Журналісти оприлюднили причину конфлікту між Польщею та Україною
Напередодні у Варшаві відбувся один із найбільших у Європі марш націоналістів. Ця акція завершила тиждень скандалу, який виник між Україною та Польщею через розбіжності в оцінці історичних подій.
Як підкреслюється у матеріалі ТСН, Польща, яка першою визнала українську незалежність, послідовно підтримує євроатлантичні прагнення України та відстоює санкції проти Росії, нині ж ставить під сумнів стратегічне партнерство.
Читайте також: Як проходить польський марш у Варшаві та до чого закликають націоналісти
За словами журналістів, західний сусід, що ще недавно називав себе адвокатом України, заговорив цитатами російського агітпрому. І як приклад наводять цитату очільника польського МЗС Вітольда Ващиковського: "Люди, які одягають мундири "СС-Галичина" не в'їдуть до Польщі".
"З цих слів можна було б посміятися, якби міністр, який їх вимовив, не був головою польської дипломатії, тому що важко собі уявити як українці у формі СС штурмують кордони Польщі. Утім Вітольд Ващиковський уже понад тиждень, забувши всі дипломатичні норми, демонструє Києву кінець дружби з Варшавою. Спочатку він оголосив про створення чорного списку нев’їздних до Польщі українців. Потім з’їздив до Львова і влаштував демарш, відмовившись йти до музею жертв окупаційного режиму "Тюрма Лонцького". Повернувшись до Варшави, пригрозив розпалити ще більший скандал", – йдеться у статті.
Крім того, автори згадують і слова польського президента Анджея Дуди, який дещо делікатніше звернувся до свого українського колеги Петра Порошенка – мовляв, час українському президентові особисто втрутитися та прибрати з серйозних посад в Україні людей, які погано про Польщу думають і говорять.
Cпусковим гачком для свіжого польсько-українського конфлікту стала проблема в ексгумації поляків загиблих в Україні та облаштування їхніх могил. В Українському інституті національної пам’яті наклали мораторій на ці роботи. Пояснюють, як тимчасовий захід у відповідь на демонтаж пам’ятника УПА у селі Грушовичі на сході Польщі. Свого часу Польща та Україна домовилися облаштовувати та узаконювати могили та пам’ятники на паритетних засадах. Тим часом відбувся 15 випадок руйнування українських пам'ятників на території Польщі. У Варшаві обурені забороною,
– зауважили журналісти ресурсу.
Як наголосив політолог Анджей Шептицький, могили та пам’ятники поляків в Україні – для Варшави не просто історична складова стосунків між Києвом та Варшавою, а один з найважливіших елементів програми провладної партії "Право та Справедливість" і боротьби у середині самої партії.
"Заяви Ващиковського пролунали саме тоді, коли партійні боси узялися за реконструкцію власного уряду. Ващиковський – один із перших кандидатів на виліт. Дражлива історична польсько-українська тема укріплює його позицію як політика і є благодатним ґрунтом, щоби показати – як дипломат стоїть на сторожі польських інтересів", – переконує він.
Також у матеріалі зазначається, що історія все частіше почала вирішувати майбутнє україно-польських стосунків, з моменту як до влади прийшла партія "Право і Справедливість" на чолі з братом загиблого у смоленській катастрофі президента Ярославом Качинським. Так, за два роки такого курсу парламент ухвалив резолюцію про геноцид поляків на Волині, а політики заговорили про ніби культ Степана Бандери.
Читайте також: Як врегулювати загострення із західними сусідами: думка експерта
На переконання польської опозиції, такі настрої у політичних верхах – це спроба грати на настроях вулиці – Польща переживає сплеск націоналізму, відтак політика щодо України є логічною.
Історична тема, як загроза міждержавним стосункам, явно виявилася недооціненою в Україні, вважає політичний експерт Адам Лелонек.
"Адміністрація українського президента вважала, що період уряду ПІС закінчиться та все повернеться до цього стану, який був. Як вважають польські експерти – це велика помилка була з українського боку. Не було ніякого плану дій", – стверджує фахівець і радить якнайшвидше гасити пожежу та все робити в екстреному режимі.