Зупинити знищення природи в Україні може лише держава, але вона цього не робить, – експерт

Про це йде мова у статті 24 каналу "Безцінне багатство, яке не цінують: про стан природи в Україні". Зокрема, голова Української природоохоронної групи (УПГ) Олексій Василюк у своєму коментарі відзначає, що "українці не знають елементарних речей, наприклад, які наслідки можуть бути через надмірне використання природних ресурсів".

До теми Не існує швидкого вирішення складних проблем: про стан природи в Україні

Експерт навів типові та актуальні приклади:

У Карпатах рубають ліс і не бачать елементарного прямого зв’язку між зрубаним лісом у горах і повенями, які потім затоплюють села.Або посуха на Поліссі у квітні цього року. Це самий вологий місяць – річки і болота мають бути повні води, земля має бути вологою… Але на Поліссі розорано багато територій, що були колись болотами, а переорана земля швидко висихає. До того ж минулої зими випало мало снігу, тож болота і грунтові води не мали з чого поновити запаси вологи. В результаті вітер легко забрав пересохлий грунт, спричинивши пилову бурю. А по болотах і лісах поширились пожежі, бо, знову ж таки, води в річках, озерах і болотах, які раніше заважали розповсюдженню вогню, дуже мало.

"Минулої весни в Україні згоріло найбільше лісів за всю історію спостережень, – продовжує Василюк. – І добре, що в травні пішли дощі і зупинили поширення пожеж. А що буде наступного року? Ніхто не знає. Люди продовжують розорювати землю, осушують болота для видобутку торфу... Міндовкілля навіть під час пожеж видало декалька дозволів на розробку торфовищ на Поліссі. Торф дає мізерний внесок у економіку країни. Але шкода для природи через його видобуток – колосальна".

Голова УПГ акцентував увагу на такому важливому моменті:

Активісти і журналісти можуть піднімати проблеми і бити на сполох – скажімо, про розорюваня земель чи видобуток бурштину та інше. Але зупинити такі негативні процеси може лише держава. А вона цього не робить.

В статті також зазначається про те, що українські політики і чиновники, як правило, згадують про екологію і природу лише напередодні виборів, коли треба "попіарити" себе або покритикувати конкурентів. Реальними ж справами вони не займаються. Більше того, навіть на передвиборчих перегонах політики говорять, в основному, лише про екологію промислових міст, бо на цій болючій для українців темі можна набрати електоральні бали, які допоможуть прийти до влади. Такі "державні діячі" використовують при цьому фейки, маніпуляції і подвійні стандарти. І цим лише відвертають увагу від реальних проблеми.