Однак не поспішаймо скасовувати Міжнародний жіночий день – це не радянське свято. Радянський лише підхід до його розуміння. 24 Канал розібрався, чому українці так заплутались із 8 березня, чи має бути він вихідним, як правильно його відзначати та як варто вітати жінок у цей день.

Дивіться також У Раді пропонують залишити 8 березня вихідним, але перейменувати

В Україні дискусії щодо доцільності святкування 8 березня тривають з 2017 року. Чи не найбільше обговорень наразі щодо того, чи залишати цей день державним вихідним.

Цього року суперечки дійшли до Верховної Ради – одні депутати зареєстрували законопроєкт, згідно з яким Міжнародний жіночий день пропонують замінити Днем української жінки та святкувати його 25 лютого – у день народження поетеси Лесі Українки.

Однак, і тут не зрозуміло. Передусім тому, що 8 березня відзначають у всьому світі, це Міжнародний жіночий день. Чому тоді його скасовувати? Та й святкувати День української жінки наступного дня після роковин повномасштабного вторгнення здається не дуже доречним рішенням.

Тим часом у застосунку Дія пройшло голосування щодо статусу 8 березня – більшість респондентів підтримали пропозицію залишити свято вихідним днем.


Результати голосування за 8 березня в Дії / Колаж 24 Каналу

Народні депутати зареєстрували у Раді законопроєкт, яким пропонують перейменувати свято 8 березня на Міжнародний день захисту прав жінок та, згідно з результатами опитування, залишити його вихідним днем.

До слова, вихідним цей день залишається у понад 20 країнах – більшості країн колишнього СРСР, крім Латвії, Литви та Естонії, у кількох країнах Африки, а також у Грузії, В'єтнамі тощо. У Китаї цей день робочий, але скорочений для жінок. Також цей день неробочий, або скорочений у Берліні.

Міжнародний жіночий день з'явився завдяки суфражисткам, які вимагали рівності між жінками та чоловіками в економічній, політичній та освітній сферах.

Є декілька версій, як з'явилось свято. Зокрема, часто можна почути про "Марш порожніх каструль" – страйк текстильниць, які вимагали рівної оплати праці з чоловіками. Він нібито пройшов у Нью-Йорку у 1857 році. Однак, даних, які б це підтвердили, немає.

Водночас через 51 рік відбувся марш, згадки про який уже підтверджені. 8 березня 1908 року тисячі жінок у Нью-Йорку вимагали виборчого права, протестували проти важких умов праці та праці дітей.


Марш жінок у Нью-Йорку, 1908 рік / Фото Wikimedia

А вже у 1910 році в Данії пройшла Друга міжнародна конференція жінок-соціалісток. Учасниці з 17 країн ухвалили рішення відзначати в березні Міжнародний жіночий день.

Однак мова була не про свято, як таке, а скоріше про можливість щороку привертати увагу до важливості боротьби жінок за рівні права: право голосувати на виборах, рівний доступ до освіти, оплату праці.

Саме Кларі Цеткін належить ідея щороку організовувати "особливий жіночий день", щоб просувати ідею рівноправності.

Цікаво, але Роза Люксембург, яка стала соратницею Клари, спочатку була байдужою до жіночого руху. І вони обидві недолюблювали суфражисток, мовляв, рух "буржуазний".


Копенгаген, 1910 рік, у центрі Олександра Коллонтай і Клара Цеткін, а за ними Роза Люксембург / Фото Wikimedia

Однак на Заході сенс цього дня таки зберігся: у 1975 році Генеральна Асамблея ООН схвалила резолюцію, згідно з якою кожній із країн-учасниць пропонувалось відзначати Міжнародний день прав жінок. Саме цей день і потрапив до календаря незалежної України. Але спершу – трохи історії.

Чому 8 березня – не радянське свято

Оскільки на початку 20 століття жіночі протестні рухи проходили по всьому світу, а особливо в країнах, де була розвинута індустрія, то й Російська імперія теж це відчула. Жінка більше не була "берегинею" домашнього затишку, їй доводилося поєднувати материнство із 16 годинними змінами на роботі. Тож, коли робітниці текстильних фабрик почали масові протести вимагаючи "хліба та миру" – припинення Першої світової війни та поставок продовольства, російські жінки почали говорити про свої права. Страйк 23 лютого 1917 року, або 8 березня за Григоріанським календарем, зрештою послужив початком революції і сприяв падінню монархії.

У Радянському Союзі Міжнародний жіночий день став офіційним святом у 1921 році.

