Журналісти не забудуть, – інтерв'ю Кравчук про ДТП з Трухіним, Шарія та обстріли на Донбасі

2 вересня 2021, 19:40
Читать новость на русском

Скандал довкола ДТП зі "слугою народу" Олександром Трухіном за декілька днів набрала обертів. За справу взялося Державне бюро розслідувань. Однак сам депутат резонансну подію не коментує.

Як на це реагують в "Слузі народу" – в інтерв'ю програмі "Перші особи" з Оленою Трибушною на 24 каналі розповіла заступниця голови фракції Євгенія Кравчук. Крім того, вона анонсувала плани Верховної Ради у новому політичному сезоні та пояснила ситуацію довкола санкцій Ради нацбезпеки та оборони.

Перша частина Нам цікаве повноцінне членство, – інтерв'ю Кравчук про НАТО й зустріч Зеленського з Байденом

Про Трухіна та ДТП

Запитання, яке не можу не поставити, про нардепа Олександра Трухіна, який якраз в ці дні став героєм скандалу з ДТП.

Антигероєм, я б сказала.

Олександр Корнієнко коментував це так, що він не може з ним зв'язатися, нічого не знає, у поліцію не дзвонили й жодної інформації немає. Що ви знаєте про це? Чи була ДТП? Де Трухін? Чи вийшов він на зв'язок?

ДТП, очевидно, була. Ми бачили відео й там чітко зафіксовано. Сьогодні (31 серпня – 24 канал) я бачила вже повідомлення від Нацполіції, що справу передали до Державного бюро розслідувань. Я теж стежу за цією справою, бо мушу оперувати якимись фактами, а не тим, що я побачила і що думаю.

То ви з Трухіним не говорили особисто?

Я його бачила 28 (серпня – 24 канал), в суботу. Він сказав, що у нього все в порядку.

Це після зустрічі в Офісі Президента?

Так. Він був й сказав, що у нього все в порядку. Для мене абсолютно незрозуміло, чому він досі особисто не дав хоч якісь пояснення. Ми не можемо його звинуватити, що це він був за кермом, бо це може зробити тільки відповідне слідство. Зважаючи на те, що є свідки, які кажуть, що він був за кермом, а інші свідки кажуть, що не був, то в цій ситуації ДБР має розібратись, очевидно.

Я не слідча, але думаю, що можна знайти записи відеокамер по трасі чи на території Києва,  якось прояснити. Однак ДБР вже розслідує це питання. Я вважаю, тут очевидно, що основні відповіді мають давати правоохоронні органи. Для мене незрозуміло, чому Олександр не коментує самостійно, бо він доросла людина. Ні я, ні Олександр Корнієнко, ні Давид Арахамія не можемо це зробити замість нього.

Інтерв'ю з Євгенією Кравчук у програмі "Перші особи": дивіться відео 24 каналу

Я можу зробити таке припущення. Він мовчить і фракція зайняла позицію очікування. Він, мабуть, сподівається, що сам дізнається, чи є якісь записи, які доводять його вину й тоді буде вже говорити, чи був за кермом. Так сприймає це народ.

Я розумію, що сприймається, чим довшою є така мовчанка з його боку… Все-таки Корнієнко коментує це питання і я, чесно кажучи, також орієнтуюся на його коментарі, бо він голова партії. Ми також зацікавлені у цих публічних відповідях.

Я впевнена, що журналісти точно не забудуть цю історію і будуть запитувати й ДБР, як триває розслідування. Мені здається, що найкращим виходом після цих слідчих дій – опублікувати відео, щоб не вірити комусь на слово, а щоб були неспростовні докази невинуватості чи винуватості.

Довідка.  ЗМІ повідомили, що 23 серпня нардеп від "Слуги народу" Олександр Трухін спричинив ДТП. В аварії постраждали декілька людей, серед яких двоє дітей зокрема.

Про санкції РНБО і проросійські ЗМІ

Ви – заступниця голови Комітету інформаційної політики. Поговорімо про цю вашу тему.

