Якщо кілька годин без світла на добу у світлу та теплу пору року – не є суттєвою перешкодою навчанню, то довші вимкнення електроенергії взимку можуть завадити учням. Наскільки можливі знеструмлення взимку порушать навчальний процес та як до цього готуються в Міносвіти – дізнавався 24 Канал.

До теми У МОН розповіли, скільки шкіл досі не мають укриття

Наприкінці липня міністерство освіти і науки та Мінцифра презентували проєкт "Школа офлайн" для повернення частини школярів до очного навчання. Одна з причин бажання уряду повернути дітей до шкіл під час великої війни – відставання українських школярів від однолітків за кордоном на 1,5 – 2 роки освітньої програми.

Причина цього – пандемія та війна, адже через це українські діти вчаться онлайн з 2020 року. Таке відставання може призвести до негативних економічних наслідків уже в недалекому майбутньому.

До теми Мільйон дітей і дистанційка: як уряд хоче відновити уроки офлайн і що зміниться для вчителів

У 2024 році близько 1 мільйона дітей навчається онлайн: приблизно 600 тисяч в Україні (з них 400 тисяч на прифронтових територіях через брак укриттів), ще майже 400 тисяч за кордоном.

Політика "Школа офлайн" включає такі речі:

  • будівництво укриттів;
  • переведення дітей-ВПО до місцевих шкіл;
  • придбання автобусів для перевезення школярів до шкіл з укриттями.

Серед причин, які спонукали уряд повертати дітей до шкіл – під час знеструмлень учні не можуть навчатися або ж зовсім не мають потрібних для уроків гаджетів. Школа ж має забезпечити більший доступ до знань навіть під час блекаутів.

Наприкінці липня, коли МОН та Мінцифри оприлюднили план, діти не ходили до шкіл, а в серпні вимкнення електроенергії взагалі припинилися.

План щодо роботи шкіл під час знеструмлень з теорії перетворився на прикладну проблему на початку вересня, коли Україна досі не оговталася від російської атаки по енергетиці 26 серпня.

ОВА й місцеві органи самоврядування на виконання доручення прем'єр-міністра Дениса Шмигаля працюють над забезпеченням шкіл засобами для енергоживлення шкіл, прокоментували у МОН 24 Каналу.

Нині приблизно 80% шкіл мають генератори й можуть використовувати їх для забезпечення освітнього процесу у вересні в разі довготривалих вимкнень світла.

Читайте також Така ситуація триватиме ще 3 – 4 дні: що відбувається з енергетичною сферою України

Однак не всі з цих шкіл зможуть забезпечити освітній процес повною мірою в опалювальний сезон. Таких шкіл орієнтовно 50%.

Це пов'язано з тим, як опалюються школи. В Україні є школи, які мають власні котельні – на дровах чи на газі. Узимку вони можуть завдяки генератору забезпечувати теплопостачання своєї котельні навіть в умовах відімкнень електроенергії,
– пояснили у міністерстві.

Водночас є школи, які працюють із централізованим теплопостачанням з комунальних котелень – переважно у великих містах. Якщо централізована котельня не працюватиме, то навіть за наявності генератора буде неможливо дотриматися рекомендованого температурного режиму, а отже, і відновити очне навчання, кажуть у МОН.

Навіть у разі довготривалих знеструмлень у МОН вважають очну освіту пріоритетом.

Тому насамперед рекомендуємо школам, які зможуть дотримуватися температурного режиму в холодний період року, зміщувати уроки на світлову частину дня, за потреби скорочувати уроки, проводити навчання у дві зміни. Також заклади освіти можуть гнучко формувати структуру навчального року – наприклад, роблячи довші канікули. Це рішення ухвалюється на рівні закладу освіти,
– прокоментували у міністерстві.

Якщо ж вчитися офлайн буде неможливо, учні перейдуть на дистанційну освіту, зазначають у МОН. Коли графіки вимкнень електрики збігатимуться в учнів і вчителів, школи будуть проводити онлайн-уроки. В інакшому випадку вчителі використовуватимуть асинхронний метод дистанційного навчання. Мається на увазі надсилання учням матеріалів та завдань та зворотний зв'язок, коли буде можливо вийти в інтернет.

До теми Скільки коштує зібрати дитину до школи у 2024 році

На випадок блекаутів МОН затвердило скорочені навчальні програми. У них виокремлено ядро тем, які дозволяють учням досягти необідних результатів. Насамперед такі програми використовують для навчання дітей за кордоном, але їх також рекомендують застосовувати для дітей, які мають освітні втрати та потребують їхнього надолуження.

Нині доступні програми з української мови, літератури, історії України, географії, громадянської освіти. Це – тимчасові рішення, і як тільки буде можливо відновити очне навчання, це буде зроблено, підсумовують у міністерстві.