Збитий "Боїнг": московські знущання

Для початку, міжнародна група слідчих цілком спростувала всі варіанти, які розглядалися з російської подачі раніш: вибух, який розірвав на шматки малазійський літак, не відбувся зсередини лайнера – таким чином, відпала версія про "терористів, які попали на борт заздалегідь"; "Боїнг" рейсу МН17 не був збитий ніяким бойовим літаком – а це означає, що офіційно було закреслено російську дезінформацію про нібито український винищувач, який зблизився з цивільним бортом. Про скажену маячню щодо п‘ятикілометрового українського МіГа, "іспанського диспетчера" (який насправді виявився росіянкою, яка живе в Іспанії та заробляє собі на життя розповсюдженням росйської дезінформації в Інтернеті), про якогось міфічного українського "капітана Волошина", який нібито збив "Боїнг", перебіг до Росії, зробив визнання та розчинився у повітрі, про "ізраїльську ракету" та "заздалегідь підкладених мертвих пасажирів" – про це усе навіть згадувати не хочеться... але слід – бодай заради того, аби ще раз нагадати, як російська сторона підійшла до розслідування. А саме – намагається затеревенити його струмами цілковито ідиотської брехні, намолоти, як той казав, "сім мішків гречаної вовни, всі неповні" – аби правда була похована під кілотоннами дурних вигадок.

Шило у мішку

А правда – вона одна-єдина: та, яку повідомили слідчі в Голландії.

Малазійський "Боїнг" з 298 людьми на борту було збито ракетою російського виробництва з пересувного зенітно-ракетного комплексу "Бук", якого було доправлено з території Росії до району, що перебував під сепаратистською окупацією, після чого той комплекс повернувся назад до Росії.

Російська влада все ще стверджує, що "не знає, чий це був "Бук", але уявити собі, що цей ПЗРК знаходився у чиїйсь приватній власності і просто прогулявся собі через кордон, до району бойових дій та назад – звичайно, можна... Десь так само, як уявити собі український винищувач розміром у п‘ять кілометрів. Тобто – доведеться або напитися, як російський "політічєскій оборзєватєль" Міхаїл Леонтьєв, який висунув ту версію, або ж напружити фантазію так, що вона мало не репне.

Місце падіння "Боїнга" / Фото Getty

Втім, російська сторона, вочевидь, через відсутність прийнятних для неї варіантів, ще напередодні доповіді намагалась спростувати саму можливість того, що літак було збито ракетою. 26 вересня 2016 року офіційний представник Міноборони РФ Ігор Конашенков заявив:

Ніяких сторонніх повітряних об‘єктів, окрім двох цивільних лайнерів, поблизу від літака радіолакатор, розташований на схід від місця катастрофи, не фіксував. За даними ростовського локатора "Утес-Т", до момента знищення МН17 поблизу від літака не було НІЯКИХ СТОРОННІХ ОБ‘ЄКТІВ.

Тобто, ракети не було.

Ця заява цілком протирічить офіційним же висловам, які російські військові робили раніше, коли намагались розкрутити версію про український винищувач. 21 липня 2014 року начальник Генштабу Збройних сил Росії генерал-лейтенант Андрій Картаполов заявляв:

Російськими засобами контролю повітряної ситуації був зафіксований набір висоти літака українських ВПС, ймовірно Су-25, у напрямку малазійського "Боїнга". Віддалення літака Су-25 склало від 3 до 5 км. Даний повітряний об‘єкт СТАЛО СПОСТЕРІГАВСЯ радіолокаційними постами Усть-Донецьк та Бутуринське протягом 4 хвилин.

Тобто, виходить, якщо йдеться про міфічний "український винищувач" – то російські військові офіційно заявляють, що його бачили, а от якщо про цілком реальну зенітну ракету російського виробництва – то вони ж не менш офіційно кажуть, що "жодних об‘єктів не було". Брешуть і в першому, і в другому випадку, спростовуючи самих себе та плутаючись у брехні.

Щодо ракети – вона й насправді була зафіксована супутниковими знімками. Цього шила в мішку вже не втримати. Інша річ, що на питання – чи був це російський екіпаж, а чи за важелями сиділи малоосвічені сепаратистські мавпи, яким до рук дали цю "гранату" російського виробництва – слідчі взагалі не відповіли. Пізніш вони пояснили, що слідство ще не завершене, і тому деякі дані повинні залишатися таємними – але, на жаль, склалося враження, що вони просто вагаються зробити останній крок: напряму звинуватити Росію в цьому злочині.

Катастрофа та її наслідки

Як в Голландії, так і в Європі в цілому, оприлюднення нових даних не викликало великого ажіотажу – вочевидь, тому, що за два роки всі вже звикли до постійної російської клоунади на кістках жертв цієї трагедії, тож думка про винність Росії в цьому злочині давно вже стала звичною, слідство лише раз по разу її підтверджує. За деякими даними, голландці на даний момент роздумують – чи посилити економічні санкції проти Росії, а чи відкликати посла з Москви. Подивимось, що вирішать.