Останнім часом команда президента вжила багато заходів, щоб нейтралізувати загрозу, яка виходила з тих ЗМІ, які називають проросійськими. Телеканали Віктора Медведчука закрили, зараз наклали санкції на головного редактора видання "Страна.ua" Ігоря Гужву й на сайт Анатолія Шарія. Як ви ставитесь до цього? Чи вважаєте, що цього достатньо для нейтралізації тієї загрози, яку вони несли, транслюючи російські тези в Україні? Що буде далі?

Я вітаю те, що РНБО зайнялась інформаційною безпекою. Інформаційна безпека так само важлива й у контексті війни, й у контексті ситуації всередині України, й на тимчасово окупованих територіях. Те, що вливають у вуха там, взагалі можна собі тільки уявити. Там усе в кубі, у великій прогресії. Ми все-таки маємо якийсь баланс, бо є інші канали, інтернет.


Євгенія Кравчук / Фото Валентини Поліщук, 24 канал

Дуже важливо, щоб ми вийшли на законодавчі речі, проголосовані парламентом. Закон про санкції, я вважаю, правильно використовують, бо, що б не казали, були й до цього застосовані санкції до українців. Це було, здається, у 2016 чи 2017 році. Петро Порошенко вводив такі санкції. Очевидно, якщо за усі ці роки закон про санкції у такому вигляді ніхто не оскаржив у Конституційному Суді, не намагався змінити, то він має право на життя й використання.

Якщо говорити про контент, тут завжди є маніпуляції, що це цензура. Але те, що стосується російської агресії, гібридної війни, має бути тимчасово в законодавстві, як більша відповідальність для медіа. І це точно тимчасово, бо на час агресії.

Не пропустіть Є жорсткий конфлікт, – Казанський про перепалку Шарія і Гужви

Про телеканал "НАШ"

Чим закінчиться історія з тим, що Нацрада збирається через суд позбавити ліцензії телеканал "НАШ", який підхопив усю ту аудиторію, що залишилась без мовника після відключення медведчуківських телеканалів?

Суди можуть тривати дуже довго. Позов на NewsOne 4 роки був у суді щодо позбавлення ліцензії – одного з пулу медведчуківських каналів. Тому тут якраз змагання процесу. У випадку телеканалу "НАШ", то тут мовиться про контент. Там було багато порушень з боку редакції, вони ніяк не припиняли розпалювання ворожнечі. Ба більше, вони відтворили це наступного дня у повторі.

Якщо прямий ефір можна ще адвокатам виправдати, то повтор – складно. Однак це судовий процес.

Адвокати будуть відстоювати, що вони не порушували, а Нацрада відстоюватиме протилежне. От в суді воно й має визначитися. Можливо, тут варто подумати, щоб це були розумні межі розгляду цих судових справ.

Актуально Боротьба з п'ятою колоною в Україні: телеканал "НАШ" можуть позбавити ліцензії

Ви не вважаєте, що телеканал "НАШ" повторює ту саму риторику, яку несли медведчуківські телеканали, і що до нього можуть бути застосовані такі самі інструменти впливу?

Згадаймо, яке було законодавче підґрунтя для закриття медведчуківських телеканалів – це були санкції за фінансування тероризму. І це були санкції щодо Козака, який був власником – на нього записали усі 3 канали. Думали, що безсмертні й що їх в Україні ніхто не чіпатиме.

Вони жили собі з Порошенком 5 років прекрасно, ніхто їх не чіпав, а прийшов Зеленський і рішенням РНБО (наклав – 24 канал) санкції на Козака. Ба більше, є підозра у державній зраді, щодо Медведчука триває розслідування.

Це реальний приклад, коли немає загравань із політсилою. Тут все-таки мовиться про регулятори, які мають зауваження щодо контенту. Це інша процедура, довша, але це змагальність.

Про санкції щодо "Страни.ua" і Шарія

Днями було дослідження, де порівнювали, про що пишуть і розповідають у "Страні.ua" і на сайтах Шарія. Вони в багатьох речах збігаються з тезами, які дають російські ЗМІ. Якщо метою було позбутися цього впливу на український інформпростір, то "Страна.ua" переїхала на інший домен, а Шарій продовжує вести свій блог на ютубі. Чи вважаєте ви, що це було ефективно, чи в цьому була мета і що робити далі, якщо мета була дійсно такою?

