
З яким "носом" ми залишаємося - як розуміти вислів? / Фото Мagnific.
Деякі українські фразеологізми зберігають у собі подробиці давнього побуту, про які ми вже майже не здогадуємося. Вислів "залишитися з носом" – один із них.
І найцікавіше тут те, що до людського обличчя ніс з вислову не має жодного стосунку. Розповідає про значення і походження фразеологізму з посиланням на пояснення історика Олександра Алфьорова.
Що означає "залишитися з носом"?
В українській мові є фразеологізми, значення та походження яких одразу не зрозуміле. А звичне і знайоме слово означає зовсім не те.
Фразеологізм "залишитися з носом" знайомий багатьом. Так кажуть про людину, яка сподівалася на певний результат, але зазнала невдачі й залишилася ні з чим. Наприклад: "Домовлявся про вигідну угоду, але в останню мить залишився з носом".
Вислів використовують, коли говорять про невдалі домовленості, зірвані плани, марні сподівання або ситуації, у яких людина не отримала бажаного.
Наприклад:
-
"Сподівався виграти конкурс, але залишився з носом".
-
"Поки він вагався, усі вигідні пропозиції розібрали, і чоловік залишився з носом".
-
"Хотіли отримати додаткові кошти, а зрештою залишилися з носом".
У словниках можна знайти й близькі за значенням вислови: "пошити в дурні", "зазнати невдачі", "залишитися ні з чим".
До чого тут давні хабарі?
Але до чогу тут "ніс"? Найцікавіше починається тоді, коли з'ясовуємо значення слова "ніс" у цьому фразеологізмі. Насправді воно не має стосунку до частини обличчя.
За одним із поширених етимологічних пояснень, колись словом "ніс" називали приношення, тобто подарунок, який людина несла комусь із впливових осіб, аби домогтися прихильності або вирішення своєї справи. Інакше кажучи, йшлося про хабар.
Цікаво! Слово "хабар" прийшло в українську мову з арабської через турецьку. Спочатку воно мало значення "звістка", "новина", а згодом набуло зовсім іншого змісту. Як відбулося це перетворення та чому сьогодні так називають неправомірну винагороду, розповідаємо в матеріалі "Справжнє значення слова "хабар" вас вразить"
Із цим пов'язують давнє прислів'я: "Не ходи до воєводи з носом, а ходи до нього з приносом". Воно відображає звичай давати подарунки посадовцям, щоб отримати бажане.
Якщо чиновник приймав підношення, прохач міг сподіватися на позитивне вирішення справи. Якщо ж подарунок відхиляли або його виявлялося недостатньо, людина поверталася додому зі своїм принесеним добром. Тобто буквально – "залишалася з носом".
Так поступово вислів набув переносного значення: не отримати того, на що розраховував, зазнати невдачі. Таке пояснення наводять, зокрема, у працях із дослідження української фразеології, зокрема Федір Медведєв пов'язував цей образ із давньою традицією підношень.
Цікаво! Слово "ніс" має ще одне несподіване значення, яке збереглося у вислові "зарубати на носі". Ідеться зовсім не про частину обличчя, а про предмет, який колись допомагав людям нічого не забувати. Як виник цей фразеологізм і що саме треба було зарубати, читайте в матеріалі Освіта 24.
Отже, ніс у цьому вислові – зовсім не частина обличчя, а давня назва приношення. Історія фразеологізму зберегла згадку про часи, коли подарунок міг стати вирішальним аргументом у розмові з посадовцем. А сьогодні "залишитися з носом" означає просто не отримати того, на що сподівався.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
