Демарш Кіссинджера: Україна не має звертати увагу на заяви пенсіонерів із гучними іменами

Багато хто щось взагалі не хоче прийняти неприємну правду. Ось загалом. Я вже як папуга про це писав разів надцять.

Читайте також Колишні Медведчука: що відбувається з депутатами від розгромленої ОПЗЖ

Україна зруйнувала всі плани

Восени Україна (в особі військово-політичного керівництва) повелася дуже погано і неконструктивно – відмовилася по-тихому здатися Росії. Відмовилася капітулювати і перетворюватися на велике ОРДЛО. Як раніше відмовлялася здатися на переговорах. Хоча нас дуже переконливо "попереджали". Зброї не давали, санкції превентивні не вводили, але попереджали з усіх прасок.

У лютому ми повелися ще гірше, але вже не лише влада, а насамперед армія і народ загалом. Ми всім народом тупо не зрозуміли натяків та не здалися за 3 дні. Вже дипломати наші прямим текстом розповідають, що їм віщали в обличчя європейські партнери: розслабтеся, потерпіть, за кілька годин вас уже не буде, навіщо загострювати?

Тобто ми ось цим своїм героїзмом масштабно зіпсували шановним людям плани. І тепер не дуже зрозуміло, що робити.

Нова стратегія

Начебто кинути нас на самоті і примусити до капітуляції – погано виглядає. Тим більше, що суспільства різних країн справді перейнялися нашим опором Мордору, якого вони дико бояться.

Цим суспільствам необхідно змінити картинку. А зміна картинки починається через зміну дискурсу. Тому вустами різних політичних пенсіонерів і держдіячів минулого формують вилку, в якій, з одного боку – ядерна війна (лайтова версія: глобальний занепад, голод, міграційний шок, наступ Китаю тощо), а з іншого – усічення української території (мінімум – станом до 24.02, максимум – без Донецька, Луганська та всього півдня, включно з Одесою). І ось зараз ми спостерігаємо, як розкручується маховик привчання людей до цієї думки.

Як стимулюючі засоби буде застосовуватися безліч спеціально створених криз, а також проблеми, що органічно виникають. Найлобовіше: на тлі арешту Додона спробують хитнути Молдову, трохи пізніше зроблять реальністю натяки на війну на Балканах. Тобто Москва формуватиме мотивацію домовлятися, розпалюючи пожежі в Європі.

Протидія капітулянтам

Треба відзначити, що на Заході не всі готові йти на поводу у Москви, інакше нас уже закінчили б. Є цілі країни та дружні групи впливу, у яких інтереси збігаються із нашими.

Тому не варто зациклюватися на виливах маразматиків із гучними іменами. Війна йде на багатьох фронтах. На всіх фронтах доведеться боротися, щоби покращити позицію України на майбутніх переговорах.

Чим лютіший наш опір і розумніша робота з партнерами та їх товариствами, тим більше мотивації утихомирити Кремль іншими трофеями.

Навскидку. Грузія втрачає в очах Москви потенціал країни-сервісу щодо обходу санкцій, тому може бути перекваліфікована на невеликий, але хоч якийсь трофей. Якщо в Південній Осетії зроблять референдум щодо приєднання до Росії, там легко можуть влаштувати "спецоперацію" по успішному захисту нового суб'єкта федерації від грузинських "бендерівців" і "фашистів". Ну, і під цим соусом тимчасово відповзти. Тимчасово.

Тож вибір у нас очевидний. Арбайтен.

На боці Росії воюють неонацисти – дивіться відео: