День визволення України від нацистів: історичні події, які варто пам'ятати всім

28 жовтня 2020, 06:19
Читать новость на русском

Цього дня, 76 років тому, Україну визволили від нацистів. Останнім містом, яке окупанти звільнили, був Хуст.

Офіційно Днем визволення вважають – 28 жовтня 1944 року, але історики зазначають, що дата умовна, пише 24 канал.

Читайте також У Києві відкрили історичну виставку "Воля України або смерть"

Що означає цей день

Зі слів співробітниці Національного музею історії України у Другій світовій війні, Наталії Гамарник, ця дата – день визволення центру Закарпаття, а далі йшли бої. Про них свідчать похоронки на українців, які загинули в 1 та 2 декаді листопада.

Тобто на сучасних кордонах ще відбувались бойові дії, хоча юридично ця територія була чехословацькою під окупацією Угорщини.

Втрати, яких завдали нацистські загарбники

За 40 місяців війни Україна втратила від 8 до 10 мільйонів людей. Найбільше загиблих було серед мирного населення. Нацисти спалили більше 700 українських міст і селищ та понад 28 тисяч сіл. З них майже 500 разом з людьми. Ще 2 мільйона 400 тисяч українців вивезли на примусові роботи до Німеччини. Були підірвані сотні підприємств, у вогні загинули бібліотечні фонди, музеї та колекції.

Після війни більше 500 тисяч цінних речей і документів повернули. Сотні тисяч ще чекають на повернення, зокрема з Росії.

Репресії радянської влади

Вигнавши ворога, українці нетямили себе від щастя. Але, як зазначила Наталія Гамарник, для тих, хто був в окупації, радянська влада вже розробила каральні заходи.

Родина Олександри Шулежко

Сім'я Шулежко, одразу відчула ті переслідування на собі.


Олександра Шулежко / Фото з архіву

У роки війни Олександра Шулежко врятувала 102 дитини, зазначає Український інститут національної пам’яті. З них – 25 дітей були євреями. Вона зуміла організувати притулок для дітей-безхатченків у Черкасах. Але для створення дитбудинку вона просила допомоги у німців. Саме через це родину Шулежко почала переслідувати радянська влада.

У 1994 році Олександра Шулежко померла, а через рік їй присвоїли почесне звання "Праведник народів світу".

Хто ще постраждав від радянської влади

Після війни депортацій зазнало польське населення Західної України, повідомляє Український інститут національної пам’яті. Крім того, радянська влада депортувала й родини осіб, яких підозрювали у допомозі українському підпіллю та УПА.

До теми Депортація кримських татар: СБУ оприлюднила архіви КДБ того часу

Кримські татари також зазнали переслідувань з боку СРСР. Відразу після звільнення півострова їх депортували у віддалені регіони Союзу. Мовляв, за те що співпрацювали з німцями.

У цьому обвинувачували всіх , хто зміг вижити на окупованій території або повернувся з німецької неволі. Усіх прирівнювали до зрадників. З родичами зниклих безвісти теж не церемонилися. Немає похоронки – немає допомоги від держави.

Відтак, ті, хто вижив у тій страшній війні, намагалися приховати, що були на окупованій території. Вільно говорити про це змогли лише після розвалу Союзу.

Дивіться відео: спогади очевидців 2018 року