працював чиновником в юридичному міністерстві – школа і військовий коледж, все що він міг організувати синові. Військова кар'єра Мубарака почалася під канонаду воєн з Ізраїлем, в яких Єгипет постійно програвав. Серед офіцерської молоді панували амбіції відігратися і виправити ганьбу втрат. Перший бойовий досвід Мубарак здобув під час короткої війни за Суецький Канал у 1956 році.
Читайте також: Солдат на службі незалежності: як Пілсудський готував антиросійське повстання
Потім були інші війни з Ізраїлем, навчання у радянській кузні потенційної закордонної агентури у військовій академії Фрунзе і прорив кар'єри вдома. Мубарак пройшов усі щаблі армії від "старлея" до генерала. Після успіхів єгипетської авіації у війні Судного Дня у 1973 році наступає новий політичний етап його життя.
Хосні Мубарак
Тодішній Президент Анвар Садат цінував в Мубараку не лише його авторитет, а й відсутність бажання плести інтриги. Так Єгипет отримав нового віце-президента і голову провладної Національно-демократичної партії. Це був історичний час діалогу Єгипту з Ізраїлем. І це Анвар Садат навчив Хосні Мубарака замінити війни із сусіднім Ізраїлем дипломатією, що було вигідніше і дешевше для країни. Але в очах всього іншого мусульманського світу Садат після спроб порозуміння з Ізраїлем був зрадником,що заслужив на смерть.
Першим ділом Мубарак знайшов і розстріляв терористів винних у замаху на Садата. Остаточно були відсторонені від влад ісламістські організації і духовенство. В країні запровадили надзвичайний стан, що вдарило також і по громаянських правах пересічних єгиптян. Разом з тим в країні почався будівельний бум. Новий президент бачив майбутнє в туристичному бізнесі, тому почав розбудову відпочинкової інфраструктури.
У 1990 році він допоміг прибрати одного із основних конкурентів у регіоні. Мубарак очолив арабські коаліційні сили у І-ій війні у Перській затоці. Єгипетська піхота була першою, яка висадилася в Саудівській Аравії і звідти атакувала війська Саддама в Кувейті. З одного боку це був реверанс в бік Вашингтону. З іншого – шанс ліквідувати некеровану точку напруги. Саддам був сунітом, підгодовував радикальні ісламістські організації зокрема в Єгипті, де суніти становлять більшість населення.
Хосні Мубарак
Участь в приборканні Саддама боляче вдарила по головній артерії Єгипту – сфері туризму. Хусейн оголосив священну війну проти Заходу і закликав до джихаду всіх мусульман Близького Сходу. терористи з організації Аль-Гамаа аль-Ісламія в 1997 році напали на групу відпочивальників біля Луксору. 62-і людини загинули, ще три десятка отримали поранення.
Сам Мубарак пережив 6 замахів. у 1995 році його кеортеж обстріляли під час візиту в Ефіопію. Це підштовхнуло новий виток репресій вдома. І якщо від кілерів могла врятувати охорона, то від долі не втечеш. Підкосила Мубарака сімейна трагедія. Президент дуже привязався до онука. Мухамад був сином його молодшого сина Алли. У 2009 році 12-річний хлопчик неочікувано помер через невстановлену важку хворобу. Це вдарило по всій сімї Мубараків, але по дідові-президенту це було найпомітніше. Він ослаб просто на очах.
До депресивних станів додався невтішний діагноз лікарів – у Хосні виявили рак підшлункової залози. Страйки і демонстрації не були рідкістю для Єгипту правління Мубарака. Але завжди серйозного конфлікту вдавалося уникнути. Втім дипломатія вічного президента не змогла подолати спротиву проти його вибору наступника. За тлом подій 2011 року помітна фігура Сюзанни Мубарак – дружини президента і матері 2-х синів, яка мріяла про династію.
Старший син Алла не дуже цікавився політикою і надавав перевагу бізнесу. Зрештою він контролював солідний пакет закордонних інвестицій. А молодшмий Гамаль, під заступництвом матері вдома – отримав своє місце біля батька у високих кабінетах. Перші блискавки великої бурі, яка змила Мубарака з трону було призначення сина главою провладної партії. Тоді вперше рішення фараона освистали просто в сесійній залі. Але Хосні не звик відступати, хоча як стратег напевно зробив би це, якби знав про наслідки свого рішення.
Але в Гамаля не виходило знайти контакт з політиками із батькової гвардії. Великий соціальний розрив між бідними і багатими помножений на демографічний приріст не віщував нічого хорошого. За останні 30 років ери Мубарака підросло ціле покоління єгиптян, яким були байдужі його здобутки у війнах і дипломатії. Вони хотіли змін і не хотіли ще одного Мубарака при владі.
Більше про правління Хосні Мубарака – дивіться у повному випуску програми "Диктатори".