
У підсумку вирішили повернутися за тілом пізніше, проте, повернувшись, бійці тіло свого командира не знайшли (ілюстрація) / Соцмережі
Полковник Нацгвардії Олександр Бойко, що під час виконання бойового завдання зник на Луганщині, має за своїми плечима не один рік служби в загонах спецпризначення та брав активну участь у обороні Луганського аеропорту, проте зараз його доля залишається невідомою: як терористи, так і військове командування України мовчать щодо цього питання.
Про це пише військовий експерт Олександр Жирохов, передає ресурс "Ділова столиця".
популярні відео
За його словами, Олександр Бойко понад 10 років до війни прослужив в 8-му окремому полку спеціального призначення, пройшов літню кампанію 2014 року та брав участь в обороні Луганського аеропорту. Крім того, у в 2015 року він разом з родиною переїхав з Хмельницького до Івано-Франківська, де і зайнявся створенням нового спецпідрозділу.

Полковник Нацгвардії Олександр Бойко разом з донькою та дружиною
За гарячими слідами з'явилася інформація від товаришів по службі, що, повертаючись із завдання, група спецназу Нацгвардії в районі села Золоте (Луганська область) потрапила в засідку. В результаті ближнього бою Бойко, що прикривав відхід групи, зазнав численних поранень. Це те, що бачили його однополчани, проте в той момент забирати тіло означало приректи всю групу на загибель – швидкість пересування впала в рази, а противник став підтягувати додаткові сили
Читайте також: На Луганщині зник полковник Нацгвардії України
У підсумку, як стверджує фахівець з військової справи, було ухвалено непросте рішення повернутися за тілом пізніше, проте, повернувшись, бійці тіло свого командира не знайшли.
"Скоріш за все, командування вирішило, що тіло підполковника забрали бойовики для обміну – цілком нормальна практика для війни. Ймовірно, командування та волонтери пішли на якийсь контакт з окупаційною владою", – припускає Жирохов.
На його думку, далі відбуваються абсолютно незрозумілі речі: після 4 червня і перших повідомлень про загибель командира спецназу командування як води в рот набрало, щоправда, для тих, хто уважно стежить за бойовими діями на Донбасі, це здалося цілком нормальним, оскільки всі без винятку перемовини про обміни як заручників, так і тіл відбуваються за зачиненими дверима та без особливого розголосу.
Також військовий експерт прокоментував інтерв’ю дружини полковника, яке розтиражували українські ЗМІ.
"Є в цих інтерв'ю, звичайно, цілком природне для людини бажання не визнавати загибель близької людини, проте водночас вони дозволяють поставити низку питань командуванню НГУ, на які поки немає відповідей", – зауважив спеціаліст.
Жирохов наголошує і на тому, що наразі є невідомою і позиція терористів щодо зникнення полковника, а вони зазвичай у таких ситуаціях щонайменше розпочинають "людоїдську кампанію з демонстрацією особи загиблого крупним планом, демонстрацією документів та іншими принадами".
Читайте також: Мати зниклого донецького журналіста не виходить на зв'язок
"Але принаймні в цьому разі є зрозумілою доля нашого бійця та ясно, що робити далі – чи включати до списків обміну або підключати негласні методи. А тут – повна тиша. Наче й не було людини. Складається враження, що бойовики просто не знайшли тіло, і зараз спробують скористатися ситуацією та якось зіграти в свою гру, – вважає він.
Не виключає експерт і варіанту, що тіло Бойка й надалі залишається на полі бою.
"Як би там не було, цей випадок вимагає офіційної реакції з боку керівництва МВС і штабу АТО на Луганському напрямку. Тільки тоді можна буде робити певні висновки. У будь-якому разі це війна, а спецназ завжди діє під покровом ночі, і далеко не завжди є можливість рідним гідно поховати свою близьку людину. Така вже ціна нашої з вами безпеки та спокою в тилу", – підсумовує Жирохов.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter