Таку думку на своїй сторінці у Facebook висловив військовий експерт і координатор групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук.
Пішов новий виток обговорень перспектив отримання летальних озброєнь від наших західних партнерів. Хоча в самій цій темі, за великим рахунком, вбачається лише один сенс: отримати летальну зброю – справа принципу в плані домогтися виконання гарантій від підписантів (зрозуміло, крім РФ) Будапештського меморандуму,
– зазначає він.
За його словами, дуже дивно звучать міркування на тому ж Заході: мовляв, Київ повинен виконати такі-то умови, а тоді подивимося, давати чи не давати їм зброю.
Хоча в Будапештському меморандумі немає і близько жодних застережень, що він діє, тільки якщо Україна проведе певні реформи в оборонній сфері, призначить азіата міністром оборони або почне розводити в Здолбунові бойових ховрахів. Висувати заднім числом умови до виконання підписаного міжнародного документа – як мінімум, некоректно,
– підкреслює фахівець.
Журналіст також зауважив, що вирішальним фактором отримати летальну зброю від Заходу було два роки тому, коли стояло питання виживання держави Україна. А тоді наша держава не отримала та впоралась сама.
Зараз, здається, треба бути мудрішими та дивитися в перспективу. Що означає отримання західної зброї? Це, перш за все, створення бази підготовки особового складу для поводження з ним. Бог з ним, цю базу теж можемо спробувати випросити як військову допомогу. Далі – обслуговування, ремонт, в трохи більш віддаленому майбутньому – модернізація. А це вже гроші з бюджету України, які підуть в кишеню західному виробникові,
– пише Тимчук.
Крім того, експерт додав, що сьогодні, кажучи про військово-технічну допомогу Заходу, ми повинні перш за все ставити питання про створення спільних виробництв з участю українського ОПК, оскільки це "доступ до настільки необхідних технологій, розвиток власної "оборонки", створення робочих місць для українців, поповнення бюджету".
Читайте також: Чому новітня вітчизняна військова техніка не може захистити бійців на передовій