Червоне світло для "зеленої" енергетики: хто винен і що робити

Надзвичайні заходи в енергетиці запрацювали майже тиждень тому. Задекларованою їх метою в тому числі є економія споживання антрацитового вугілля.

Разом з тим Нацкомісія з регулювання у сфері енергетики наприкінці січня поточного року ухвалила історичне рішення про підняття тарифів на нестандартне підключення до електромереж. Цей крок, констатували енергетичні експерти, ускладнює розвиток альтернативної енергетики в Україні. І це виглядає дуже дивним в умовах надзвичайного стану в енергетиці. І провокує питання: це робиться, бо заробили ще не всі гроші на вугіллі з непідконтрольних територій?

Читайте також: "Мрій про мене": доступ до електроенергії знову подорожчав

Шанс для "зеленої" енергії — у стабільності

В Українській асоціації відновлювальної енергетики переконані: альтернативні джерела здатні допомогти у подоланні енергетичної кризи. Але не тут і зараз.

Голова Української асоціації відновлювальної енергетики Олексій Оржель у коментарі сайту "24" відзначив: щоб це сталося, треба час. І стабільність у країні, а також стабільні умови державного стимулювання. Усі рішення щодо рівня розвитку та підтримки цього рівня мають бути записані у Енергетичній стратегії. Вона нині розглядається у робочих групах, але не так, щоб дуже динамічно.

Читайте більше: Нова Енергетична стратегія: де курс на відновлювальну енергетику?

Другий момент – має бути стабільність стратегічних правил, відзначив Оржель. Нещодавні зміни з нестандартним приєднанням, а це саме той діапазон потужностей, з яким більша частина відновлювальної енергетики і розвивається – це малі ГЕС, біоенергетика, сонячні об'єкти – за оцінками УАВЕ, у 6-7 разів збільшують ставки нестандартного приєднання.

Ці зміни часто просто вбивають бізнес-модель. Інвестор через те, що можливі такі зміни у нераціональних діапазонах, говорить: вибачте, але ці ризики регуляторного поля... і це крім вашої політичної нестабільності, крім того, що на сході у нас, на жаль, війна,
– відзначив Оржель.

За його словами, інвестор зацікавлений розвивати "зелену" енергетику в Україні, тому що, згідно з нашим режимом стимулювання, це дає більший інвестиційний інтерес. Але якщо інвестор займався проектом півроку-рік, вивчав моделі, залучав фінансування, а тут одним рішенням надзвичайно змінили умови, то це фактор невизначеності.

Інвестори зацікавлені у роботі з відновлювальною енергетикою в Україні

Нехай би в Україні були будь-які правила, чи з недоліками, чи ідеальні. Але потрібно, щоб хтось на рівні держави дав певний термін їхньої дії – 5, 10, 30 років – і гарантував, що ніщо не буде змінюватись. Це і був би розвиток. При цьому нехай і займаються політичними баталіями. Але правила не змінюють. Це і є розвиток будь-якого проекту в Україні, не тільки відновлювальної енергетики, а будь-якого бізнесу,
– наголосив голова УАВЕ.

А відсутність стабільності і є головним фактором, який стримує розвиток і відновлювальної енергетики, і взагалі економіки України.

Найгірше у ситуації з новою вартістю нестандартного приєднання до мереж те, що постанова НКРЕ КП про це не оприлюднена, нові правила не діють. А монополісти обленерго чекають цього оприлюднення і не виконують старі.

І все – ні по старих жити не можна, ні по нових. У нас є проекти, профінансовані на 80-90%. І тепер інвестори стоять і питають – що робити, демонтувати збудоване і втратити 30% вартості інвестицій, чи чекати змін до приєднання? І це надзвичайно некоректно. Хоча б щось має діяти,
– зауважив Оржель.

Альтернативні джерела – не панацея від кризи

Директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич у коментарі сайту "24" акцентував: відновлювальна енергетика у вузькому розумінні цього поняття (тобто, малі ГЕС, енергія сонця, вітрогенерація) не здатні вирішити нинішні енергетичні проблеми України.

Альтернативна генерація здатна виробляти лише таку електричну енергію, яка працює не тоді, коли потрібна людям, а коли є світло і вітер. Піки споживання можуть бути покриті тільки за рахунок великих гідроелектростанцій та теплових блоків. Навіть "Енергоатом" не здатен в силу природи своєї роботи і фізики це робити. А тим більше – вітрогенерація, та сонячна генерація. І це принципове протиріччя. Альтернативна генерація не здатна вирішити питання дефіциту електричної енергії, що може бути чи вже наявне з причини дефіциту антрацитового вугілля на теплових електростанціях України,
— пояснив Марунич.

