Чому Геннадій Пліс провалить випробувальний термін

Тимчасово виконуючий обов'язки голови Держаудитслужби (Офісу фінансового контролю) Геннадій Пліс може бути достроково звільнений зі своєї посади. Спочатку планувалося, що він пробуде на посту до кінця карантину. Але, зважаючи на усе, звільнення відбудеться раніше. Причина – в бажанні відомства заблокувати пріоритетний проєкт "Велике будівництво" Президента Володимира Зеленського.

Той, що "виводить" з "Хрещатика"

Державна аудиторська служба України, яка віднедавна реорганізовується в офіс фінансового контролю – це єдиний орган у вертикалі виконавчої влади, який контролює ефективність використання коштів платників податків і при цьому уповноважений вимагати розриву контрактів і блокувати фінансові проведення. Негативних висновків колишнього "КРУ" замовники товарів, робіт і послуг, а також підрядники бояться як вогню, оскільки першим вони можуть коштувати кар'єри, а другим – позбавлення волі на кілька років і багатомільйонних штрафів.

Саме тому будь-якому Кабміну гранично важливо мати на цій посаді максимально професійного і незаплямованого фахівця, щоб не бути запідозреними в бажанні приховати власні фінансові недоліки. Коли наприкінці квітня уряд Дениса Шмигаля призначив на посаду в. о. голови офісу фінансового контролю Геннадія Пліса, почуття спостерігачів були прямо протилежними.

Дійсно, у Пліса був досвід роботи у фінінспекції Київської міськдержадміністрації в середині 2000-х, але після цього він перетинався з "КРУ" зовсім з іншого боку. Наприклад, за період роботи Пліса на посаді голови правління Державної продовольчо-зернової корпорації в 2012-2013 рр., фінінспекція виявила розкрадань на 164 млн грн. Тим не менш, це не завадило призначити Пліса першим заступником голови КМДА в 2016-2017 рр., де, як повідомляли джерела Економічної правди, він і потрапив у скандал з виведенням грошей з напівкомунального банку "Хрещатик". І хоч занадто голосно про це не оголошували, з КМДА Пліс йшов вже через інший скандал – нібито через причетність його сина до схем з фіктивним ПДВ.

Подальша кар'єра в Секретаріаті Кабміну привела Пліса в 2018 році на посаду заступника держсекретаря Кабміну, звідки восени 2019 року в уряді Олексія Гончарука він "перекочував" на посаду заступника міністра фінансів, де повинен був курувати питання фінансування оборони, правоохоронних органів і державної безпеки, а також питання місцевих бюджетів. З посади він був звільнений з усім урядом Гончарука і формально ходив безробітним. Насправді, як стверджують джерела в уряді, питання зміни голови Держаудитслужби Кабміном просто стояло "в черзі" після більш актуальних питань боротьби з коронавірусом.

Дилема дорбудови

Одним з ключових викликів для Пліса стане рішення "дилеми великого будівництва". Справа в тому, що попередник нинішнього керівника на посаді – ігор Буграк – почав досить небезпечну гру щодо ринку дорожнього будівництва. Зокрема, напередодні його звільнення з посади Держаудитслужба наказала розірвати відразу два великих контракти з представництвом турецької компанії Onur – ТОВ "Онур Конструкціон Інтернешнл". Зокрема, 17 квітня Луганській Службі автодоріг було наказано розірвати договір на 405,7 млн грн на ремонт ділянки дороги Р-22 "КПП "Красна Талівка" – Луганськ", а 23 квітня цю ж САД зобов'язали розірвати договір на 474 млн грн. на ремонт дороги державного значення Т-13-09 Щастя – Широкий. 24 квітня Буграк був звільнений.

Причинами для розірвання договорів з "Онур" стали незначні неточності в документах, які фактично не вплинули на якість заявки і здатність компанії виконати підрядні роботи. Готовність прийняти зміни від учасників ринку висловили і в "Укравтодорі". Однак у Держаудитслужбі ці пояснення проігнорували.

Тепер результати тендеру доведеться скасовувати, торги проводити заново, втративши мінімум 1,5 місяця часу на підготовку нової документації та організацію закупівлі.

Втім, технічна сторона питання не настільки важлива, як політична. Справа в тому, що рішення офісу фінансового контролю в офісі Президента в буквальному сенсі сприйняли як "чорну мітку" проєкту "Велике будівництво". Не секрет, що саме Onur є підрядником одного з флагманських проєктів ініціативи Зеленського – будівництва нового мосту через Дніпро в Запоріжжі, а також цілого ряду інших знакових об'єктів, реалізації яких чекають водії і перевізники по всій Україні.

Розірвання договорів з "Онуром", який, судячи з усього, буде оскаржувати ці рішення в суді – це ще й серйозний удар по міжнародному інвестиційному іміджу України, оскільки тиск з боку державних органів і несправедливість судової системи – це одні з найслабших аргументів для залучення "свіжих грошей" в країну, та ще й в настільки капіталомістку галузь як будівництво доріг.

Профільні видання вже встигли написати, що тиск на "Онур" організував так званий "картель" дорожньо-будівельних компаній, які виграють найбільше тендерів на будівництво, ремонт і реконструкцію автомагістралей по всій країні. Одним із приводів називають бажання позбутися іноземного конкурента з метою збільшення зайнятості українських робітників у кризу.

Але ця концепція "кульгає", оскільки продовження роботи Onur в Україні турецькій стороні гарантував особисто Президент Володимир Зеленський. Більше того, саме після призначення уряду Дениса Шмигаля, радником якого є голова Національної асоціації шляховиків України (т.зв. "картель") Тарас Сиротинський, і був звільнений Буграк, який ініціював тиск на "Онур" чи то за власною ініціативою, чи то за погодженням з групою дрібніших учасників тендерів, зацікавлених у зниженні інвестиційної привабливості галузі для іноземних компаній і ослабленні загальних вимог до якості робіт.

Сьогодні Геннадій Пліс фактично опинився на роздоріжжі. З одного боку, у разі оскарження рішень свого попередника в суді, йому доведеться захищати позиції Держаудитслужби і наполягати на законності розірвання контрактів з Луганською САД. Але навряд чи від цього будуть в захваті в уряді і в офісі Президента, оскільки зупиняти "Велике будівництво" не входило в їхні плани. З іншого боку, якщо виявиться, що дії Буграка були політично або фінансово мотивовані – рішення доведеться скасувати, тим самим поставивши під питання незалежність тимчасово очолюваного ним органу. А це теж питання довіри до реформованого органу.

За неофіційною інформацією, незважаючи на цілий ряд репутаційних ризиків, Пліс готовий зробити вибір на користь першого варіанту, оскільки він отримає більше громадського схвалення і при цьому не викличе питань щодо політичної мотивації. Однак наслідки не змусять себе чекати: стратегічні домовленості Зеленського про розширення співпраці з турецькими інвесторами майже напевно кануть в Лету, а міжнародні партнери, які стежать за розвитком ситуації навколо автодорожньої галузі, в черговий раз задумаються, чи варто збільшувати фінансування проєктів в Україні. Зрештою, знаючи в подробицях про фінансово-корупційний шлейф Пліса, легко допустити, що його рішення про тиск на бізнес будуть куруватися не тільки професійним баченням ситуації, а й певними фінансовими аргументами від конкурентів "Онур" з нижчої ліги.

Сергій Степаненко