З престижного офісу – на війну: мотивуюча історія успішного десантника Володимира Ратушняка

3 березня 2021, 20:30
Читать новость на русском

Володимир Ратушняк був офіцером запасу і далеким від армії. Проте відсиджуватися в офісі – йому не дозволила ні совість, ні присяга. Володимир зняв дорогий костюм, передав повноваження керівника в одній із європейських компаній і пішов на війну.

За професією – білий комірець, а по духу – авантюрист, тож години під дощем, екстремальні умови і зброя для Володимира є знайомими, яких він знає далеко не з часу навчань на військовій кафедрі вишу.

У попередньому випуску Нескорений доброволець Ігор Галушка: вражаюча історія ветерана АТО

Брак навичок для війни

Володимир Ратушняк розповів, що свого часу був інструктором по вогневій підготовці та багато часу приділяв вогневій стрільбі.

Однак контрольована стрільба в тирі, імітація ворога, і навіть свист куль – це ще не справжня війна. Ті, хто у 2014 році наважилися записатись до лав української армії, і приблизно не мали навіть такої підготовки як у Володимира. "Це були люди ідейні, патріотичні, але не навчені", – сказав він.

Володимир володів навичками стрільби, але зовсім не мав військового досвіду, як і його побратими. Проте тоді часу на тривалі інструктажі не було, тож від десанту, куди потрапив Володимир, чекали дій:

  • оперативних;
  • злагоджених;
  • чітко виконаних.

Як там кажуть, з "корабля" вони одразу потрапили не на бал, а в зону виконання бойових завдань.

Задання щодо розвідки місцевості

За словами десантника, тоді вони отримали завдання щодо розвідки. "Банальне" на словах, не зовсім просте у виконанні і дуже важливе для української сторони – адже інформація розвідки могла врятувати не одне життя українського військового.


Інформація розвідки мала неабияке значення для військових / Скриншот з відео 24 каналу

"Сіра зона – кількісний склад противника невідомий, сили і засоби противника – невідомі, задачею було "намацати і відійти", – пригадав Ратушняк. Працювати довелося обережно, адже позиції противника були зовсім поруч.

На диво, дані вдалося зібрати швидко та легко, проте підозріло. За словами Володимира, там все подивилися, і ніби нічого не виявили.

Підготовка попри відпочинок

Вогнева підготовка для Володимира до війни була захопленням, хобі, яке врятувало не тільки його життя. Своїми навичками ближнього бою у місті він ділився із побратимами. Швидкість, використання гранат, тактичні заходи – це все, що тоді було новим для української армії.

Читайте також Повернувся з Польщі і на війну: ветеран АТО відкрив бізнес з нулем у кишені – мотивуюча історія

"Командування поставило (завдання – 24 канал) максимально підготувати підрозділ. Довелося в деякому регіоні знайти приблизно 2 тисячі шин і побудувати з них маленьке місто, де люди мали можливість відпрацювати як індивідуальну, так і підготовку у складі підрозділу", – розповів ветеран.

Підрозділ Володимира проходив навчання у проміжках між бойовими завданнями. Систематично вони відпрацьовували кожен рух, наступ і відступ. Інколи це займало весь вільний час, призначений для відпочинку.

Спершу люди не розуміли, навіщо це робиться, адже потрібен відпочинок, але потім вони "втягнулися" і побачили, що вони вищі інших підрозділів, адже постійно у стані бойової готовності,
– сказав Ратушняк.

Такі тренування навчили бійців бути пильними, адже бої у місті є підлими, а ворог може або не ховатися, і бути, наприклад, літнім чоловіком інтелігентної зовнішності.

Перший обстріл

За словами ветерана, на завданні, під час зупинки невідомого автомобіля – військові нібито нормально з ним поспілкувалися, а через декілька хвилин розвернулися і пішли назад.


На небезпечному перехресті – обстріл / Скриншот з відео 24 каналу

Машина зникла за пагорбом, а колона під'їжджала до небезпечного перехрестя. "Ділянка була вибрана дуже класно, будь-яка техніка, що була там – скидала швидкість і мусила триматися", – сказав Ратушняк.

І тут ми перший раз потрапили безпосередньо під обстріл. Ми ж завдання виконали, то треба було спокійно відійти без втрат,
– пригадав ветеран.

На щастя, з цієї засідки усі повернулися живими. Тоді у Володимира і його побратимів виникла ідея – вернуться з війни, обов'язково створять стрілецький клуб, щоб навчати і готувати інших. Відповідну ідею вони втілили.

Як військові втілили ідею щодо стрілецького клубу

Все починалося з маленького клубу, проте потім ідея стала мотивацією. Насправді реальність, в яку повернулися десантники – зовсім не така, як показують у голлівудських фільмах.

Коли всі звідти приїхали і демобілізувалися, ми всі зіштовхнулися з питанням роботи. Моя особиста історія в тому, що я прийшов далеко не на ту посаду, яку я займав до війни,
– сказав Володимир Ратушняк.

Роботи те, що не подобається після того, як ризикував життям – абсурд, тож стрілецький клуб став громадською організацією. Однак попри те, що на його створення отримали зелене світло, все як завжди впиралося в кошти, хоча і до цього ветерани підійшли по-військовому.

Актуально Ситуація на фронті загостритись у будь-який момент: чого чекати від Росії

Стрілецький клуб "Карабін" – об'єднує

Одним із факторів, для чого створювали відповідне стрільбище, була соціальна адаптація ветеранів, де вони перебували серед своїх, а також – мали можливість відвести душу і згадати тих, хто не повернувся, щорічним марафоном пам'яті.


Ветеран разом з побратимати організував роботу стрілецього клубу / Скриншот з відео 24 каналу

Наразі успішний стрілецький клуб "Карабін" об'єднує не тільки ветеранів, але і тих, хто "відшліфовує" свої професійні навички:

  • спортсменів;
  • чинних військових;
  • резервістів;
  • правоохоронців.

Також це полігон, на якому можуть вести роботу власники високоточної зброї, карабінів та гладкоствольної зброї. Окрім того, відповідні пагорби стали місцем постійних змагань – це тир для спортивної стрільби, на ньому проводять всеукраїнські змагання з такої стрільби як:

  • практичної;
  • прикладної;
  • високоточної.

Попереду ціль – вийти на міжнародну арену, хоч ця амбітна мета має свої перешкоди, та Володимир її точно досягне – адже знає її ціну.

Тобі дали можливість вийти з бою, а хтось не зміг, то значить тоді що – бери і роби, живи, працюй і викладайся – це найбільша мотивація,
– сказав Володимир Ратушняк.


Володимир Ратушняк про мотивацію після війни / Фото 24 каналу

Війна може зруйнувати усі плани, спустити вниз по кар'єрній драбині. Інколи ідея народжується у найнезвичнішому місці і тоді важливо не проґавити той момент, не зважати на зламані плани – бо може це і шанс все розпочати з початку.