Саме про це пише одна з найбільших світових інформаційних агенцій Associated Press, яка відвідала Запоріжсталь. Група Метінвест вперше виклала переклад репортажу українською мовою.

Читайте також Металургійна галузь відновиться після деблокади портів, – комерційний директор Групи Метінвест

Як живе Запоріжсталь сьогодні

На українському металургійному комбінаті Запоріжсталь накопичилися бронежилети, а вхід охороняють протитанкові пастки. Щоразу, коли звучать сирени повітряної тривоги, більшість працівників прямує до одного з 16 бомбосховищ, розкиданих по території. Дехто ж, попри сильну спеку та іскри з доменних печей та загрозу артилерійського обстрілу, продовжує працювати та підтримувати рух розплавленого металу.

Місто Запоріжжя розташоване менш ніж за 50 кілометрів від лінії фронту, а його житлові будинки й енергетична інфраструктура часто стають мішенню для росіян. Наслідки війни призвели до того, що завод працює не на повну потужність, третина з понад 10 тисяч працівників простоює.

Збитки, завдані металургійній промисловості України, заподіяли шкоду прибутковому сектору та ключовому роботодавцю, який потрібен для підтримання зруйнованої війною економіки. Зусилля щодо відновлення виробництва та відвантаження товарів покупцям у всьому світі матимуть вирішальне значення для відновлення країни.

До війни металургія була опорою економіки й займала третину експорту України. Але цю тенденцію зруйнували російські війська, що взяли під контроль промислові центри в Донецькій та Луганській області.

Як війна вплинула на діяльність Метінвест

Для гірничо-металургійної компанії Метінвест уповільнення роботи металургійного комбінату Запоріжсталь – лише частина проблем. Відтоді, як Росія захопила український Крим у 2014 році, компанія втратила обладнання та об'єкти в регіонах, контрольованих Росією.

Найбільші збитки, яких ми зазнали, – це збитки, завдані економіці України. Коли країні завдають шкоди, компанія страждає від неї не менше, ніж від прямих влучань снарядів,
– розповів генеральний директор Групи Метінвест Юрій Риженков.

Попри те, що робота на комбінаті Запоріжсталь активно триває, працівники розповідають, що виплавляють менше чавуну, ніж до війни.

Ми обмежені як кількістю сировини, так і можливостями виплавки,
– розповідає майстер доменної печі Олег Ільїн.

Повернутися до нормального рівня виробництва Запоріжсталі, як і багатьом промисловим підприємствам в Україні, заважають:

  • перебої з постачанням електроенергії внаслідок російських ракетних атак,
  • пошкодження інфраструктури,
  • блокади чорноморських портів.

Саме блокада є однією з найбільших проблем для Запоріжсталі, робота якої переривалася лише двічі за її майже 90-річну історію – під час Другої світової війни та невдовзі після вторгнення Росії в Україну. Минулої весни російські війська зупинили лише за десятки кілометрів від комбінату, але майже через рік він так і не зміг повністю відновитися.

На продукцію Запоріжсталі ціни вищі, і її важче доставити до покупців. Замість кораблів замовлення перевозяться переважно залізницею, що підвищує вартість не лише транспортування, а й виробництва та сировини.

До війни Запоріжсталь міг зібрати партію сталевих штаб, які використовують, наприклад, для виробництва холодильників, та доставити їх покупцям за місяць або два, говорить генеральний директор Запоріжсталі Роман Слободянюк. Зараз це може тривати три місяці й більше.

Не кожен клієнт готовий до таких ризиків. Тому ми були змушені скоротити географію наших клієнтів,
– зазначає гендиректор Запоріжсталі Роман Слободянюк.

Раніше Запоріжсталь працював із замовниками майже в 60 країнах, зараз їх поменшало вдвічі. Війна вплинула на здатність комбінату виконувати замовлення для багатьох африканських країн і більшості країн Близького Сходу.

До війни приблизно 90% металургійної продукції експортувалося морем, бо це було набагато дешевше,
– говорить Дмитро Горюнов із Центру економічної стратегії України.

Зараз комбінат орієнтується на найближчі європейські країни та ринок США, куди можна доставляти продукцію через польські морські порти.

За даними галузевої асоціації "Укрметалургпром" та Oxford Economics, в Україні зруйновано близько третини потужностей металургійної промисловості, а виробництво скоротилося приблизно на 65%.

Український KSE Institute підрахував, що збитки українського бізнесу внаслідок війни становлять 13 мільярдів доларів. У 2022 році обсяг виробництва скоротився приблизно на третину, а цього року Міністерство економіки прогнозує зростання лише на 1%.

Уряд покладається на дотації союзників, таких як Європейський Союз і США, для виплати заробітної плати та пенсій громадянам, щоб не друкувати гроші, які можуть прискорити інфляцію. Минулого тижня Україна отримала підтримку завдяки кредитному пакету на суму 15,6 мільярда доларів від Міжнародного валютного фонду.

Зі свого боку, Метінвест намагається відновитися після втрати двох великих підприємств через Росію, зокрема комбінату Азовсталь, де ЗСУ відбивали облогу агресора.

За словами пана Риженкова, генерального директора Метінвесту, відновлення ланцюгів постачання, насамперед розблокування чорноморських портів, пожвавить компанію.

Українцям властива така риса: що б із нами не відбувалося, ми продовжуємо працювати, винаходимо нові способи роботи, щоб бути ефективними в будь-якій ситуації,
– говорить гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков.

Він каже, що єдиний спосіб гарантувати безпеку й розвиток Метінвесту – це звільнення всіх захоплених Росією територій, включно з Кримом. Саме тому компанія спрямовує ресурси на підтримку Сил оборони України.

*Запоріжсталь класифікується як спільне підприємство, а не як дочірня компанія Метінвесту, що має непряму ефективну частку в розмірі 49,997% у статутному капіталі Запоріжсталі.