Вибори у Молдові: чи зможе Росія втягнути молдаван у війну проти України

По-перше, Молдова виступає важливим партнером в організації транзитної інфраструктури українського експорту. На фоні терористичної діяльності російських військ у Чорноморській акваторії для України критично важливо зберігати дружні відносини як з Молдовою, так і з Румунією, щоб забезпечуватиме стабільне функціонування експортних маршрутів. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Маю погані новини з Молдови

По-друге, на постійній основі залишається хиткою ситуація у проросійському анклаві "Придністров'я", який продовжує бути дієвою платформою для роботи російських спецслужб.

Тому не дивно, що на фоні виборчої кампанії в Молдові активізувались розмови геополітичного характеру з різним контекстом. 

Чи втягне Росія Молдову у війну?

Чинна влада на чолі з президенткою Маєю Санду заявила, що перемога проросійських сил буде використана для створення плацдарму з наступом на Одеську область, що за її переконанням, виступає додатковим аргументом для голосування проти російських агентів впливу. 

Безумовно, Росія шукає усі можливі інструменти для дестабілізації Молдови та використання цього проти України, але з втягуванням молдавської сторони у війну в росіян виникатимуть структурні проблеми.

Ще на початку повномасштабного вторгнення російські спецслужби намагались відкрити так званий придністровський фронт і сподівалися, що місцеві силовики й регіональні еліти ініціюють мобілізацію та проявлять більшу рішучість у російських інтересах. 

Тоді цього не сталось. Не в останню чергу тому, що "придністровський бізнес" і власники ключових економічних активів з групи "Шериф" виступили проти вступу у війну. Сприяла утриманню безпекової стабільності в країні і позиція центральних органів влади та західних партнерів. 

Тоді Росія не зуміла розхитати Молдову. Ймовірно, розчарування від небажання "придністровських еліт" виконувати вказівки з Кремля спонукало російських кураторів використовувати місцеве населення просто як заручника у тиску на молдавську владу, коли "Газпром" припинив постачання газу в регіоні на початку року.  

У будь-якому випадку моделювання потенційних сценаріїв розвитку безпекової ситуації потребує врахування усіх факторів. Навіть при найгіршому варіанті – перемозі об'єднаних проросійських сил в країні і формування ними уряду – вищеперераховані фактори ускладнюватимуть реалізацію планів Росії щодо прямого залучення Молдови до війни з Україною.

Безумовно, російська сторона матиме достатньо інших інструментів для створення проблем для України. Проте відсутність бажання з боку регіональних еліт і місцевого населення бути втягнутими у війну, що спонукатиме їх до саботування мобілізації, та складна логістика, яка обмежуватиме можливість направлення в Молдову російських військ – ставитимуть російські плани у рамки і зменшать ризики відкриття повноцінного фронту. 

В іншому випадку політичний режим, який піде на такі, м'яко кажучи, не популярні рішення, стане об'єктом повної політичної і економічної ізоляції з боку Європи і США.

А чи взагалі відбудеться реванш проросійських сил?  

Команда нового російського куратора в регіоні Сергія Кирієнка вдалась до нових політичних методів. Один з них – намагання консолідувати увесь електорат, щоб протягнути новостворений опозиційний блок на перше місце. 

За прямого втручання Кремля усі підконтрольні політсили були об'єднані в одне гібридне утворення – "Патріотичний блок", – щоб не розпорошувати голоси виборців та нівелювати внутрішню конкуренцію між експрезидентом Ігорем Додоном та олігархом-втікачем Іланом Шором.

Соціологічні опитування ставлять політсилу на одному рівні в межах статистичної похибки з партією Санду PAS, але без врахування діаспори, яка допомогла здобути перемогу на тогорічних виборах, і референдуму за підтримку вступу до ЄС. 

Саме тому, інтригою залишатиметься те, яким буде фінальний результат "Патріотичного блоку".

Важливе питання: чи зможуть молдавські правоохоронні органи протидіяти так званій мережі Шора з масової купівлі голосів, які "зроблять вибір" на користь того, за кого платитимуть. 

З одного боку, ці голоси стануть у пригоді ключовому активу Кремля "Патріотичному блоку" у протистоянні за першість. З іншого боку, до виборів нібито допущена типова політична маріонетка Шора Вікторія Фуртуне з партією "Велика Молдова", і в олігарха буде думка про можливість штучного підвищення її нульових рейтингів до прохідного бар'єра. 

Читайте також На тлі виборів: у Росії вигадали, що НАТО готується окупувати Молдову

У цих умовах ключовим завданням-мінімум для партії Санду стане не пропустити "Патріотичний блок" на перше місце. Навіть їхня перемога без можливості формування коаліції стане критичним ударом для позицій чинної влади. 

Варто очікувати, що перше місце вказаних сил за результати підрахунку голосів всередині Молдови (без врахування виборців діаспори) слугуватиме потужним аргументом для російської пропаганди і спроб подальшої дестабілізації ситуації в країні.

Попри все, події розгортаються так, що "Патріотичному блоку" не вдасться претендувати на одноосібну більшість, що унеможливлює миттєвий реванш проросійських сил. 

