COVID-19 і сутички у Нових Санжарах
Звідки взялась недуга – невідомо. Люди досі сперечаються, чи це примха природи, чи плід людського задуму і праці.
Попередній випуск Дебати на "Олімпійському" та пожежі в Австралії: події 2019 року, від яких перехоплювало подих
Людей запевняли, що коронавірус – особливо заразний і надто небезпечний. Найбільше жертв зафіксували серед осіб, яким понад 60 років. На момент поширення хвороби жодних ліків чи вакцин від недуги не існувало.
На початку 2020 року в Україні не було жодного підтвердженого випадку COVID-19. Однак ситуація змінювалась просто на очах.
Український народ емоційно зустрічав евакуйованих з Уханю громадян.
У Міністерстві охорони здоров'я тоді вирішили, що евакуйовані перебуватимуть на обсервації у Нових Санжарах, що на Полтавщині. Однак місцеві з цим не погоджувались, адже боялись смертоносного вірусу. Через це спалахнули масові сутички.
Автобуси з евакуйованими просто закидували камінням, на дорогах палили багаття.
Сутички у Нових Санжарах: дивіться відео
Володимир Зеленський тоді був обурений діями українців.
Пам'ятаймо, що найстрашніший вірус – ненависть. Його симптоми одразу помітні,
– прокоментував події президент.
• Скалецька ізолювалась
Тодішня міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька, щоб заспокоїти обурений натовп, ізолювалась разом з евакуйованими. "Температура у всіх в нормі, включно зі мною. Скарг і якоїсь симптоматики немає", – запевняла міністерка.
Скалецька у Нових Санжарах / Фото Deutsch Welle
Внаслідок сутичок 10 людей постраждали, затримали понад 20 протестувальників. За 2 тижні евакуйовані українці з Уханю після карантину виїхали з Нових Санжар. Ніхто з них тоді не хворів на коронавірус.
• Перший пацієнт
На той момент уже був перший підтверджений пацієнт, що хворів на коронавірус. Однак не на Полтавщині. Спершу хвороба спалахнула на Буковині – в Чернівцях захворів чоловік. Він повернувся в Україну з Італії транзитом через Румунію. Вже за тиждень – 11 березня – почалися розмови про необхідність карантинних обмежень
Важливо В Україні одужав перший хворий від коронавірусу
Початок карантину
З 12 березня до 3 квітня уряд оголосив карантин на усій території України. Тоді було лише 3 хворих. Одна людина вже померла.
Під час карантину закрили навчальні заклади, заборонили проводити масові заходи в яких бере участь понад 200 осіб, змагання дозволили лише за умови, що трибуни будуть без глядачів.
Освіта стала онлайн, зрештою, як і в багатьох робота. І досі багато офісів залишаються порожніми, а робочий день прямо у ліжку став буденністю. Ще однією звичною картиною став розквіт служб доставок їжі. Кого можна було побачити на вулицях – так це людей на велосипедах чи скутерах із кольоровими рюкзаками на спинах. Харчуватись вдома стало звичкою.
Випуск "Україна 30" про 2020 рік: дивіться відео
Антикоронавірусні заходи ставали ще жорсткішими. З 16 березня Україна закрила кордони. Щоб потрапити на Батьківщину, про безпечну дистанцію ніхто й не думав. Заробітчани просто штурмували пункти пропуску. Іноді влада приймала геть дивні рішення. Логічно, щоб дихати свіжим повітрям і не бути поруч з потенційними переносниками хвороби – парки і сквери прекрасно для цього годяться. Однак їх закрили. І не для безпеки людей, а для їхнього страху.
Завдяки цьому психологічному ефекту у людей з'явилося відчуття небезпеки і необхідності дотримання карантинних заходів, які впроваджував уряд,
– запевнив тоді ще головний санлікар Віктор Ляшко.
• Порушення карантину
Не дивно, що такі правила українці порушували. Наприклад, чоловік вирішив переплисти ріку, аби потрапити в столичний Гідропарк.
Як українець перепливав річку: дивіться відео
Хлопчину виловлювали з десяток правоохоронців.
Порушували обмежувальні заходи не лише звичайні українці. Коли карантин продовжили і заборонили ще й роботу кафе та ресторанів, це правило чомусь виявилось не для "Велюру", який належить нардепу від "Слуги народу" Миколі Тищенку.
Розслідування Bihus.Info про "Велюр": дивіться відео
Врешті й президент порушував масковий режим, п'ючи каву в Хмельницькому. Це було в червні. Тоді був певний парадокс, адже вимагали заходити у заклади лише у масках – а їх бракувало.
Нестача на ранніх порах спецзасобів була цілком очікуваною, адже гроші на них чи апарати штучної вентиляції закопували в асфальт.
26 червня вперше в Україні зафіксували понад тисячу інфікованих. Найзагрозливішою ситуація виявилась у листопаді – грудні. Тоді траплялись дні, коли понад 16 тисяч українців поповнювали реєстри хворих на COVID-19. До речі, в той час занедужав зокрема й президент Володимир Зеленський.
Глава держави теж почав працювати віддалено і переніс недугу без ускладнень. Та так пощастило не усім. В пік захворюваності у лікарнях не вистачало місць. Люди лежали просто в коридорах, а медична галузь вкотре показала свій занедбаний стан. Спеціалістів катастрофічно бракувало.
Це відбувалось приблизно в той час, коли у Великій Британії уже було зроблено перше щеплення від COVID-19. Вакцинувалась Pfizer 90-річна Маргарет Кінан.
90-річна Маргарет Кінан вакцинувалась / Скриншот з відео CBC News
Україна ж отримала перші дози вакцини лише у 2021 році. Темп вакцинації був одним з найповільніших у Європі.
Антивакцинаторські рухи
У всьому світі, попри хворобу і смерті, процвітали й антивакцинаторські рухи. Україна – не виняток.
Ексгравець "Динамо" Олександр Алієв, як і багато інших українців, у паніці здійснив велике полювання на гречку та туалетний папір. До слова, такий симптом і за кордоном був помітний. Згодом, щоправда, з цієї кількості паперу хіба можна було флешмоби організовувати.
Однак є значно гірший симптом – Алієв записався у ряди "ковід-дисидентів". Та навіть йому вистачило розуму потім у коронавірус повірити, але не депутату від "Слуги народу" Юрію Камельчуку.
Я зараз абсолютно впевнено кажу, що не довіряю жодній вакцині. Особливо проти вигаданої хвороби COVID-19,
– казав Камельчук.
"Слуга народу" заявляв, що не вірить у хворобу / Фото Юрія Камельчука
В Камельчука був хоча б час передумати. Водночас фітнес-тренер, інста-зірка та "ковід-дисидент" Дмитро Стужук такої змоги уже немає. Він теж глузував із карантинних заходів і застережень. Дивний випадок долі, адже він заразився та хворів на важку форму. Стужук помер від ускладнень коронавірусної хвороби. Без батька залишилось 3 дітей.
Дмитро Стужук не здолав хворобу / Фото з його інстаграм-сторінки
Війна триває, але в режимі тиші
Війна в Україні тривала не лише з коронавірусом. На фронті не вщухала стрілянина. І якщо хтось мав надію, що з новим президентом бої завершаться, то на другому році президентства Володимира Зеленського ці ілюзії швидко розвіялись, адже тут проблема в президенті іншому – тому, що сидить в Кремлі.
Володимир Зеленський заявив, що треба "просто припинити стріляти". Однак виявилось це не так просто. Наївні ідеї Зеленського дуже швидко розвіялись.
Війна продовжилась і за часів Зеленського, стріляти не перестали, але цих пострілів стало менше. 27 липня 2020 року почав діяти режим тиші, про нього домовилась Тристороння контактна група. Світ обнадійливо сприйняв новину.
