Чому Путін боїться шизофренічної ідеї "узаконити" бойовиків на Донбасі

Розмови ні про що

Тому на неї й було покладено таке зобов'язання періодично видавати якісь популістичні та "патріотичні" заклики, які бурхливо обговорювалися. Наразі вимальовується фактично такий самий сценарій, як і протягом багатьох років, починаючи з 2014 року, коли РФ вдерлася в Україну.

Актуально Яку авантюру задумала Росія, щоб назавжди позбавити Україну ОРДЛО

Саме ця партія спочатку закликала визнати ці квазіреспубліки, а вже потім почали з'являтися і заклики про офіційне постачання зброї на окуповані території. Зброя і так туди постачається 24 години, сім днів на тиждень. Тому нічого нового в цьому як би немає, але це наче контраргумент Москви на підтримку Заходом України, яку ми можемо зараз спостерігати, яку надають нам західні партнери для запобігання російської загрози.

На мою думку, коли мовиться про визнання цих "республік" чи про якісь офіційні постачання зброї – це не в інтересах перш за все офіційної Москви. Про це може говорити Володін, якому, як і Володимиру Жириновському, доручено висловлювати дуже часто шизофренічні певні гасла та ретранслювати їх у суспільство, зокрема для внутрішнього споживача.

Також це – намагання залякати міжнародних партнерів України та саму Україну. Але загалом у Кремлі прекрасно розуміють, що визнання псевдореспублік, а також офіційні постачання призведуть до санкцій.

Крім того, це – порушення Мінських угод з боку РФ. Як би там не хотіли офіційні обличчя Росії демонструвати, що "їм все одно щодо того є ці домовленості чи їх немає, оскільки їх має дотримуватися винятково Україна, а Росія – не сторона конфлікту", але саме Мінські угоди зараз є тим рятувальним колом, яке не дозволяє Москві до кінця впасти обличчям в бруд. А саме – якомога довше затягувати цю конфліктну ситуацію в окремих районах Донецької та Луганської областей і на півострові Крим.

Важливо! Таким чином Кремль намагається виторгувати більш вагомі поступки в Заходу у відповідь на поступки зі свого боку.

У Держдумі часто лунають шизофренічні заклики, на втілення яких офіційна Москва не може зважитися / Фото "Капіталу"

Демонстрація безсилля

На мою думку, цей розгляд (звернення Держдуми до Путіна про визнання терористичних "Л/ДНР" – 24 канал) не матиме якогось вагомого результату. Поговорили та забули ще на рік. Катастрофічно не вигідне ухвалення подібного рішення наразі РФ. Особливо тепер, коли Росія направляє всі свої ресурси на ескалацію біля кордонів України – як сухопутні, так і морські.

Проблема в тому, що та ескалація, яку вона створює, дозволяє їй вести діалог у вигляді шантажу, тиску, але водночас вона викликає Захід на розмову. Зверніть увагу, що був період, коли з Володимиром Путіним взагалі представники західних країн не спілкувалися протягом майже року.

Він перебував у своєму "бункері" та не здійснював абсолютно ніяких закордонних поїздок та не брав участі в жодних заходах з прийому закордонних делегацій і гостей. Оскільки їх не було взагалі, та його нікуди не запрошували. Це тягнулося понад рік. Зустріч російського очільника у Женеві з Джо Байденом таке абстрагування від зовнішнього світу якраз розбавила.

Тому на сьогодні, якщо Росія зробить подібний крок (визнання недореспублік), для неї це матиме політичні, фінансові, економічні та геополітичні наслідки. Тому навряд чи вона на це піде.

Варте уваги "Росія – як мавпа з ядерною зброєю": навіщо Кремлю офіційне постачання зброї на Донбас

Чию долю ризикують повторити ОРДЛО 

Але ніякої юридичної сили в цьому немає, абсолютно ніякої. Це так само, як свого часу Росія визнала, наприклад, Південну Осетію чи Абхазію. Що це принесло їм? Рівно нічого. Ці регіони зараз перебувають у такому бідному та вбогому стані, в абсолютній ізоляції, що поки навіть окремим районам Донецької та Луганської областей ще далеко до цього.

Є багато інших окупованих та невизнаних територій, які також хочуть від Росії визнання, але не отримують цього офіційного статусу. Москва теж перебирає варіанти та розуміє, що визнання всіх цих недореспублік виллється їй у відповідні наслідки. Юридично ніякого профіту це не дає, політичного, економічного та фінансового – так само. Тобто жодної користі, а ось проблем буде дуже й дуже багато.

Зверніть увагу! Україна де-факто, не юридично, але все ж визнає Росію окупантом, і навіть на Заході стороною конфлікту вважають РФ. Це вже доволі вагомо. Загалом це буде явний доказ того, що Росія є стороною конфлікту, навіть якщо вона це якось заперечуватиме. Це стане вагомим доказом у дискусіях та суперечках.

Але знову ж таки, Російська Федерація – це така унікальна країна, яка абсолютно вибивається зі спільного міжнародного порядку. Вона не відповідає міжнародному законодавству. Тому якщо подібне рішення й буде ухвалено, то воно на міжнародному рівні дуже серйозно вдарить по репутації Росі та її статусу.

З іншого боку, за вікном 2022 рік, про яку репутацію, про який статус Росії у світі взагалі можна говорити? Вона вже давним-давно виглядає, як мавпа з ядерною зброєю.

До теми – Держдума РФ проголосувала за звернення до Путіна з приводу легітимізації терористів: дивіться відео