Як приватизувати землю в Україні у вересні 2024 року

Василь Розтрьопа

Основні тези

Українські громадяни мають право на безкоштовну приватизацію земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності.
Розміри ділянок, які можна приватизувати, залежать від їхнього призначення: для фермерського господарства – до розміру земельної частки (паю), для особистого селянського господарства – до 2 гектарів, для садівництва – до 0,12 гектарів, для будівництва житлового будинку – до 0,25 гектарів у селах, до 0,15 гектарів у селищах, до 0,10 гектарів у містах, для дачного будівництва – до 0,10 гектарів, для гаражів – до 0,01 гектарів.
Щоб приватизувати ділянку, необхідно подати клопотання до відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, а також документи, що підтверджують громадянство, графічні матеріали із зазначенням місця розташування ділянки і право власності на житловий будинок, якщо такий є.
Після розроблення та погодження документації із землеустрою, заявник звертається до Держгеокадастру для державної реєстрації земельної ділянки і отримання витягу з Державного земельного кадастру.
Для реєстрації права власності необхідно звернутися до нотаріуса або державного реєстратора речових прав з відповідними документами, включаючи рішення місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою, паспорт, ідентифікаційний номер, витяг з Державного земельного кадастру та підтвердження оплати адміністративного збору.

Як приватизувати земельну ділянку / Колаж 24 Каналу

Українські громадяни мають право на отримання у приватну власність земельної ділянки. Її також можна приватизувати за спеціально розробленими правилами.

Розмір земельної ділянки, яку можна приватизувати

Кожен українець має право безкоштовно приватизувати земельну ділянку, передає 24 Канал. Закон про приватизацію землі встановлює, що громадянам України дозволено безоплатне надання ділянок із земель державної або комунальної власності.

Читайте також Поспішайте, щоб не втратити землю: до якого року можна приватизувати пай

Ділянки поділяються за призначенням, і для кожного виду встановлені граничні розміри:

для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектар;
для ведення садівництва – не більше 0,12 гектар;
для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектар, в селищах – не більше 0,15 гектар, в містах – не більше 0,10 гектар;
для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектар;
для будівництва індивідуальних гектарражів – не більше 0,01 гектар.

Заінтересований у приватизації земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного оргектарну виконавчої влади або оргектарну місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у приватну власність.

Підготовка документації та проєкт

Для отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою до оргектарну місцевого самоврядування потрібно подати клопотання та такі документи:

що підтверджують громадянство України (паспорт громадянина України тощо);
графічні матеріали, у яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
право власності на житловий будинок (у випадку, якщо на земельній ділянці, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано).

Важливо До вибору землевпорядної оргектарнізації слід поставитися дуже серйозно і відповідально. Адже помилка землевпорядної оргектарнізації може стати причиною відмови у реєстрації земельної ділянки.

Позитивним у узгодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є те, що розробник самостійно подає проект на узгодження у необхідні оргектарни, і замовнику не треба за це переживати.

Після розроблення та погодження документації із землеустрою заявник звертається до територіального оргектарну Держгеокадастру для державної реєстрації земельної ділянки, щоб отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Документи для державної реєстрації земельної ділянки, які приймаються через ЦНАП:

заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України тощо);
оригінал погодженої документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягектарє обов’язковій державній експертизі).

Після цього, зареєструвавши земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та отримавши Витяг з ДЗК на ділянку, заявник звертається до оргектарну місцевого самоврядування з клопотанням про передачу у власність земельної ділянки. Розглянувши клопотання, відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки.

Реєстрація власності на землю

Для реєстрації права власності заявник звертається до нотаріуса, або до державного реєстратора речових прав. Для реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно знадобляться такі документи:

рішення оргектарну місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки;
копія та оригінал паспорту заявника;
копія та оригінал ідентифікаційного номера заявника;
витяг з Державного земельного кадастру;
підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки на місцевості приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову. Дана послуга безоплатна.