Чому Україна продовжує ремонтувати російські судна

В Україні запровадили воєнний стан, і ця новина одразу обвалила гривню, спустошила прилавки супермаркетів, вселила страх та невпевненість у завтрашньому дні для більшої частини українців.

Читайте також: Що зміниться після запровадження кримінальної відповідальності за п'янку за кермом

Відчуття не з приємних, і я його переживаю так само. Події із нападом на українські судна з боку Росії в Азовському морі наштовхнули на думку абсолютної незахищеності та безпорадності перед агресором.

А ще згадалися наші розслідування, в яких ми попереджали владу про небезпеку та вказували на слабкі місця нашого кордону. Стосовно територіальних вод. Офіційно до наших портів не можуть заходити судна, які після 2014 року відвідували окуповану Росією Керч.

Крим – це Україна. І відповідно до українських законів будь-яке судно, що відвідує порт Керчі порушує територіальну цілісність України. Такі судна-порушники не мають права заходити в порти материкової України. І за їх пересуванням має уважно стежити прикордонна служба, служба безпеки та РНБО.

Уважно стежити, бо під боком ми маємо агресора, бо Україна п'ятий рік перебуває у статусі війни. Ну, це така теорія. А що маємо на практиці? Ми демонстрували це в одному із наших розслідувань.

Російські судна не те, що безперешкодно і без будь-яких санкцій прямо із Керчі заходять у наші територіальні води, вони ще й стають на довготривалі ремонти на наших судноремонтних заводах. Не так давно ми розповідали про доведені візити до України двох російських танкерів "Капітан Пшеніцин" та "Капітан Щемілкін".

Російський танкер

І навіть їхні попередні заходи до окупованої Керчі – не найбільше зло в цій історії. Розслідування вивело нас на куди небезпечніші факти. Візьмемо бодай діяльність судноремонтного заводу "Дунайсудносервіс", що розташовний в Ізмаїлі. Воно радо прийняло на ремонт згаданого нами "Пшеніцина".

Одеські журналісти накопали, що саме підприємство працює за сертифікатами російського регістру судноплавства. Погано це чи ні? На перший погляд – звичайна ліцензія, але не все так просто. Така сама істоія і з судноремонним заводом у Чорноморську – там ремонтували "Щемілкіна".

Справа у тому, що обидва підприємства орієнтовані на російські судна, тому, щоб працювати, їм потрібні російські ліцензії. Це – наслідок Радянського Союзу.

З одного боку – суто бізнес, нічого особистого, але водночас це і потенційна загроза. Той самий Чорноморський судноремонтний завод. Там ремонтуються не лише російські танкери. Тут регулярно ремонтується і флагман українського флоту фрегат "Гетьман Сагайдачний".

І росіяни, що надають підприємству сертифікати, формально мають право перевіряти, як завод працює. Відмовити їм у цьому означає для підприємства втрату ліцензій.

Фрегат "Гетьман Сагайдачний"

До речі російський регістр судноплавства потрапив під українські санкції через діяльність в окупованому Криму, але як бачимо, це не заважає йому співпрацювати із українськими підприємствами. Готуючи той матеріал, ми здобули докази того, що кораблі із окупованої Керчі безперешкодно прийшли до українських портів. Абсолютно непомічені.

Наші журналістські запити до СБУ лишилися без відповідей, навіть більше – у службі безпеки пообіцяли перевірити цю інформацію, бо такі факти їм невідомі. Уявляєте? А прикордонна служба зі свого боку зняла відповідальність, бо саме ті судна, про які йшла мова у програмі – у так званому чорному списку від РНБО не перебувають.

Тож у прикордонників нема повноважень їх завертати. До речі, на результати тої обіцяної перевірки ми чекаємо аж до сьогоднішнього дня. І про що це говорить? Про вразливий кордон в українській акваторії. Інцидент із нападом на українські кораблі говорить про те, що розслаблятися ой як рано.

І дивно, що наші спецслужби не відстежують судна-порушники і не звертають уваги на українські судноремонтні заводи, які з відкритими обіймами приймають їх у себе.

Читайте також: Корупція в Львівській обласній лікарні: чому під небезпекою життя пацієнтів

Справді, це бізнес, і інвестиційний клімат треба плекати, утім не ціною державної безпеки.