Азаров і "уряд у вигнанні": хто і навіщо виштовхав екс-прем’єра на сцену

10 січня 2017, 19:01
Читать новость на русском

Екс-прем'єр Азаров, проти якого відкриті кримінальні справи за зловживання владою, оголосив про формування в Москві так званого "уряду у вигнанні". Він також пообіцяв подати позов у міжнародний суд у зв'язку з оголошення московським судом подій 2014 року в Україні “державним переворотом”. З чим пов'язана активізація колишнього прем'єра та які можуть бути наслідки – в матеріалі сайту "24".

Уряд злочинців громадян Росії

Микола Азаров вирішив сформувати український "уряд у вигнанні" після рішення районного суду Москви, який у грудні 2016 року "визнав" за позовом ще одного політемігранта, екс-регіонала Володимира Олійника, протести на Майдані "переворотом".

Як заявив Азаров в інтерв'ю російським "Извєстіям", формування "уряду в екзилі" є цілком реальним, якщо в Україні складуться для цього "необхідні передумови". Цими передумовами, як він вважає, буде нездатність влади України виконувати свої функції і "вимога альтернативи" з боку українського народу.

Повинні дозріти обставини і умови, щоб з’явилося уряд у вигнанні. Перш за все, ці умови повинні дозріти в самій Україні,
– сказав колишній очільник Кабміну.

Але на формуванні уряду Азаров не зупиниться. Він також пообіцяв звернутися з позовом у міжнародні суди через рішення московського суду про "державний переворот" в Україні. Щоправда, у який саме, екс-прем’єр не уточнив. Так би мовити – потім сюрприз буде.


Андрій Клюєв потенційний член "уряду" Азарова причетний до розгону Євромайдану

Однак, як вважають експерти, в жоден міжнародний суд Азаров з таким позовом звернутись не може. За словами політичного експерта Тараса Чорновола, в Європейський суд з питань прав людини Азаров може звернутися, якщо права були ущемлені. Але тільки після того, як він пройшов всі судові інстанції в Україні.

В Україні Азаров жодних заяв до суду не подавав. А подавати заяву в Міжнародний трибунал – це ще смішніше,
– зауважив політолог.

Власне, екс-прем'єр не може звернутися і в українські суди, оскільки отримав російське громадянство.


Екс-глава МВС Віталій Захарченко переховується в Росії від українського правосуддя

Що стосується безпосередньо рішення суду Москви, то воно не має жодної юридичної сили в Україні. Як і заяви про так званий "уряд у вигнанні". По-перше, Азаров, як громадянин РФ, не має жодного права його формувати. По-друге, цікаво, хто ввійде в цей уряд? Такі самі політемігранти, з’їзд яких екс-прем’єр провів наприкінці 2016 року? Приміром, екс-секретар РНБО Андрій Клюєв, якого підозрюють в організації розгону Євромайдану? Чи колишній глава МВС Віталій Захарченко, якого також підозрюють у причетності до кривавого побиття студенів на Євромайдані та загибелі учасників мирних протестів? Чи той же Володимир Олійник – один з організаторів антиконституційного голосування за "диктаторські закони" в січні 2014 року? Або екс-генпрокурор Віктор Пшонка, який привласнив собі чимало державних коштів? До речі, всі вони, включаючи колишнього президента-втікача Януковича, є російськими громадянами.

Пропагандистська акція для російської і української аудиторії

Те, що Кремль продовжує активно використовувати чиновників-утікачів для антиукраїнської пропаганди, сумнівів немає. Янукович, Азаров, Клюєв у момент, коли в Україні відзначали третю річницю початку Євромайдану, інтенсивно розповідали з екранів росЗМІ "всю правду" про події кінця 2013 - початку 2014 років. Той же Азаров з Клюєвим розповіли байку про снайпера, якого зловили активісти Майдану, і протоколом допиту котрого Клюєв розмахував під час телеефіру. Азаров провів у Москві з'їзд "Союзу політичних мігрантів та політв'язнів України".

Потім було рішення Дорогомиловського районного суду Москви про те, що події 2013-2014 року в Україні були "державним переворотом". Як зауважив Тарас Чорновіл, Кремль продовжує використовувати свою "пропагандистську цукерку". Тільки присмак у неї, як у творах про Гаррі Поттера – чи то сміття, чи павутиння.

За його словами, рішення російських судів можна умовно розбити на чотири категорії. Перші – ті, що стосуються крадіїв, бандитів, убивць тощо. Другі – внутрішні репресивні рішення, які направлені на переслідування опозиції. Третя категорія – фейкові рішення, але в межах російської юрисдикції, як це було із засудженням українських громадян Миколи Карпюка і Станіслава Клиха, яких, попри всі докази про їхню невинність, засудили на довготривалі терміни.

Нещодавно з’явився четвертий різновид справ – суто політтехнологічний. Кремлівський політтехнолог пропонує антиукраїнський проект, в якому передбачена участь судової гілки влади. Місцеві суди отримують вказівки виконувати політтехнологічні функції,
– переконаний експерт.

При цьому, зауважує Чорновіл, заяви і дії Азарова спрямовані не тільки на російського, але й українського споживача.

