У Гройсмана впевнені, що у 2018-му році сума усіх бюджетів країни перетне позначку 1 трильйон – і це буде рекордна сума з часу проведення грошової реформи у 1996 році і впровадження гривні.
Читайте також: Гройсман у картинках показав, яким буде бюджет на 2018-й рік
Екс-міністр економіки Богдан Данилишин упевнений, що бюджет-2018 го року року – це бюджет зростання. Адже уряд збільшує фінансування ключових галузей, не піднімаючи податки.
Данилишин не сумнівається, що уряду вдасться зберегти інфляцію на низькому рівні (7%) протягом року.
В свою чергу економічний експерт Борис Кушнірук також вважає основні цифри бюджету (макропоказники) реалістичними, включно із закладеним у бюджет середнім курсом на рівні 29 гривень за долар, але не вірить у таку низьку інфляцію: "Україна має сировинну економіку, тому рівень інфляції залежить від стрибків цін. НБУ може прорахувати її рівень, але якщо ціни мінятимуться, то й інфляція теж".
На що підуть бюджетні кошти?
Бюджет 2018: що нового
Вперше бюджет створений на середньострокову перспективу на основі бюджетної резолюції 2018-2020 років. Це трирічний план формування бюджету, і кошти у ньому розподіляються не між галузями і не від утримання, а орієнтуються на фінансування реальних програм і надання послуг.
Такий бюджет дозволяє запланувати кошти на будівництво об’єкту від початку і до кінця, а також рятує проекти від заморожування, поки депутати не проголосують за новий бюджет і не передбачать знову на нього гроші.
Такі зміни ще треба провести через парламент, говорить Кушнірук, адже вони зачіпають зміни до бюджетного кодексу. Лише тоді трирічним плануванням можна користуватися.
Читайте також: У 2018 році долар коштуватиме понад 30 гривень, – проект Держбюджету-2018
Паралельно середньостроковому плану бюджету НБУ також сформував грошово-кредитної політику на 2018-2020 роки. Це має створити передбачувану поведінку держави і пожвавити економічне зростання, вважає Данилишин.
Уряд прогнозує, що надходження у зведений бюджет на 2018 рік мають скласти 1 трильйон 118 мільярдів гривень. Називаючи такі цифри, Кабмін спирається на теперішні надходження до бюджету.
Держава також продовжує процес передачі грошей до місцевих бюджетів. Цього разу вони отримають 521 мільярд гривень, що на 10% більше від 2017 року. Загалом доходи місцевих бюджетів зростають на 21%.
Слабкі місця
Виділення 40 мільярдів на будівництво доріг є великою сумою, вважають економісти. Такі суми є приводом замислитися про розбудову доріг на концесійних умовах і на державно-приватному партнерстві. З цих 40 мільярдів частина, а саме 5 мільярдів, – сума, яка залучена від міжнародних донорів.
Ключові параметри бюджету на наступний рік
У секторі національної оборони потрібно було більше орієнтувалися не лише на забезпечення особового складу, але й приділити увагу виробництву вітчизняного озброєння і техніки з використанням наукового потенціалу.
Обсяг інвестицій в Україну залишається низьким. Утім, українські приватні банки володіють капіталом у 100 мільярдів гривень. Уряд міг би теж спонукати їх фінансувати державну економіку шляхом кредитування.
Хвороби усіх бюджетів
Радіти зарано, принаймні так говорять економісти. Збільшення грошей у державному і місцевих бюджетах не означає автоматичного зростання економіки. В Україні бракує реальних програм розвитку. Гроші є, але на місцях не знають як їх використовувати, крім тримання на депозитах у комерційних банках. Державні гроші не працюють на розбудову інфраструктури у містах та селах, а є пасивними. Наприклад, зараз у казначействі 70 мільярдів гривень, 40 з них на місцевих казначействах, які не використовуються.
Треба змусити місцеву владу розробляти конкретні програми розвитку і використовувати ці гроші. Наприклад, програми спрямовані на малий і середній бізнес чи слабкі галузі, які в перспективі створять додану вартість,
– пояснює екс-міністр економіки Данилишин.
В Україні давно шкутильгає ефективне управління бюджетними коштами, вважають економісти. Борис Кушнірук описує іншу сторону медалі, коли перепоною є не лише відсутність державних програм.
Виділення коштів на проекти будівництва зазвичай розтягується. Як правило в першій половині року у держави є лише витрати. Тому реалізації багатьох проектів гальмується. Реальні надходження на державні рахунки відбувається в другій половині року і до кінця року їх просто не встигають освоїти. Кошти повертаються до казначейства. Одним з варіантів вирішення проблеми може стати випуск казначейських облігацій на термін до 90 діб – таким чином можна вирішити нерегулярні надходження і ефективно використовувати бюджетні гроші протягом року.
Експерти завжди підкреслюють корупційну специфіку верстання бюджету в Україні. Донедавна ключові посадові особи були зацікавлені, аби вписувати у бюджет статті, на які немає грошей. Тоді зацікавлені люди мали до них звертатися, щоби отримати гроші в якості дотацій на потрібні галузі. Благо, формальні показники бюджету-2018 виглядають цілком адекватними.
Чи залишиться така ганебна практика торгування бюджетом цього разу – стане зрозумілим ближче до новорічних свят.