Тут потрібно розділяти платформи спільного доступу – ютуб, месенджери типу телеграму. Їхня юрисдикція не українська.


Анатолій Шарій та Ігор Гужва / Колаж 24 каналу

Так само були застосовані санкції до Дубінського – написали YouTube​, і канал Дубінського закрили. Із Шарієм може бути така сама процедура чи ні?

Спершу були санкції США щодо Дубінського, а юрисдикція YouTube – саме США, тому це швидше звідти санкції подіяли, аніж українська сторона якось на це вплинула. Наскільки я знаю, під час поїздки у США буде обговорюватися з боку віцепрем'єр-міністра з питань цифровізації Михайла Федорова співпраця, зокрема з YouTube і Google, щоб вони мали тут (в Україні – 24 канал) офіс і було безпосереднє спілкування не через посередників, інші офіси, щоб пояснювати, щоб зверталися органи влади.

Увага! Михайло Федоров вже зустрівся у США з віцепрезидентом Google Караном Бхатія. Вони обговорили YouTube Music, оптимізацію "Дії", а також YouTube Shorts. Про що домовились – читайте за посиланням. 

Якби був проголосований закон про медіа, то це могла б робити Нацрада. Зараз, можливо, Мінцифри це робитиме чи загалом уряд, аби на нашій території блокували той чи інший контент.

На жаль, інтернет-провайдери не розуміють, як можна заблокувати окремий телеграм-канал – це неможливо технологічно. Можна обмежити доступ тільки до усього месенджера, але це російські власники. Я не технічний спеціаліст, але окремі канали точно не блокуються.


Кравчук: "Інтернет-провайдери не розуміють, як заблокувати окремий телеграм-канал" / Скриншот з відео

Писати Telegram без сенсу, вони слабо реагують на повідомлення поліції про продаж наркотиків через телеграм-канали. Скільки разів про це говорили, їм передають, вони щось блокують, але 1 заблокували, а 9 залишили.

А на заміну домену може якось впливати держава?

Заміна домену може працювати, тільки якщо це сайт, а не додаток.

"Страна.ua" переїхала на інший домен і що з цим робити? Вона у відкритому доступі.

Далі працює СБУ окремими листами. Домен змінюється, але все залишається у попередньому вигляді. Я сподіваюся, що юридично тут теж все виважено було, бо, очевидно, вони будуть подавати позови і це має встояти в суді. Це важливо.

Довідка. 20 серпня РНБО запровадила санкції щодо проросійських пропагандистів Ольги та Анатолія Шаріїв, а також – головного редактора видання "Страна.ua" Ігоря Гужви.

Про закон щодо олігархів

Ви згадували про законопроєкти, які розглядатимуть восени. Президент сказав, що насамперед хоче бачити на розгляді закон про олігархів. Що ви вирішили, коли Рада візьметься і який вигляд це матиме? Я так розумію, що це буде не той рамковий законопроєкт, який ухвалили, а до нього буде шквал правок. Чи є згода в парламенті на його ухвалення і чи будуть додаткові законопроєкти для його реалізації?

Зараз 1200 правок подано до цього рамкового законопроєкту. Його дійсно потрібно прийняти одним із перших, якщо взагалі не першим, бо він є рамковий. З того, що колеги з профільного комітету кажуть, то десь половина з них – це спам щодо коми, букви – просто затягування. Решту вони розглядатимуть більш контентно на засіданнях комітету, коли всі повернуться в більш робочий режим і будуть засідання комітетів, бо в міжсесійний період це не відбувається.

Що відомо про закон щодо олігархів?

15 квітня Володимир Зеленський ініціював створення нового законопроєкту про статус олігарха в Україні. 2 червня президент вніс документ у Верховну Раду. Питання щодо того, чи вносити людину до реєстру олігархів, розв'язуватиме РНБО.

