Резерви для держбюджету у 2026 році: де знайти додаткові 100 мільярдів?

Аналіз експертів показує, що лише через основні тіньові схеми країна щорічно втрачає значні суми:

• тіньові схеми у підакцизних товарах: 36 – 40 мільярдів гривень;
• зарплати "у конвертах": 115 − 200 мільярдів гривень;
• контрабанда та "сірий" імпорт: 120 − 157 мільярдів гривень.

Цей тіньовий обіг не тільки спустошує державну казну, але й створює недобросовісну конкуренцію для чесного бізнесу. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

До теми Нардепи побили рекорд: такої кількості поправок до держбюджету не було майже 20 років

Є прогрес, але виклики залишаються у низці галузей

Згідно з оцінками аналітичних центрів, у 2025 році простежується позитивна динаміка зменшення тіньового сектору на ринках підакцизних товарів. Проте попри помітне поліпшення, рівень "тіні" залишається критично високим.

Паливний сектор: податкова нерівність

У 2025 році втрати бюджету від несплати податків на пальному (нелегальний продаж та мінімізація зборів мережами) оцінюються у 9 − 10 мільярдів гривень.

• Рівень тіні: у 2025 році він становить 19%, що є зростанням порівняно з 14% у 2024 році, але значно краще за 34% у 2022-му.
• Нелегальні АЗС: їхня кількість скоротилася з 1500 до 400 − 500 одиниць, за даними Нафтогазової асоціації.
• Нерівномірність сплати: існує значний розрив у податковому навантаженні між провідними мережами АЗС. Деякі з топ-10 сплачують понад 3 гривні податків на літр, тоді як інші – менше як 2 гривні. Схожа ситуація і з офіційними зарплатами — частина мереж виплачує ринкові оклади, а інша — менше як 16 тисяч гривень на місяць.

Розрахунковий оклад працівників мереж АЗС / Інфографіку надав автор

Ці позитивні зміни значною мірою є результатом активізації роботи профільного Комітету ВРУ, Тимчасової слідчої комісії з питань економічної безпеки та органів контролю.

Тютюнова продукція: покращення після активних дій органів контролю

Завдяки обмеженню діяльності нелегальних виробництв та посиленню контролю на роздрібному ринку у 2024 році, тіньовий ринок сигарет, за даними Kantar, знизився до 15,4% наприкінці літа 2025 року. Це суттєвий крок вперед порівняно з піковими 25,7% наприкінці 2023 року.

Проте аномальною є регіональна нерівномірність: якщо більшість областей демонструють значне зростання легальних продажів, то Житомирська, Запорізька, Кіровоградська, Херсонська та Чернігівська області залишаються в аутсайдерах за динамікою легалізації.

Динаміка виторгів тютюнових виробів / Фото Інфографіки надав автор

Алкогольні напої: різке скорочення тіні

Ринок алкоголю продемонстрував найбільше зниження тіньової частки за останні роки:

• у 2022 році тінь сягала 47%.
• у 2024 році – падіння до 24%.
• середина 2025 року – подальше зниження до 15%.

Попри цей прогрес, щорічні збитки бюджету від нелегального алкоголю все ще становлять 5 − 7 мільярдів гривень, що вимагає подальшої уваги правоохоронних органів.

Побутова техніка та електроніка: аномалії у галузі

У сфері гуртового та роздрібного продажу техніки/електроніки спостерігаються значні аномалії серед найбільших мереж. Втрати бюджету від схем у цій галузі оцінюються у 15 − 20 мільярдів гривень на рік. 

Крім того, тут спостерігаються низькі зарплати. При середній зарплаті в Україні у понад 25 тисяч гривень, низка з топ-10 мереж декларують аномально низькі середні оклади – 6 − 10 тисяч гривень на місяць. Це свідчить про поширення практики доплат "у конвертах" та використання "сірих схем" для ухилення від податку на прибуток, ПДВ тощо.

Ця ситуація вимагає негайного втручання Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки.

Цікаво Низькі пенсії та соцвиплати: чому Уряд не підвищує прожитковий мінімум до фактичних потреб

Дорожня карта детінізації: пропозиції аналітичних центрів

1. Необхідно якнайшвидше реалізувати ключові завдання Стратегії, що сприяють боротьбі зі "схемами".

• ІТ-консолідація інформаційних ресурсів ДПС під егідою Мінфіну та забезпечення їх адміністрування незалежним суб'єктом.
• Інтеграція з європейськими системами ПДВ, відшкодування ПДВ та моніторингу руху акцизних товарів.
• Покращення обміну податковою та митною інформацією з іншими країнами для боротьби з транскордонними схемами та контрабандою.

Водночас варто переглянути та відхилити шкідливі ініціативи Нацстратегії, такі як радикальне обмеження спрощеної системи, а також надання ДПС права арештовувати рахунки/майно та блокувати їх без рішення суду та кримінального провадження.

2. Підвищення якості інституцій.

Слід прискорити призначення голови ДМС та її повне "перезавантаження" відповідно до Закону 3977-ІХ, надати необхідне фінансування для БЕБ у 2026 році для донабору фахівців. Впровадити якісні KPI для ДПС, ДМС, БЕБ.

Також треба відновити роботи Міжвідомчої робочої групи з питань детінізації економіки та посилити увагу профільного Комітету ВРУ та ТСК до цих секторів.

3. Посилення контролю та публічність.

• Забезпечення публічності даних про обсяги продажів та послуг у найбільш уразливих групах товарів (особливо підакцизних), з використанням аналітичної системи СОД РРО.
• Економічне стимулювання покупців для отримання фіскальних чеків, запуск чат-бота ДПС для скарг.
• Збільшення штрафів для "чорних" торговців підакцизними товарами.
• Законодавче врегулювання виробництва та обігу рідин для електронних сигарет.
• Запровадження реєстру "дропів".

Комплексна реалізація цих заходів дозволить перекрити "лазівки" для тіньового бізнесу, забезпечити чесну конкуренцію, принесе значні додаткові надходження до державного бюджету. Ці кошти є критично важливими для посилення обороноздатності країни в умовах зростання потреби у фінансуванні.