Запеклі бої кавалерії у Другій світовій війні: найцікавіші історії

Кінноті не було чим перебити карту кулеметів і бронемашин в позиційній війні. Про кавалерію – читайте у матеріалі 24 каналу.

Читайте попередній випуск Початок кінця Саддама Хусейна: як відбувалася наймасштабніша танкова битва

У міжвоєнні роки всі країни намагалися перетягнути головні атрибути кінноти – швидкість, мобільність та ударну міць на машини, танки і броньовики. Вершникам залишалися задачі, які все ще найкраще можна було виконувати в сідлі.

"У кавалеристів залишалась низка переваг, в яких вони були сильні. Це дозорна діяльність, розвідка. Піти в розвідку пішки або на машині – це або довго, або шумно. А навіть там, де не пройде людина, там пройде кінь", – розповів військовий журналіст Олександр Шульман.

В європейських арміях відбувалося поступове скорочення кавалерійських частин.

Німці кавалерійські частини часто скорочували. Аж до того, що до кінця 30-х років у них залишилася 1 дивізія. І те – як допоміжна,
– розповів редактор історичного порталу WAS Дмитро Раєвський.

Подібна ситуація була у більшості західно-європейських країн. У східній Європі і на території колишньої Російської Імперії вершників намагалися доозброїти і навчити виконувати задачі піхоти на конях.

"Там де вдавалося кавалеристам прорватися через передові лінії оборони – там вони вже виривались на оперативний простір. Саме через те, що швидкість кінноти була вдвічі більша, ніж у піхоти – кінь в такому випадку просто ставав засобом доставки піхотинця на поле бою", – сказав Шульман.

Солдати під час Другої світової війни / Фото скриншот з відео

Останні акорди бойова кавалерія ставила на полях Другої світової. Вершники встигли повоювати по обидві сторони фронту.

Як формували кавалерію під час Другої світової війни

Третій Рейх у 1939 році провів найуспішнішу механізацію свого війська. В складі вермахту залишилася лише 1 кавалерійська дивізія. Окрім карабінів тут були легкі міномети, протитанкові і протипіхотні гармати, мотоцикли і броньовики, а ще рушниці і кулемети. Все так, як цього вимагав новий порядок бою.

І розвідку вели частіше не на мотоциклах, а саме в сідлі. Кавалеристи бригади брали участь в Польській кампанії у 1939 році, йшли на чолі сил вермахту під час окупації Нідерландів і відслужили своє у боях з французами.

До того ж, вже в 1942 році ця кавалерійська дивізія була розформована. Була моторизована піхота або танкова дивізія з підтримкою кавалерії. Цю єдину кавалерійську дивізію – розпорошили,
– зазначив Раєвський.

Розвідескадрони на конях діяли при кожній німецькій піхотній армії. У 1939 році транспорт і логістика армій Третього Рейху на 85% спиралися на коней. А впродовж війни службу в лавах вермахта пройшли майже 3 мільйони скакунів.

Кіннота у Другій світовій війні / Фото скриншот з відео

Битва під Краснобродом

Після вторгнення в Польщу, яка мала армію чи не найбільше наповнену крупними кавалерійськими з'єднаннями, німці прогнозовано не могли уникнути сутичок з кіннотою. Нетиповою стала битва під Краснобродом 23 вересня 1939 року.

Зустрілися в прямому шабельному бою, в дусі Першої світової або громадянської. Тобто поляки в шаблі, а німці в палаші. Однак німці грамотно, під прикриттям кулеметів на броньовиках відступили і поляки виявилися перед дулами кулеметів, що призвело до вельми очікуваних результатів.

Цікаво Масові зґвалтування і злочини Червоної Армії: як пропаганда вчила ненавидіти не лише німців

У подальшому просуванні вермахту на схід вершники знову стали в нагоді вже під час окупації України. "В умовах відсутності доріг і болотистій місцевості на Поліссі вони успішно діяли по відступаючих частинах Червоної армії. Вони закривали пролом між групою армій "Центр" і групою армій "Південь". Закривали саме кавалерійські частини", – розповів Шульман.

Краснобруд на карті / Фото скриншот з відео

Унікальна атака

Згодом Рейх звернув увагу на кінноту в 1943 році. Генерал-лейтенанту Гельмуту Фон Панвіцу дозволили сформувати кавалерійські бригади із росіян, які перейшли на бік нацистів.