Ми б дуже хотіли бачити на голосуванні законопроєкт про олігархів на другий пленарний тиждень вересня – це друга половина вересня. Сподіваюся, що комітет опрацює ці правки. Можливо, там потрібно відшліфувати юридичні терміни. Це відпрацюють з Міністерством юстиції, бо наскільки я розумію, то основний текст готували в Мін'юсті. Сподіватимемося, що в другій половині вересня його проголосуємо.

Ви особисто вважаєте, що цей закон, у разі, якщо його ухвалять, допоможе нам побороти одну з головних проблем країни – вплив олігархів на парламент, економіку, суспільство, медіа?

Ми ніколи не будемо знати, якщо не проголосуємо і не впровадимо його в дію. Однозначно, додаткові законопроєкти будуть потрібні. Це стосується і антимонопольного законодавства. Один із цих законопроєктів уже проголосований у першому читанні, буде економічний комітет його готувати.

Очевидно, що потрібні будуть і додаткові законопроєкти щодо фінансування партій, щоб це все дуже чітко в антикорупційній історії прописали.

Тобто додаткові законопроєкти будуть потрібні, але треба зробити цей крок і назвати речі своїми іменами.

Зверніть увагу Олігархи утворили трикутник влади, коли занесли в Раду перші гроші, – Данілов

В одному з інтерв'ю секретар РНБО Олексій Данілов висловив таку думку, що проблема українського парламенту у впливі на нього олігархів. Спікер Верховної Ради давав брифінг і відповів йому на це, мовляв, хай прийде на трибуну й покаже пальцем, кого він мав на увазі, коли таке говорив. Як би ви оцінили вплив олігархів на український парламент?

Як високий. Звичайно, що зараз завдяки монобільшості багато рішень приймають і рухаються, а не заговорюються, але намагання збити постійно бачимо.

Наприклад, збивали екологічні закони, які зобов'язували певні фінансові групи вкладати упродовж 15 років великі гроші в модернізацію своїх виробництв, бо викиди просто шалені – ми це прекрасно розуміємо. Сьогодні (31 серпня – 24 канал) президент у США говорить про зелену енергетику, ми підписали меморандум і проінвестують 25 мільярдів доларів, щоб збудувати 5 блоків на атомних електростанціях.

До слова "Енергоатом" та американська компанія підписали меморандум на 30 мільярдів

Європа у 2050 році обіцяє повністю відмовитися від будь-яких технологій, які забруднюють довкілля, від вугілля теж відмовляється, а в нас виробництва дуже забруднюють.

Дмитро Разумков у цьому плані теж має рацію, бо ніхто ніколи не прийде й не скаже, що "депутати – на вихід, бо ви помічники олігархів". Це треба систематично відстежувати – хто і яка група чи фракція.

І що з ними далі робити?

Це посада, на яку людина обирається народом, й тут можна звинуватити тільки, якщо безпосередньо отримав гроші чи тиск на нього робили за те, щоб він провалив це рішення або навпаки, підтримав те рішення, яке для котроїсь із промислових груп буде вигідне.

Але точно потрібен закон про лобізм, тому що у США хіба немає великого бізнесу? Там є реєстри і ти можеш подивитися, з ким працюють, з якими політиками, хто розробляє закони. Коли голосують за ці закони, вони це враховують.


Кравчук переконана, що закон про лобізм потрібен / Скриншот з відео

Чи треба його приймати? Очевидно, що треба, бо має бути співпраця із різним бізнесом – і малим, і середнім, і зрозуміло, з великим. Але це не може бути в ультимативному порядку, об'єднано з медійним впливом. 

Головне, щоб у наших реаліях закон про лобізм не перетворився на індульгенцію робити те, що вони й зараз роблять, просто прикриваючись законом про лобізм.

Тут треба дискутувати. Наскільки я знаю, то комітет з питань антикорупційної діяльності саме цим займається, створили робочі групи. Якщо антикоркомітет не справиться з ним, тоді не знаю…

Про США і нормандський формат

Ви сказали про Донбас. Я так розумію, що, можливо, тема Донбасу теж буде однією з тем переговорів Зеленського у США. Чи обговорюватимуть участь США в перемовинах щодо Донбасу?

