Журналісти опозиційних російських видань поспілкувалися з родичами строковиків, які могли бути в Курській області під час прориву. З цієї розмови стало відомо, що саме відбувалося у регіоні за останні 4 дні.

До теми Руху до АЕС немає: військовий експерт припустив наступний етап рейду на Курщині

Журналісти опозиційного видання "Верстка" розповіли, що 5 серпня Ділюза з Башкортостану отримала тривожний дзвінок від свого брата, який повідомив їй, що в армії, де він проходив строкову службу, конфіскують їхні телефони в очікуванні перевірки. Ділюза розповіла, що її брат був направлений до Суджі в травні 2024 року після періоду "навчання" в Нижньому Новгороді. За її словами, він входить до групи з 25 – 30 призовників і контрактників, які наразі перебувають у Суджанському районі.

Скільки вони просили їх вивезти в спокійніше місце, адже ні, сніданками годували. 5 серпня він зателефонував і сказав, що 6 серпня їх нарешті відвозять,
– розповіла Ділюза.

Чи вивезли брата, росіянка не знає, бо після того дзвінка він перестав виходити на зв'язок.

Сини-строковики Катерини, Ірини та Світлани, які перебували в Суджі, також перестали виходити на зв'язок кілька днів тому. Син Світлани 6 серпня о 19:52 написав їй, що йде "на підкріплення".

Племінник Євгенії з Новоалтайська, покликаний на строкову службу восени 2023 року, востаннє виходив на зв'язок 7 серпня. Він потрапив до Суджі у травні – червні 2024 року. Коли почали обстрілювати російські позиції в Курській області, він встиг повідомити близьких, що живий і не полонений, але "багато строковиків потрапили в полон".

На позиції, де був племінник Євгенії, було ще 30 солдатів-строковиків. За словами російського призовника, зараз ті, хто не був убитий і полонений, чекають на евакуацію.

Про те, що частину строковиків евакуюють, журналістам розповіла також волонтерка Яна, яка готувала обіди для строковиків на кордоні в Курській області. Жінка наголосила, що в усіх призовників у Курській області різна доля, деяких з них евакуювали.

Сина-строковика Юлії із Сиктивкара призвали у грудні 2023 року, до Суджанського району росіянин потрапив у квітні 2024 року. Він перестав виходити зв'язок три дні тому. Останнє повідомлення від нього Юля отримала о 10 вечора 5 серпня.

Зараз Юлія не знає, що з її сином, але від матерів інших солдатів-строковиків вона дізналася, що коли стався прорив кордону в Курській області, призовники тримали оборону і багато хто потрапив у полон.

"Коли захопили Гуєво, хлопці з оточення писали матерям, просили допомоги. Але ми до Москви взагалі не можемо додзвонитися, військкомати відповідають нам: "Що ви за дурниці кажете, їх там немає, у них просто забрали телефони". Загалом за дурнів нас тримають. У шпиталі Курська нам інформацію не дають, кажуть, що як ніколи поранених дуже багато", – сказала Юлія.

Як розповіла журналістам Ксенія з Оренбурга, її 20-річний син Данило був із нею на зв'язку всі останні дні і, за її словами, перебуває зараз у шпиталі в Курську. Данило був призваний на строкову службу в листопаді 2023 року, пройшов "навчання" в Коврові Володимирській області, потім, за словами Ксенії, у травні 2024 року його перевели спочатку в місто Клинці Брянської області, а після цього в Суджу.

6 серпня Данило розповів, що його та ще трьох строковиків хотіли перевести на переїзд російсько-українського кордону на "перетримку". Але зрештою Данила евакуювали. Позиція, де він перебував, була "на якомусь покинутому заводі", розповіла його мати Ксенія.

Електрики не було. Зайшли військові, почали стріляти, вони подумали, що українці. Втекли з цього заводу, потім натрапили на інших хлопців з іншої роти, вони їх вивезли. Як виявилося, це зайшли наші, стріляли в повітря. Думали, що там українські військові. Коли тікав, пошкодив сильно руку, тому зараз у лікарні,
– говорить Ксенія.

За словами жінки, у госпіталі син написав їй, що всі строковики, яких разом з ним вивезли, зараз живі. А ось хто був ближчим до кордону, ті загинули, або були взяті в полон.

Волонтерка Яна, яка готувала обіди для солдатів на кордоні, розповіла журналістам, що біля Суджі було щонайменше 15 позицій і майже на кожній були строковики.

Родички солдатів також зазначили, що в Суджинському районі було багато опорних пунктів, і на кожному від 7 до 30 строковиків.

За словами матері строковика із Сиктивкара Юлії, 52 родички солдатів-строковиків, які перебували в районі Суджі, об'єдналися і зараз намагаються знайти інформацію про своїх близьких та достукатися до міноборони.

Контрактник, який служив у Курській області у березні – травні 2024 року, сказав, що на кордоні із Сумською областю України було кілька рот строковиків. У Суджинському районі також були прикордонні війська та бійці кадирівського батальйону "Ахмат".

Журналістам опозиційного телеканалу "Дождь" родичі строковиків розповіли, що тих перекидали до Курської області незадовго до прориву кордону. Перекидання тривають і зараз

У березні їх відправили до Курська. У нього був телефон, він нам писав, що вони копають окопи. А потім телефон спалили, забрали. І ось із 18 липня жодного зв'язку з ним. Ми навіть не знаємо, в якій частині він служить. Нам нічого не повідомили,
– розповіла сестра строковика Надія (ім'я змінено).

Друг строковика з Москви, якого звуть Семен (ім'я змінено), розповів журналістам, що до Курської області строковиків відправляли і з російської столиці.

"Людей відправляють на кордон. Як він каже, оборонятися. Мовляв, у бій не кидають. Кажуть: "Ви триматимете оборону". Але хіба що оборона передбачає бій. Їх там обробляють, кажуть: "Ворог не шкодує наших мирних, треба боронити", – сказав росіянин.

У виданні "Люди Байкалу" також писали, що в Курській області могли бути кілька сотень строковиків з усієї Росії, зокрема, з Іркутської області. Так, тітка одного із призовників розповіла, що строковиків готують до виряджання на кордон з Україною – у Курську та Бєлгородську області.

Командири оголосили їм, що після проходження курсу молодого бійця (три місяці) вони поїдуть до прикордонних територій на зміну строковикам осіннього призову.