На них ніхто б не прийшов, – експрацівник КДБ про скасовані паради на 9 травня в деяких містах

Якби парад організували у Бєлгороді, за власно волею туди не прийшов би ніхто. Про це 24 Каналу сказав ексспівробітник КДБ і Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Жирнов.

Варте уваги "А що сталося": у російських містах скасовують паради до 9 травня

Чого боїться Путін

Прильоти у Бєлгороді є вже давно. Мешканці міста знають, що будь-яка артилерія, яку має ЗСУ, з Харкова спокійно долітає до них.

Жирнов пригадав, що з 9 травня була напружена ситуація й минулого року. Так, повітряні паради скасували по всій країні. Щоправда, у Москві це було виправдано, тому що заговорили про можливість диверсій з боку України.

Літаки, які летять до Червоної площі, стартують у Кубинці, 45 кілометрів льоту. По всьому цьому напрямку може стояти людина зі Stinger і збити будь-який літак– пояснив колишній агент КДБ.

Там мали підійняти, зокрема, Boeing E-4, який називають літаком "судного дня". Це командний пункт, який керує ядерною війною з повітря.

"Усі ці літаки є законними військовими цілями для України. Ба більше, ФСБ розповідала, що у вас супер розвідка, це ви вбили Дар'ю Дугіну за 30 кілометрів від Ново-Огарьово. Вони серйозно розглядали можливість збиття літаків", – зазначив Жирнов.

З іншого боку, Владімір Путін боявся іншого. Не буде відкриттям, що найбільший страх диктатора – неминучий кінець життя.

Уявіть собі російського льотчика, який пролітає над Червоною площею і пікірує на Мавзолей та Путіна. І все. Вежі-близнюки в усьому світі залишаються доволі страшною картинкою– підкреслив Жирнов.

Ексспівробітник КДБ акцентував, що скасовується саме військовий парад. Так, якщо по території Росії йдуть війська, особливо у прикордонних регіонах, і українська армія має засоби ураження, – вони розглядаються як законна військова ціль для України. Тому і в Ростові, і в Криму, і у Воронежі, і у Бєлгороді, і у Курську, і у Брянську паради скасували.

Кремлю не потрібна неякісна картинка

За словами ексспівробітника КДБ, російське керівництво, можливо, усе обдумало й вирішило не ризикувати з військовими. Натомість вони могли б організувати цивільний парад.

Там йдуть цивільні особи, а Україна ніколи не завдає ударів по мирних громадянах. Це лише вигадки російських спецслужб та пропагандистів, буцімто "київський режим" б'є по мирних жителях– наголошує ексспівробітник Служби зовнішньої розвідки Росії.

Вони під час війни можливі, додає Жирнов, але лише через помилку. Жодні спеціальні удари по мирних жителях ніколи не плануються українським керівництвом.

"Вони могли б запланувати, але побоялися, що на ці паради просто ніхто не прийде, і усе зірветься. Одна річ, коли йде маніфестація у Москві, де виводили близько 1 мільйона людей з фотографіями. Якщо раптом вийде 3,5 людини – це буде негарна картинка", – говорить колишній агент КДБ.

Втім, усі звикли до того, що Росія любить створювати картинку, яка немає нічого спільного з реальністю. Як зауважив Жирнов, більшості людей видають заздалегідь підготовлені фото, і вони вдають, що це їхні родичі.

"Як тільки закінчується дійство, вони виходять з іншого боку станції метро і викидають ці фото, тому що вони для них не становлять жодної цінності", – розповів колишній співробітник Служби зовнішньої розвідки Росії.

Теж цікаво – Жирнов про чистки у Кремлі: дивіться відео

Якою є справжня причина скасування парадів

• У Міноборони Великої Британії прокоментували скасування військових парадів до 9 травня в деяких російських містах. Так, у Лондоні вважають, що Кремль намагається приховати наслідки війни з Україною.
• Зауважується, що повідомлення про військові паради ризикують викликати занепокоєння у багатьох росіян. Саме тому керівництво держави-агресорки наказало скасувати гучні паради в деяких регіонах Росії та тимчасово окупованому Криму до так званого дня перемоги.
• Безпекові проблеми, відзначають у розвідці, не є основною причиною скасування військових парадів. Насправді російський диктатор має значні комунікаційні проблеми зі своїм народом, якому пояснює так звану "спеціальну військову операцію" в дусі радянського досвіду Другої світової війни. Більше – читайте у матеріалі.