Після 24 лютого 2022 року в Україні з'явилося майже 2 мільйони нових ФОПів і понад мільйон компаній, інформує 24 Канал. При цьому кількість новостворених компаній у 5 разів перевищує чисельність тих, хто припинив свою діяльність.
Дивіться також Переможці конкурсу "Роби своє з Kurator" презентували власні ініціативи
Однак, згідно з дослідженням потреб і стану МСБ в Україні, 22% бізнесів не знають, як ефективно шукати програми фінансування та як взаємодіяти з представниками місцевої влади в реалізації спільних бізнес-проєктів.
Тому міжнародна компанія МХП та Благодійний фонд "МХП-Громаді" організували Бізнес-форум національної ідентичності "ЧАС ДІЯТИ.UA", на якому дали можливість усім сторонам напрацювати дієві механізми взаємодії: від отримання грантів, співфінансування до партнерства з великим бізнесом.
У Києві відбувся Бізнес-форум національної ідентичності "ЧАС ДІЯТИ.UA": відео
ДНК українського бізнесу: нова нормальність
Перша панель була присвячена співпраці влади та МСБ, побудові екосистеми між великим і малим бізнесом у громадах та успішним кейсам відбудови локального бізнесу.
Своєю історією відновлення поділилися Ольга Олефіренко, яка створила ферму в пам'ять про загиблого батька та довго шукала можливості для її розвитку, але при цьому не здавалася.
Підприємиця Ольга Олефіренко / Фото МХП
Також свою історію розповіла Вікторія Кривещенко, власниця перепелиної ферми "Чарівний птах". Підприємиця разом з чоловіком з 2002 року розвивали власну справу у селі Перемога, що на Київщині. Займалися розведенням двох видів перепелів та реалізацією яєць в торговельних мережах. Однак події після 24 лютого 2022 року все змінили. Під час окупації ферму розграбували, вона була знищена. Після звільнення населеного пункту бізнес довелось починати з нуля.
Вікторія Кривещенко, власниця перепелиної ферми "Чарівний птах" / Фото МХП
Це стало можливим завдяки конкурсу "Роби Своє", який оголосив Благодійний фонд "МХП-Громаді", аби підтримати малий та середній бізнес у скрутний час. За два останні роки переможцями стали понад 100 українських бізнесменів, серед них і Вікторія Кривещенко.
У нас практично все було зруйновано. Такого питання, щоб не відновлювати, не стояло, і ми вирішили податися на грант. Компанія МХП – це не тільки гроші, це підтримка. Компанія МХП побачила, що в нас, крім того, що знищено поголів'я, є проблема, яку вона зможе швидко вирішити – логістична проблема. Вони нам допомогли з логістикою, ми не втратили ринки збуту, споживачів і практично зберегли робочі місця,
– розповіла підприємиця.
Кожен зі спікерів форуму визначив необхідні сьогодні маркери, здатні підвищити стійкість як малого, так і великого українського бізнесу.
Моя головна порада всім підприємцям: варто зробити свою команду персональним пріоритетом. Потрібно бути поряд з командою і в найважчі часи, і на підйомі, знати настрої команди, думки людей, підтримувати, нагороджувати найкращих, навчати,
– зазначив Юрій Косюк, засновник та СЕО компанії МХП.
"Не буває маленьких команд. Якщо з підприємцем працює хоча б одна людина – це вже команда, а, отже, велика сила. Окремо звертаюся до голів громад. Сьогодні ваша роль як ніколи важлива! Від рішень і відповідальності залежить вся громада. Потрібно заряджати людей стійкістю, вірою в незламність України і в Перемогу", – додав він.
Юрій Косюк, засновник та СЕО компанії МХП / Фото МХП
У свою чергу Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП, зазначив, що ми сьогодні проживаємо життя, зробивши вибір залишитись в Україні.
Йдеться про кожного із присутніх. І насамперед – про військових, перед якими ми в неоціненному боргу. Ми щиро дякуємо головному спонсору і нашого форуму, і всіх наших подій, всіх можливостей, планів, цілей – нашим ЗСУ. Наш форум відбувається під гаслом національної ідентичності. Тобто національної спільності, тотожності. Об'єднавшись навколо цінностей, ми, як українці, доводимо світу, що неможливого не існує. Демонструємо унікальну здатність адаптуватися, протистояти викликам і відновлюватися після невдач. Час діяти!
– наголосив Павло Мороз.