або ... до чого тут "Мати-героїня"

У СРСР 8 березня вважалось святковим днем, але довгий час не було вихідним. Зробити його таким переконала Леніна революційна діячка Олександра Колонтай. І у 1965 році було запроваджено два вихідних – Міжнародний жіночий день та День Перемоги.

Однак потрібно розуміти, що СРСР часто послуговувався фемінізмом, як засобом пропаганди. Сталін вбачав у колгоспній системі розрив з селом, яке мало патріархальний уклад. Саме так з'явився образ колгоспниці, яка працює не на батька чи чоловіка, а на колгосп, громаду, державу. Про боротьбу за права жінки і розуміння її потреб – тут не йшлося!

Натомість тоталітарний режим активно використовував сексизм задля пропаганди власної ідеології. Зокрема, частиною наративів більшовицької пропаганди була тема материнства. До слова, це ж стосувалось і Німеччини, нацистський режим теж радо послуговувався подібними ідеями. Тоталітарні держави готувались до воєн і потребували людського ресурсу.

Узагалі у СРСР існував культ матері – пропагандистська машина активно поширювала ідею про обов'язок жінки народжувати. Саме тоді з'явились нагороди за певну кількість дітей: медаль Материнства у двох ступенях, орден Материнська слава в трьох ступенях та вища відзнака – "Мати-Героїня", яку вручали жінці за народження 10 дітей.

Радянські листівки-вітання з 8 березня / Картинки з Історичної правди

Фактично СРСР перетворив головне феміністичне свято у "торжество сексизму". Тобто день набув абсолютно протилежного змісту. І власне таке розуміння 8 березня передалося у спадщину уже незалежній Україні.

Однак в останні 10 років відбувається переосмислення сутності Міжнародного жіночого дня та повернення його політичного значення, як дня жіночих прав.

Щороку феміністки влаштовують публічні акції та марші, нагадують про важливість дотримання рівних прав та привертають увагу до питань насильства над жінками.

До речі, саме тому День матері не може замінити Міжнародний жіночий день: не всі жінки мають/хочуть/можуть/планують бути матерями. Проте права й потреби є в кожної.

Як проходив марш жінок у Києві в 2021 році / Фото The Village

Втім, в Україні таки, на щастя, подібних уїдливих коментарів й жартів чути усе менше. Упродовж останніх років українська жінка здобула багато нових прав та можливостей для самовираження. Українське законодавство теж дедалі більше захищає права жінок. Звісно, нам ще є над чим працювати, але зрушення очевидні.

У червні 2022 року Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству.

Так, звісно! Привітайте її з Міжнародним днем прав жінок. Побажайте досягати поставлених цілей, а не бути красивою. Побажайте впевненості та цілеспрямованості у її починаннях.

Тут потрібно розуміти, що феміністки не ображаються на саме свято. Вони ображаються, коли їх вітають з тим, що вони жінки, і бажають ніжності.

Позбувайтесь вітань на кшталт "зі святом весни та жіночності", натомість побажайте рівних можливостей.


Дівчина на марші жінок у Києві у 2021 році / Фото The Village

Потрібно розуміти, що ця "романтизація" свята з листівками, квітами, цукерками й подарунками – змінює сутність Міжнародного жіночого дня. Нагадуємо, що воно передусім має політичний характер, а не "домашній".

Одинокий тюльпан в целофані та пачка цукерок не можуть замінити справжню щоденну турботу про жінку, щоденну повагу та розуміння її потреб.

Ба більше, знижки на білизну, посуд, інші товари та послуги, які супроводжуються використанням вже характерних епітетів на кшталт "ніжним, чарівним, прекрасним та люблячим жінкам" – усе це протирічить ідейності цього дня.

Тож, як привітати жінку, щоб це було доречно? Насправді, ви можете подарувати їй квіти, якщо хочете і знаєте точно, що їй це cподобається. Однак, це не повинна бути "разова акція". І, якщо відверто, краще подаруйте їх у будь-який інший день, або хоч щодня даруйте, а ось спекуляції щодо 8 березня і квітів – нехай залишаться в минулому.

Гарний варінт – піти разом на марш чи акції, які мають на меті популяризувати захист прав жінок. Однак, цьогоріч їх скасовано через воєнний стан.

Щодо вітань колег, то найкращим подарунком для жінок буде забезпечення рівних можливостей для кар'єрного зростання всіх працівників і працівниць, корпоративна політика протидії сексизму та домаганням.

Цінніше за букет від колеги буде зауваження від нього ж іншому співробітнику щодо недоцільності його сексистського жарту.