Це не просто зміна розстановки сил на Капітолійському пагорбі, а тектонічний зсув світового масштабу. Штати добряче трусить. Нам від цього буде очевидний плюс, але точно не одразу. Трамп зазнав нищівного фіаско, і це руйнує плани Кремля, проте для України починається вкрай непростий період політичного шторму й випробувань. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
популярні відео
Блакитна хвиля, яка знесла ставлеників Трампа
Демократична партія здобуває контроль в обох палатах Конгресу з величезним відривом. У Сенаті вони отримують щонайменше 54 місця зі 100, а в Палаті представників матимуть понад 224 голоси.
Традиційний аграрний пояс США, який роками вважався залізобетонно червоним, просто перевернув цю піраміду догори дриґом. У Канзасі демократ виборов крісло в Сенаті вперше за 94 роки. У Техасі перемога за ними вперше за 38 років, далі – Північна та Південна Кароліна, Айова, Огайо.
І показово: із тріском провалилися саме ті кандидати, яких Трамп особисто висував і їздив підтримувати. Програв скандальний Вівек Рамасвамі в Огайо, своє крісло в Індіані втратила уродженка Чернігівщини Вікторія Спартс – в окрузі, де Трамп раніше перемагав із відривом у 17%. Американці довели, що Штати ніколи не стануть Росією: тут є демократія, є право вибору, і сфальсифікувати його не вдасться.
Удар по гаманцю: за що виборці покарали республіканців
Трамп уже поспішив заявити, нібито винні кандидати, а якби в бюлетенях було його прізвище, партія тріумфувала б. Але соціологія говорить про протилежне: понад 60% виборців незадоволені роботою самого Трампа, а три чверті опитаних розлючені ситуацією в країні. Американці голосують своїм гаманцем. Їх цікавлять ціни на бензин, продукти, інфляція та кредити, а не популізм.
Соціологія це наочно підтверджує: за даними AP VoteCast та CBS, економіку назвали головною проблемою 40% виборців, а стан демократії – ще понад 30%. Лише 7% громадян сприймають курс Трампа з ентузіазмом, натомість переважна більшість вимагає жорсткого контролю Конгресу над свавіллям президента. Американці втомилися від спроб збудувати автократію й гучних авантюр за кордоном, які спустошують їхні кишені.
Прикметно, що сам Трамп нарешті був змушений визнати: високі ціни на паливо в США – це не наслідок українських ударів по російських НПЗ, а результат його власної недолугої війни з Іраном. Бензин по п'ять доларів і дизель понад сім за галон розлютили навіть республіканську базу. Трамп думав здобути перемогу за кілька днів, натомість завдав удару по кишенях своїх громадян.
Кінець кремлівських надій
Для Путіна ці вибори – початок великого кінця. Усі розрахунки Кремля на те, що Трамп самотужки зніме санкції чи розверне політику Вашингтона на користь Москви, розбилися вщент. Танкери з кривавою російською нафтою, які пруться до берегів США, тепер під прицілом губернаторів і законодавців: їх просто блокуватимуть і розвертатимуть назад.
Тим часом російська нафтопереробка сиплеться на очах: лише за кілька днів після завершення енергетичного перемир'я наші дрони вивели з ладу 16% потужностей ворожих НПЗ. А в самій Росії помирають творці смертоносної зброї – пішов з життя розробник "Новачка" Володимир Углєв. Російські позиції слабшають щодня, і рятувати диктатора в Білому домі більше нікому.
Що чекає на Київ: важіль впливу чи новий тиск?
Чи означає це безхмарне майбутнє для нас? Зовсім ні. З одного боку, дихати справді стане легше. Новим спікером Палати представників, імовірно, стане демократ Хакім Джеффріс, якому не знадобляться місяці молитов для виділення допомоги Україні. Понад те, демократи триматимуть Трампа фінансовим важелем: хочеш грошей на свої примхи чи Пентагон – виділяй підтримку для Києва.
Але є й колосальний ризик. Новий Конгрес збереться лише 3 січня й одразу розпочне роботу над слідчими комісіями та підготовкою імпічменту Трампа. Президенту критично необхідна бодай якась "перемога", щоб інформаційно перебити поразку. Варіантів у нього небагато: швидка війна в Ірані, захоплення Куби або примус України до капітулянтського миру.
Оскільки перші два сценарії нереальні, найближчими тижнями Трамп може різко посилити тиск саме на Україну. До цього шантажу треба бути готовими. Наше переговорне вікно зараз – це не дипломатичні ілюзії, а прицільні удари ЗСУ по законних військових цілях ворога.
Колонка є особистою думкою автора, редакція 24 Каналу може не поділяти її.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Коментарі