З огляду на те що збереження монобільшості видається надскладним завданням і для PAS, політичне майбутнє Молдови визначатиметься від подальших коаліційних домовленостей. Конфігурації нового парламенту складно спрогнозувати навіть для профільних соціологів. Не в останню чергу через те, що понад 20% виборців дотепер не визначились з вибором. 

Безумовно, ризикований сценарій створення проросійської більшості надалі нависатиме над країною, але він точно не гарантований. Його проміжною альтернативою може стати формування статус-кво, за яким більшість у парламенті взагалі не буде сформована або виникнуть підстави для проведення дострокових виборів. Це посилюватиме політичні проблеми всередині країни, але може бути використано президенткою для мобілізації власних виборців до наступного дня голосування.

Чи є треті сили?

На порозі проходу у парламент надалі перебуває політсила одіозного Ренато Усатого – "Наша партія". Враховуючи те, що він успішно організував агітаційні концерти за участі російських співаків, в'їзд яких могли б спокійно заблокувати правоохоронні органи, виникають експертні думки, що політик може стати запасним варіантом для коаліції з PAS.

Теоретично він може навіть офіційно не входити у більшість з партією Санду, а лише проголосувати за уряд меншості, який PAS може формувати у разі перемоги на виборах, але без отримання 50+ мандатів. Але питання про те, чи вдасться йому перетнути позначку у 5%, залишається відкритим.

Ще одна сила, яка впевнено може зайти у парламент з результатом у понад 10% – це "Альтернатива". Теоретично політичний блок має змогу отримати "золоту акцію" та мати вирішальний вплив на формування коаліції у парламенті. 

Проте команда Санду публічно відкидає можливості союзу з "Альтернативою". Ба більше, вони аргументують власну позицію обвинуваченням представників політсили у кулуарних зв'язках з російською стороною через їхнє попереднє членство в партіях соціалістів і комуністів. 

Такого підходу дотримується і президент Румунії, який ініціював заборону на в'їзд у Шенгенську зону для примара Кишинева Іоана Чебана, що входить до лав блоку. Хоча останній зумів обійти такі обмеження і представляв місто на міжнародній конференції в Італії.

Як лідер "Альтернативи" Чебан користується значною підтримкою в Кишиневі, а столиця завжди виступала у якості одного з ключових електоральних майданчиків в країні. На попередніх місцевих виборах Чебан переміг у першому турі і це стало для нього другою каденцією. 

Варто зауважити, що у 2024 році Чебан публічно підтримав референдум за рух Молдови у ЄС. Це допомогло прихильникам євроінтеграції здобути мінімальну перевагу, попри спроби Кремля зірвати голосування і блокувати його результати. 

Намагаючись продемонструвати нейтралітет, він також зустрівся з обома кандидатами в президенти напередодні другого туру виборів, де Санду зуміла випередити Александра Стояногло. Цікаво, що Стояногло став іншим представником "Альтернативи". З огляду на те що він балотувався за підтримки Партії соціалістів, це дало привід критикувати Чебана за такий союз. 

Критики "Альтернативи" вважають, що політсила допоможе "Патріотичному блоку" сформувати опозиційну більшість, але Чебан не декларує публічно таких намірів. Він наголошує на тому, що його зовнішньополітичний пріоритет – збереження проєвропейського курсу. Результати виборів і його подальша позиція будуть показовими.

Що стосується інших політичних партій, то їхні перспективи на прохід у парламент доволі обмежені. Подолання 5% бар'єру теоретично можливе іншими політсилами, що намагаються виступати з центристських позицій або орієнтуватись на прорумунський вектор. Але такий сценарій радше стане маленькою сенсацією. 

До чого готуватись Україні?

Хоча команда Санду декларує наміри утримати монобільшість, проте в експертних колах все частіше сходяться на тому, що реалізувати такий план не вдасться. Партія може розраховувати на перевагу завдяки діаспорі й отриманню у парламенті 40 – 45 місць. 

У такому випадку ключовим для владної команди є недопущення формування коаліції опозиційних сил, на що розраховують у проросійському таборі. Через соціологічну невизначеність ситуації поки важко говорити, з яким результатом фінішує "Патріотичний блок", чи спробує Шор використати "мережу" в інтересах Фуртуне та чи погодиться хтось з третіх сил формувати з лівими партіями коаліцію та на яких умовах. 

Звичайно, для України важлива стабільна, послідовна, прогнозована і проєвропейська Молдова, керівництво якої не блокуватиме транзитні шляхи, виступатиме за економічне зближення та не здійснюватиме провокацій в російських інтересах. 

Висока ймовірність того, що команді Санду не вдасться утримати більшість. Тоді варіанти подій можуть бути різні: від залучення партнерів з інших політичних сил – залежно від того, скільки місць для більшості не вистачатиме – до створення умов для дострокових виборів із загостренням політичної кризи у Молдові. 

Не виключно, що в основі нового парламенту буде своєрідна проєкція міської влади столиці – де жодна з трьох політичних сил дотепер не сформувала більшість і рішення схвалюють ситуативно.