Однозначно, участь США в якомусь форматі у переговорах нам би дуже допомогла. Але треба розуміти, що нормандський формат не може бути зміненим тільки за бажанням України.

Зверніть увагу Військова допомога США "стане причиною ескалації" на Донбасі: гучна заява Кремля

Все одно Росія є частиною нормандського формату і це має бути погодження всіх країн. Дуже важливо в цих переговорах з Росією те, щоб були додаткові свідки, що Росія постійно бреше. 

Довідка. Візит президента України до США почався 30 серпня, а завершиться 5 вересня. Найважливішою його частиною є власне зустріч Володимира Зеленського з Джо Байденом 1 вересня.

Пєсков заявляв, мовляв, ми сподіваємось, що США примусять Україну виконувати мінські домовленості. Вони хочуть показати, що Україна виходить з переговорів чи обстрілює щось. Хоча (вони – 24 канал) обстріляли Авдіївку і цивільних. Військові загинули.

Щоразу рахуєш ці втрати і розумієш, що це молоді хлопці зі сім'ями, цвіт нації. З 2017 року не було таких обстрілів. США і ми маємо одну позицію. США не визнають окупацію, не вірять у байки, що ці так звані "республіки" можуть щось розв'язати. Абсолютно чітко бачать ситуацію і нам такий союзник потрібен.

Я так розумію, що загалом на спробах домовитись у межах мінського формату можна ставити хрест? Закопати документ разом зі всіма домовленостями. Коли президент зустрічався з Путіним, перед тим пролунало, що якщо нам не вдасться зрушити справу з мертвої точки, то діставатимемо план "Б". Я так розумію, що жодного плану "Б" немає?

Якщо говорити про мінські домовленості, то ми прекрасно розуміємо, що якщо їх виконати в тій послідовності, в якій їх підписав попередній президент, то це неминуче спровокує великий конфлікт всередині України. Сьогодні, 31 серпня, – чергова річниця, як загинули нацгвардійці під Верховною Радою. Що тоді розглядали? Зміни до Конституції.

Які стосувались Донбасу...

Ми прекрасно розуміємо, що проголосувати за якийсь спеціальний статус Донбасу – неможливо і український парламент, принаймні це скликання, це не робитиме. В нас чітка позиція, що зміни щодо децентралізації однакові для всіх регіонів.

Може бути перехідна позиція, Резніков напрацьовував цей проєкт. Ми розуміємо, що є конфліктний, постконфліктний періоди. Це складна історія про те, щоб не попали під якісь переслідування лікар, умовно, чи представник ЖЕКу. Щоб понесли покарання всі, хто безпосередньо брав участь – прокурори, судді.

На кому тримався цей тимчасовий окупаційний режим…

Це все прописано в цій перехідній юстиції. Але змінити те, що росіяни хочуть – щоб ми проголосували у Конституції за якийсь спеціальний статус – очевидно, що це неможливо. Або провести вибори, а потім отримати кордон.

Зверніть увагу Лавров пояснив, чому Росія не може виконувати мінські угоди

Мені здається, що коли підписували мінські угоди, то ніхто з тодішньої влади не збирався їх виконувати. Зрозуміло, що складний час, Дебальцеве, величезні втрати. Але. як таке можна було провести, щоб потім розповідати, що це дипломат всіх часів і народів, а прийшла "зелена" влада і не вміє ні з ким розмовляти. 

Українська влада, наші представники у ТКГ, уповноважені радники у нормандському форматі разом з Німеччиною та Францією пропонують принаймні черговість виконання цих пунктів. Перший пункт, який є, це повне припинення вогню. Його зараз хіба виконує Росія? Не виконує.

А без повного припинення вогню жодні інші пункти далі просто не можуть відбуватись. Тому, коли росіяни розповідають, що Україна не хоче виконувати мінські домовленості, то це вони не виконують, тому що не припиняють вогонь.