Карикатура Prikolnovosti

А от німецький уряд, наприклад, назвав нові результати "великим кроком уперед", до того ж представник Міністерства закордонних справ ФРН Мартин Шефер підкреслив, що "вони є вірогідними і вельми ретельно та серйозно опрацьованими". При цьому, попри те, що слідство, на його думку, "підійшло ближче до тих, хто несе відповідальність за цей злочин", поки що не було оприлюднено даних, які б дозволили "назвати всіх по іменах". Тобто, офіційна позиція Берліна – давайте вже назвемо винуватців та вирішимо, як їх судити.

Цікаво, що в цьому випадку представники німецької опозиції висловлюють повну згоду з урядом, до того ж деякі йдуть далі. Наприклад, зовнішньополітична спікер фракції "зелених" у Бундестазі Марілуїзе Бекк вважає:

Навіть, якщо припустити, що літак було збито ненавмисне, внаслідок військової помилки – політична відповідальність лежить на Кремлі та президенті Путіні. Міжнародному співтовариству доведеться вирішувати складну задачу – як поводитись з російським президентом, на якому лежить політична відповідальність за вбивство 298 цивільних осіб.

Щоправда, від політичної відповідальності Москва теж біжить, мов чорт від ладану. Натомість, як завжди, в усьому звинувачується Україна. Прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков одразу після прес-конференції слідчих спочатку заявив, що "в такій відповідальній справі не слід робити поспішних заяв" (читай – "ми ще не встигли вигадати, що сказати"), а трохи згодом здивував світ новими "даними радарів" – тепер вже, виявляється, вони таки зафіксували запуск ракети (якої, згідно попереднім даним російських радарів, взагалі не було) з території, підконтрольної українській владі. Водночас представники терористичної організації "Новоросія" вчергове заявили щось на кшталт "всевибрешете-ценеми", і тільки представники виробника "Буків", російської компанії "Алмаз-Антей", обережно припустили, що "пуск ракети міг бути випадковим". Ну, як випадковим – тоді, звичайно, ніхто не винуватий, само так вийшло... Чи не так?

Щиро вітаємо в пост-фактичному світі!

Що коїлось після публікації нових даних в російських офіційних колах та, у першу чергу, в пресі – це, як то кажуть, "цирк на дроті". Російське МЗС використало "домашню заготовку", яку, схоже, тримало саме про цей випадок: звинуватило слідчих у фальсифікації фактів, позаяк до слідства, мовляв, були допущені українські представники, а вони, мовляв, підсунули фальшиві докази. Через відсутність кращих варіантів, по екранах знову бігають "фахівці", які звинувачують Україну у тому, що вона, мовляв, не закрила повітряний простір – отже, сама в усьому винна (а ті, хто збили – вони не винні: от якби повітря було закрите – вони б і не стріляли). Терміново розробляються нові версії: наприклад, Сергій Марков, який замінив з недавньої пори Володимира Жириновського на посаді "придворного блазня" встиг заявити, що це все – спланована україно-американська операція: з Росії диверсанти викрали "Бук", перегнали його через кордон на територію, підконтрольну сепаратистам, зробили постріл та утягнули його назад, залишивши безліч слідів – аби звинуватити матінку-Росію.

ТерроРосія! / Фото Getty

Щоправда, всі ці борсання лише додатково демонструють, у яку прірву занурився й продовжує занурюватися кремлівський режим. Німецька газета Die Welt, дивлячись на все оце, невесело запитує: "Про яке ще "довірливе співробітництво" з режимом Путіна можуть у таких умовах теревенити наші політики?".

"Якщо, незважаючи на це, все одно залишився хтось, хто сподівається отримати підтримку Москви в розслідуванні цього злочину або, взагалі – чекає на визнання та прийняття на себе відповідальності, то йому доведеться довгенько чекати. Натомість Кремль ще в понеділок запустив свою пропагандистську машину, яка вчергове взялася знущатися над 298 цивільними жертвами цього вбивства", – йдеться в статті Die Welt, яка йде у висновках навіть ще далі:

Те, що відбувається – це така ж сама цинічна гра, до якої Кремль вдається й у випадку з Сирією. Беззаперечна відповідальність за ескалацію ситуації спростовується. Винен завжди хтось інший. Ласкаво просимо до пост-фактичного світу Путіна!

Проте, реальність – вона інша. А саме: без гібридної російської війни вже давно б не було ніякої української кризи, і в українців з‘явився б шанс на нормальне життя. Без російської військової підтримки не було б вже ніякого режиму Асада і у сирійців з‘явився б бодай шанс вижити. Але ні: у бандитів, які окупували Кремль, інші плани.

Читайте також: Звіт Міжнародної слідчої групи щодо причин катастрофи рейсу МН-17: повний текст