Прем'єр-міністр Данії Ларс Люкке Расмуссен під час свого візиту до Німеччини повідомив, що ухвалювати рішення "Північного потоку-2" будуть з урахуванням інтересів України, пише Deutsche Welle.
Читайте також: Коли Росія припинить транзит газу через Україну
На думку Ларса Люкке Расмуссена, потрібно вимагати від Росії гарантій, що через цей проект Україна не втратить важливої ролі країни-транзитера газу та кошти за транзит.
Уряд Данії ще не ухвалював рішення про надання дозволу. Наразі це питання вивчає Міністерство закордонних справ. Але зрозуміло, що йдеться не лише про комерційний проект, а й про політику. Питання про будівництво "Північного потоку-2" стосується не лише Данії. У цьому контексті українське питання є вирішальним",
– заявив Ларс Люкке Расмуссен, прем'єр-міністр Данії.
Фінансовий директор компанії Пол Коркоран стверджує, що за відсутності дозволу від Копенгагена, "Північний потік-2" прокладуть в обхід данської ділянки, але це буде дорожче та довше для компанії. За його словами, початок будівництва газопроводу очікується цього літа.
У нас є дозволи на майже 90% маршруту, а через Данію становить тільки 10%,
– розповів Пол Коркоран.
Наразі "Газпром" отримав дозволи на будівництво "Північного потоку-2" у Фінляндії, Швеції та Німеччині. Натомість в Литві, Латвії, Естонії, Польщі, США та інших країнах стверджують, що його реалізація дозволить Москві використовувати газопровід для політичного впливу в Європі.
Що таке "Північний потік-2"?Це друга гілка вже наявного "Північного потоку". Його будують не тільки для того, щоб поширити свій вплив у Європі, а й щоб обійти транзитні збори України. Новий проект починається у російському Виборзі, проходить на дні Балтійського моря і пролягає між країнами Балтики, Фінляндією, Польщею, Швецією, Данією та нарешті закінчується у німецькому Ґрейсфальді.
Загалом "Північний потік-2" займатиме 1230 кілометрів. Вже побудовано приблизно 700. З точки зору прибутковості – це взагалі не вигідний проект. Україна після запуску "Північного потоку-2" втратить не лише дохід від транзиту блакитного палива, але й геополітичний важіль впливу.