З них була сформована окрема кавалерійська дивізія СС, яка нараховувала до 35 тисяч людей,
– зауважив Раєвський.

Казаки воювали з Югославськими партизанами, виконували завдання в тилу. А наприкінці війни відзначилися кавалерійською атакою з шашками, наголо впустивши коней на болгарську протитанкову батарею під час битви під угорським Балатоном. Бій був успішним. Гармати захоплені, 400 болгар потрапили в полон.

"Їх перемога локальна, вона не вплинула на фронт в цілому. Червона армія в результаті розбила і основні сили, і їх – відкрили собі дорогу на Відень. Всі атаки наприкінці війни були вже через безвихідь", – розповів Раєвський.

Унікальність атаки була в тому, що це був єдиний випадок нічної атаки кінноти впродовж Другої світової.

Бої польської кавалерії

Польське військо у 1939 році нараховувало 11 кавалерійських бригад. Саме польська кіннота стала об'єктом міфу про кидання на танки з шаблями і списами. У кожній піхотній армії служили кавалерійські ескадрони. Їх задача – розвідка. У вершників на озброєнні – протитанкові гармати і міномети. Вони цілком могли зупиняти ворожі танки так само ефективно, як і піхота.

Польська кавалерія за час оборонної війни у 1939 році провела 17 битв. 16 проти німців і 1 проти радянської армії. 11 боїв закінчилося досягненням стратегічних цілей, хоч зазвичай це не означало перемогу поляків.

Кавалерія / Фото скриншот з відео

Польська кіннота брала участь в боях від самого початку. 1 вересня 1939 під Кроянтами поляки наштовхнулися на німецький батальйон, який був на відпочинку. Пролунала команда в атаку. Блиснули шаблі, кіннота полетіла на ворожу піхоту. Німців врятував щільний кулеметний вогонь броньовиків. Вони встигли швидко підійти на допомогу, але затятість кавалерії у цьому бою стала відправною точкою міфу про те, що польські кіннотники кидаються з шаблями на танки.

"Про це писав у своїх мемуарах навіть Гейнц Гудеріан. Його дивувала безпорадність польських солдатів. Насправді все було не так просто. Міф про безпорадність польських кавалеристів можна знайти в Гудеріана, в радянських кавалеристів, які входили в Польщу зі сходу", – сказав Раєвський.

Німці і Волинська кавалерійська бригада

1 вересня німці наштовхнулися на опір Волинської кавалерійської бригади, які зупинили ворожий наступ під Мокрою. На допомогу верховій піхоті був скерований бронепотяг "Смяли". У перший день війни вони дали бій 4 бронетанковій дивізії вермахта у складі 300 німецьких легких танків.

"Ядром оборони став бронепоїзд, адже його броню німецькі танки не пробивали. Однак тут зіграло роль те, що польські улани проходили піхотну і артилерійську підготовку", – зауважив Раєвський.

Зверніть увагу Запеклі повітряні бої у Перській затоці: як США зруйнували плани іракського диктора Хусейна

Але вступила в бій і кавалерія. Кіннота дійсно ринулася на танки, але ніхто не думав рубати броню шаблями. "Під час розвідки кавалеристи наткнулися на німецьку бронетехніку. У них був вибір. Якби вони розвернулися – німці б відкрили вогонь, який швидше за все не залишив би від них нічого. Тому вони прийняли рішення наступати, але не для того, щоб нашкодити танкам, а для того, щоб наблизитися і змішатися з ними, щоб німці не встигли зреагувати", – розповів Раєвський.

Мокра на карті / Фото скриншот з відео

Хаос між наступаючими машинами довершили залпи польської протитанкової оборони. "Коли польська кіннота була серед німецьких машин, артилерія по них вже не могла працювати, а в найближчому бою через те, що бічна швидкість вершника і бічна швидкість пішохода – кулемети не завжди встигали відпрацювати і можна було піти, – запевнив Шульман.

У битві під Мокрою поляки знищили 40 німецьких танків, ще пів сотні вивели з ладу. Як на дивізію у 300 машин – це був дуже відчутний удар. Опір кавалеристів на 2 дні зупинив наступ нацистів. І це була перша перемога поляків у вересневій компанії.

Детальніше – дивіться у програмі.

Про радянську кінноту Другої світової війни, італійських кавалеристів, які давали прикурити росіянам на Дону, а також забуті битви грецької, французької та американської кінноти – дивіться у наступному випуску "Конфліктів".