Добування електроенергії з альтернативних джерел поки що Україні обходиться досить дорого

Ми не можемо собі дозволити випереджаюче зростання об'єктів альтернативної генерації, бо вони дуже коштовні. Тому що, уточнив експерт, частка грошей енергоринку, які йдуть на оплату енергії для відновлювальних джерел, неспівмірна тому обсягу енергії, який вони на ринок продають. Це просто дорога електроенергія. І це ще було можливим за часів відносної стабільності в економіці, але ніяк не в часи кризи, яку маємо нині.

У нас часто як приклад наводять Німеччину, яка успішно розвиває відновлювальну енергетику. Але скільки "бюджетів України" вони туди вклали? Це можуть собі дозволити тільки багаті країни,
– зауважив Марунич.

Захистити безпечну енергетику

Втім, відмовлятись від поступового розвитку "зеленої" енергії ніхто і не думає. Як мінімум – тому що наша держава взяла на себе відповідні зобов'язання перед Євросоюзом. Але відбуватиметься це методом еволюції, а не революції. Хоча відновлювальній енергетиці підтримка держави таки потрібна. І НКРЕ – незалежний орган, який мав би приймати рішення про законодавчу підтримку відновлювальної енергетики, зауважив у коментарі сайту "24" економіст Борис Кушнірук.

Щоб розвивалась зелена енергетика – має бути спрямована політика держави. Але традиційні види енергетичної діяльності лобіюють свої інтереси, які полягають, по-перше, у обмеженні відновлювальної енерегетики, а крім того – прагнуть на цьому ще й нажитися,
– сказав експерт.

Від "зеленої" енергетики в Україні не відмовляться

Тому у питанні зростання вартості нестандартного приєднання до мереж, від чого відновлювальна енергетика постраждає, єдине, що можна робити – на рівні законодавства ухвалювати рішення, яке б максимально здешевлювало це приєднання до мереж. Це могла робити НКРЕ. Вона – орган незалежний, формально. Навіть уряд не має на неї прямого впливу.

Але тоді єдиний спосіб, як це питання можна врегулювати – приймати рішення депутатами щодо сприяння розвитку відновлювальної енергетики і щодо умов приєднання, максимально пільгових. По іншому це питання не врегулювати, тому що інтереси лобістів у енергорозподільчих компаніях у тому, щоб максимально заробити, і саме на них,
– уточнив Кушнірук.

Потрібні не емоції, а законодавче вирішення, переконаний економіст: "Якщо не можемо вирішити питання на рівні НКРЕ, бо вона лобіює інтереси мейджерів, головних гравців цього ринку, то для захисту компаній, які займаються і інвестують у відновлювальну енергетику, потрібне законодавче рішення".

Втім, відгуком на неоднозначні рішення, прийняті діючим складом НКРЕ, став законопроект про повну негайну ротацію діючих членів НКРЕКП (№ 6073). Документ зареєстрований у ВР і опрацьовується Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Про недіючі стратегії

Міненерго має за тиждень розробити план подолання кризи в енергетиці. А до 1 травня – прийняти нову Енергетичну стратегію. Але і цей документ не гарантує дійсного розвитку енергоринку нашої держави. За словами Дмитра Марунича, у нас енергетичних стратегій було вже дві штуки. Питання в тому, що вони не виконуються. Якщо проаналізувати, скільки відсотків із запланованого у стратегії було виконано – то буде відсотків 15-20, зазначив експерт.

Зараз ці документи мають відношення до реалій як земля до космосу. Ну, напишіть 30 відсотків на відновлювальну енергетику в енергостратегії. Думаєте, це буде виконано? Ні. Зокрема, по причині того, що це треба вкладати величезні кошти. А їх в Україні немає зараз,
– констатував Марунич.

Олексій Оржель налаштований більш оптимістично. Він погоджується, що прийняття Енергостратегії – довга пісня. Але має сподівання, що у ній вдасться прийняти і змоделювати нашу енергетичну систему.

У підсумку, відзначив Оржель, якщо ми зможемо вирішити і зафіксувати правила для всіх, якщо поставимо стратегічні цілі, то "дайте нам років 5-6, щоб заходив інвестор. І таких розмов про енергетичну кризу вже б не було. Ні Ротердаму плюс, ні мінус".

Усі фото: Getty Images

Читайте також: То закуповує Україна вугілля за "Роттердам+" чи ні?