Павло Мороз, директор Департаменту корпоративної соціальної відповідальності компанії МХП / Фото МХП
Олег Шмуляєв, заступник голови правління МХП з маркетингу, розповів, як компанія МХП разом з Благодійним фондом допомагає бізнесам розвиватися та залучає до спільних проєктів. Він зазначив, що відновлення, релокація, масштабування, пошук нових форматів роботи, долання викликів – таким є сьогодення українських підприємців.
За таких умов більші, стійкіші компанії мають допомагати іншим бізнесам. Так робить і МХП. Це і грантові конкурси, як, наприклад, "Роби своє з Kurator", коли ми допомогли грантами 10-м бізнесам із галузі громадського харчування й постійно підтримуємо їх експертизою. І партнерства у форматі ритейлер-виробник. І продукти, що спрощують життя бізнесу, як, наприклад, наші доопрацьовані кулінарні рішення, завдяки яким звичайна кав'ярня може пропонувати гостям не лише каву й десерт, а й повноцінний обід. Завдяки такій підтримці ми в МХП робимо суттєвий внесок у створення екосистеми успішних українських бізнесів, які у свою чергу є опорою для економіки нашої країни,
– сказав Олег Шмуляєв.
Олег Шмуляєв та Максим Кушнір / Фото МХП
Оксана Повякель / Фото МХП
Культурна ідентичність як основа для стійкості українських бізнесів
Другу панель форуму організатори присвятили утвердженню національної ідентичності та впровадженню проєктів, які її формують. Експерти розповіли про вдалі культурні кейси в громадах і запит місцевих мешканців на пізнання українства в собі через призму таких проєктів:
- збільшення відвідувачів до локальних музеїв;
- попит на твори класиків, Розстріляного відродження, дисидентів;
- потреба дивитися й слухати український контент.
Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду "МХП-Громаді" / Фото МХП
Як розповіла Тетяна Волочай, директорка Благодійного фонду "МХП-Громаді", за останні 2 роки Фонд спрямував на підтримку музеїв, українського кіно, музики, театру та літератури понад 70 мільйонів гривень.
Цими заходами й проєктами ми охопили понад тисячу сіл та містечок в громадах, зокрема у військових госпіталях, центрах переселенців, військових частинах, надаючи доступ до культурних продуктів у віддалених локаціях. Реалізовуючи їх щоразу, ми розуміємо: утвердження української ідентичності у нас – українського Фонду за підтримки українського бізнесу – в ДНК,
– сказала Тетяна Волочай.
Андрій Різоль, продюсер, голова Асоціації "Дивись українське!", акцентував, що культурні проєкти демонструють закордонній аудиторії ідентичність українського народу, що роками допомагає українцям чинити гідний опір противнику.
Останнім кейсом є організація показів документального проєкту "Культура vs війна" за кордоном. Наразі у межах проєкту маємо 125 подій у 36 країнах світу. Завдяки історіям митців, які й захищають Україну в лавах ЗСУ, і одночасно є творцями, носіями української культури, іноземні глядачі розуміють важливість підтримки українського народу. Наша діяльність підкреслює: українські цінності збігаються з європейськими, ми близькі світоглядно,
– прокоментував Андрій Різоль.
Бізнес-форум національної ідентичності "ЧАС ДІЯТИ.UA" / Фото МХП
За словами Івана Леньо, музиканта, вокаліста гурту KOZAK SYSTEM, нинішні події поставили усіх перед фактом виживання.
Щоб стати воїном, недостатньо навчитись стріляти. Воїн – це той, хто одного разу зрозумів, що в нього є ворог. З того моменту всі твої здібності та можливості будуть включені для його знищення. А роль культури у цей час саме в тому, щоб тримати дух спротиву, надихати на подвиги, говорити правду про війну і підтримувати морально психологічний стан суспільства. Формування національної ідентичності має опиратися на історичну правду, національну пам'ять, ідеали, гідність, національну самосвідомість, патріотизм, творення смислів та інші чинники,
– наголосив Іван Леньо.
Фінальним акордом бізнес-форуму стала презентація для відвідувачів фотовиставки "Культура vs війна", авторами якої є фотограф та оператор Сергій Михальчук та подружжя Ліберових. Фотовиставка продемонструвала: у час, коли триває протистояння світоглядів і цінностей, культурні проєкти є важливою частиною спротиву. Саме тому для цього мають об'єднуватися бізнес, громади та громадська спільнота.