Збільшення трафіку, енергоспоживання та ущільнення населення. Великі міста щодня стають заручниками глобалізації. Мегаполіси, накшталт Токіо, Сеула чи Нью-Йорка, одні з перших почали впроваджувати концепцію "розумного міста". Ідея полягає в тому, щоб всі процеси, які відбуваються на визначеній території, можна було контролювати в онлайн-режимі. Для цього, наприклад, вуличні ліхтарі оснащують відеокамерами, різними сенсорами та Wi-Fi-ретрансляторами.
Читайте також: Країна стартапів: як Ізраїль розвивається в сфері IT-технологій
"Розумний ліхтар ми оснащуємо датчиками, які можуть фіксувати різноманітні покажчики навколишнього середовища. Це температура, вологість, забрудненність повітря та радіація. Сам же ліхтар може стати антеною мобільного зв'язку чи місцем зарядки електрокарів", – зазначив менеджер технології "розумного міста" Чан Дін Сяо.
За концепцією сенсори можуть фіксувати пориви водопроводу, пожежі чи навіть сейсмічні зміни. З усього переліченого в Києві почали впроваджувати лише кейс відеобезпеки. Це такі смарт-камери, і їх вже встановили близько півтисячі. Та за прикладом китайських міст, кількість має бути щонайменше в 20 разів більшою.
Використовуються алгоритми ідентифікації людини по двовимірному зображенню. Поки видно ваші очі, камера, незалежно від повороту голови або нахилу голови, буде вас розпізнавати. У всіх великих містах Китаю практично кожне перехрестя оснащене такими камерами,
– розповів менеджер технології розпізнавання облич Сергій Колєсов.
Кожне таке впровадження коштує мільйони доларів. Ціна залежить від масштабів проекту та запитаного функціоналу. Спеціалісти ж переконують, що окупність кожного приладу не перевищує п'яти років.
Українська столиця до кола "розумних міст" долучилась ще 2015-го, коли стартував проект "Київ Смарт Сіті 2020". Та за два роки міська влада спромоглась лише затвердити концепцію і визначити п'ять основних пріоритетів. Подібна ситуація у всіх великих містах, кажуть в уряді. Степан Кубів переконує, що вже наступного року ситуація якісно зміниться. Основну ставку роблять на міжнародну співпрацю та вітчизняні стартапи.
Один з пріоритетів бюджету на 2018 рік – енергоефективність. На останньому засіданні, на яке був запрошений уряд, прем'єр-міністр говорив про збільшення фінансування енергетичних програм в сумі біля трьох мільярдів гривень,
– сказав перший віце-прем'єр-міністр України Степан Кубів.
Впроваджувати всі китайські технології українська економіка не витримає. Тому посадовці в пріоритеті ставлять енергоефективність та енергонезалежність. Китаю ж така співпраця теж вигідна. "Піднебесна" – основний постачальник сонячних панелей. Проте коли політичні домовленості перейдуть у практичну фазу, наразі невідомо.