Чи побачить Україна "блакитні шоломи" фрау Меркель?
18 лютого на відкритій частині засідання РНБО Петро Порошенко оголосив про необхідність залучити поліцейську місію ЄС з миротворчим мандатом ООН для вирішення конфлікту в Україні.
Реакція ЄС на цю заяву має стати лакмусовим папірцем рішучості європейців у підтримці України.
За словами Порошенка, домовленість щодо залучення миротворчої місії в Україні була досягнута 12 лютого у столиці Білорусі, на випадок, якщо "Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод" залишиться не виконаним. Президент запевнив, що його позиція узгоджена з європейською стороною.
ЄС
Виконання цієї обіцянки Франсуа Олландом та Ангелою Меркель щодо залучення "блакитних шоломів" має продемонструвати Україні та світу спільну позицію європейських лідерів та засвідчити її рішучість. Оскільки відрядження миротворців на Донбас має істотні політичні ризики для Меркель і Олланда. Зокрема, ризикувати життями солдат, розташовуючи їх між протиборчими сторонами, одна з яких постійно порушує режим припинення вогню і обстрілює усе, що їй заманеться.
Логічним наслідком введення миротворчого контингенту на Донбас, що складатиметься з європейців, є протести антивоєнних рухів у самій Європі, "друзів Путіна" та інших політичних колапсів, що в сумі можуть дати зростання загального напруження у суспільстві. Меркель і Олланду це може коштувати посад, а Путін отримає потужний важіль впливу на ЄС.
Зрештою, попередник Олланда, Ніколя Саркозі частково втратив підтримку виборців через участь Франції у військових діях проти Лівії.
Місія не здійснена
Як миротворчу місію у нинішніх умовах можна втілити – питання залишається відкритим.
По-перше, в зоні АТО продовжуються активні бойові дії. По-друге, режим припинення вогню не дотримується. По-третє, лінії розмежування між сторонами фізично не існує.
Власне, на якій ділянці місцевості мають розташуватись "блакитні шоломи"?
Гіпотетично уявімо, що Олланд і Меркель налаштовані рішуче, ладні піти на вищезазначені ризики, аби зупинити путінські війська та відрядити миротворчий контингент з мандатом ООН на Донбас.
Для отримання мандату Ради безпеки ООН потрібне схвальне голосування. Нагадаємо, що Росія є постійним членом Радбезу і має право вето. Звісно, що росіяни влаштують торги в обмін на свій голос.
Путін намагатиметься, щоб кількість російських миротворців була найчисельнішою. Якщо країни заходу не погодяться на його умови, то рішення щодо відрядження миротворчого контингенту на Донбас не буде прийняте.
Поки у Радбезі ООН триватиме "війна престолів" у російсько-терористичних військ є вікно для наступу на українські позиції. Росія всіляко затягуватиме процес підготовки миротворчої місії в Україні. ЄС та США можуть піти на більш радикальний крок і ввести миротворців без мандата ООН, працювати над створенням широкої антиросійської коаліції, які також увійдуть до складу миротворчих сил в Україні.
Читайте також: Зупинити ворога може тільки сила, — Бутусов
Але наразі зарано говорити про реалістичність цього сценарію. Україна має ще переконати цивілізований світ у доцільності такого кроку. Відряджати своїх солдат у зону конфлікту — це дуже серйозне рішення. Натомість надання зброї може відбутись набагато швидше. Президент Порошенко ніби відсунув це питання, і одразу перейшов до залучення до миротворчої місії. Якщо місія відбудеться з мандатом ООН або без нього, це матиме позитивний вплив на ситуацію в Україні. Це допоможе зафіксувати лінію зіткнення і піти шляхом деескалації. Але поки цього рішення немає, лише Україна обирає: чи воювати чи відступати.