Я молюся, щоб те, що було погоджено, нарешті було здійснено на практиці, включно з ефективним процесом роззброєння і розмінування,
– казав Папа Римський.
Називали режим тиші ще повним і всеосяжним припиненням вогню. Однак зрозуміло, що таким воно не було. На фронті гриміло і далі, але, згідно з даними ОБСЄ, пострілів стало у 30 разів менше.
Затримання вагнерівців
Та найбільший воєнний провал був не на фронті. Україна провалила спецоперацію із затримки російських найманців. Горлорізи могли багато розповісти про участь Росії у війні на Донбасі. Та в серці скандалу те, що сліди поразки тягнуться до Офісу Президента.
Приблизно 30 найманців мали зловити у 2020 році. Саме тих, хто, ймовірно, причетний до збиття літаків в зоні АТО. Зокрема, MH17. Дійсно, бойовиків накрили, але в Білорусі, а не в Україні.
Спецоперацію по затриманню найманців готували декілька років.
Погоджував цю операцію з РНБО я. Планувалась вона з нашими міжнародними військовими співробітниками,
– запевнив Петро Порошенко.
Нібито їх виманювали у Венесуелу на роботу, де ті за 5 тисяч доларів у місяць мали стерегти нафтові об'єкти. Туди вони повинні були летіти транзитом через Мінськ та Стамбул. Однак літак мали садити в Києві 25 липня. Та після останніх приготувань операцію нібито відтермінували.
Невдала спецоперація / Скриншот з відео
Після того, як найманців впіймали в Білорусі, їх Олександр Лукашенко передав назад своєму другу Путіну. Згодом голову Офісу Президента Андрія Єрмака називали "кротом". Він заявляв, що це проти нього працюють політичні опоненти.
Президент Володимир Зеленський спершу теж історію про спецоперацію назвав нісенітницею.
Сумно, що деякі засоби масової інформації передрукували "Комсомольську правду", зробили з цього сенсацію в Україні. Я не знаю ні про який "злив" якоїсь там операції,
– наголошував Зеленський.
Однак вже у 2021 році він визнав, що спецоперацію готували. Однак те, що вона провалилась – не проблема.
"Ідея спецоперації належить іншим країнам. Те, що Україну максимально затягнули в цю операцію – це правда. І те, що вона не вийшла, враховуючи, що було з Білоруссю – Слава Богу", – казав Зеленський.
Варто прочитати Кінець "газового ярма" та обрання Епіфанія митрополитом: як змінилась Україна за 2018 рік
Тим часом журналісти з Bellingcat анонсували, що на Netflix випустять фільм "Вагнергейт". У ньому мовитиметься про провал потенційно однієї з найуспішніших операцій українських спецслужб.
Повернення Марківа
У 2020 році були і перемоги для українських військових. На жаль, українських політв'язнів утримують не лише в Росії. Італія в тюрму кинула нацгвардійця Віталія Марківа. Роками його намагались звільнити цілою країною.
Віталій Марків нарешті ступив на українську землю після 3 років тюрми.
Цей день для мене дуже важливий. Можливо, це моя найбільша перемога,
– сказав Віталій Марків.
Військового ще у 2017 році зняли з аеропорту в Больньї, куди він приїхав до мами. Однак замість зустрічі з нею його кинули за ґрати і засудили до 24 років позбавлення волі. Українця звинуватили у причетності до вбивства італійського фоторепортера поблизу Слов'янська. Вся країна почала слідкувати за операцією "врятувати не рядового Марківа".
Марків повернувся в Україну / Фото 24 каналу
Те, що Марків став політв'язнем – було абсолютно очевидно.
- По-перше, італійський кореспондент перебував у сірій зоні, не маючи жодних дозволів від України.
- По-друге, італієць потрапив під перехресний вогонь. Віталій був за 2 кілометри від інциденту, тож не міг цілити без оптики у нього.
Апеляційний суд Мілана дослухався до цих аргументів та відпустив Віталія Марківа на волю.
Про 2 потужні авіакатастрофи та інші події – дивіться у програмі.