"Можливо, ці рішення і заяви матимуть певний ефект для тих українських громадян, хто підтримує колишніх представників Партії регіонів. В Україні є ті, хто переконаний, що Майдану не було, а все влаштували американці. Для них це певний засіб мобілізації", – зазначає політолог.

На думку Тараса Чорновола, продовження гри з боку Азарова спрямовано на підживлення інформаційного поля для тої категорії українських громадян, хто основну інформацію отримує з російських джерел. За його словами, це типові виборці навіть не "Опоблоку", а проросійської партії Рабіновича-Мураєва "За життя", яку сьогодні активно розкручує Москва.


Кремль руками Азарова може підігрувати партії Рабіновича-Мураєва

Одна з цілей такої розкрутки – дострокові парламентські вибори в Україні, яких дуже прагнуть у Кремлі, розраховуючи, що проросійські сили візьмуть реванш і до влади прийдуть лояльні Москві політики.

Політичний експерт Олексій Кошель також вважає, що дії Азарова спрямовані на українського споживача, щоб посилити загальну “кампанію ненависті” до української влади, демонструючи той факт, що чинна влада надзвичайно слабка і не може впоратись із поставленими завданнями.

Уряди у вигнанні, президенти у вигнанні – це давня практика системи КДБ СРСР. І в Радянському союзі, і зараз у РФ досить велика кількість “списаних політиків” знаходила прихисток. Це традиційна практика для Росії. У період Революції Гідності в Україні РФ діяла неякісно, і зараз вона виправляє свої помилки,
– зазначив Кошель.

Частина плану по посиленню тиску Росії на Україну

Акція "уряд в екзилі" і позови до міжнародних судів, яку, звичайно, придумав не Азаров, а його ляльководи в Кремлі, – це лише частина продовження гібридної війни Росії проти України, яку Москва посилила наприкінці 2016-го і початку нового 2017 року. Її елементи – не тільки виступи Януковича у якості свідка на допиті у справі колишніх "беркутівців", заяви Азарова, Клюєва і позов Олійника до районного суду Москви про визнання "державним переворотом" подій у 2014 році.

Це ще й дії колишнього політичного заручника Росії, а нині народного депутата України Надії Савченко. Парламентарій діє винятково в інтересах Москви, зустрічаючись з лідерами фейкових республік "Д/ЛНР" Захарченком і Плотницьким, не маючи на це жодних повноважень.

Росія не полишає прагнення посадити представників української влади за стіл прямих переговорів з терористами, що дозволить їй транслювати меседж про громадянську війну на сході України з подвоєною інтенсивністю,
– зазначає в статті польському виданню Nowa Europa Wschodnia директор Центру суспільних відносин Євген Магда.

Нагадаємо, що Савченко подорожує Європою, де проводить зустрічі з місцевими політиками і журналістами, роблячи фактично антиукраїнські заяви. В грудні вона відвідала Берлін, а незабаром поїде в Чехію, де збирається зустрітися з представниками неурядових організацій, узяти участь у прес-конференції та поговорити з членами чеського парламенту.

Стаття відомого українського магната Віктора Пінчука в американському виданні The Wall Street Journal, де він пропонує заради миру на Донбасі відмовитися від Криму і плану по вступу до ЄС і НАТО, вочевидь, є ще одією цеглинкою гібридної війни Росії, мета якої – не тільки приборкати Україну, залишивши її в своїй геополітичній орбіті, але й добитися зняття економічних санкцій.

Кожен складник пропагандистської системи має виконувати свою роботу, навіть якщо ця робота, на перший погляд, здається незначною та непринциповою, вона все одно складає загальну картину війни Росії з Україною,
– переконаний Олексій Кошель.

Як зауважує Тарас Чорновіл, заяви Азарова про "уряд у вигнанні", позови до міжнародних судів і саме рішення московського суду навряд чи Путін зможе використати в якості аргументів під час переговорів у Мінському чи Нормандському форматі – настільки вони безглузді. Але не виключено, що цю інформацію можуть використати європейські журналісти, які працюють на Росію, щоб додати негативу Україні.


Путін веде велику гру проти України, в якій Азаров – лише її складова

Путін готує ґрунт на той момент, коли Москва зможе розпочати переговори з новою адміністрацією Дональда Трампа про обмеження санкцій. А також на той випадок, коли в результаті виборів в ключових країнах ЄС – Франції і Німеччині – до влади можуть прийти праві і лояльні Росії політики. За словами Євгена Магди, на рубежі 2016-2017 років, скориставшись помітним охолодженням відносин Києва і Брюсселя, Росія помітно активізувала своїх агентів впливу як всередині України, так і в західному світі.

Путін і його команда не просто поспішають, а пускають у хід все нові і нові аргументи. Їх цілі – не тільки зняття санкцій, а й максимальне приручення України,
– наголошує Магда.

Тому, хоча, на перший погляд, заяви Азарова абсурдні і смішні, не варто ними зневажати. В Україні завжди були сильні протестні настрої і невдоволення діями влади. Кожна помилка обертається зниженням довіри до влади і пошуком її альтернативи. Причому такою альтернативою можуть стати як демократичні патріотичні сили, так і представники так званої п’ятої колони, за якими почнуть ностальгувати українці, добре нашпиговані російською пропагандою. І це одна з головних загроз незалежної України.

Читайте також: США vs Росія: перезавантаження чи холодна війна?