Обіцяти, не означає одружитися: діалог з Талібаном як дипломатична пастка для Заходу
Таліби повернули собі владу в Афганістані. Цього разу, схоже, всерйоз і надовго. Враховуючи таку гнітючу нову реальність на Близькому Сході, провідні західні держави, в тому числі й США вже стиха заявляють про готовність будувати діалог з Талібаном. У довгостроковій перспективі такий крок назустріч має всі шанси стати найбільшою помилкою колективного Заходу за останні роки.
Талібан як зброя Пекіна у Азійсько-Тихоокеанському регіоні
Піднебесна ніколи не соромилася демонструвати своїх політичних, а часом і територіальних,(як у випадку з Індією), апетитів у Азійсько-Тихоокеанській зоні перетину інтересів.
До теми Росія має інтерес, – міжнародний аналітик розповів про майбутнє Афганістану
Варто згадати, що влітку минулого року індійські кібервійська зафіксували 80 одночасних кібератак з боку Китаю на оборонні підприємства Індії. Вони стали наступним кроком після ескалації на китайсько-індійському кордоні, внаслідок якої трапилася збройна сутичка. Підсумком зіткнення стали десятеро загиблих з індійського боку.
Від рішучіших дій Пекін стримує лише факт наявності в регіоні міждержавного неформального альянсу під назвою "Квад". До його складу входять Японія, США, Австралія та, звичайно ж, Індія. Основною метою цих чотирьох є стримування агресивних дій КНР, спрямованих на порушення балансу сил на цій ділянці політичної карти світу. Зокрема через постійний обмін досвідом у сфері нацбезпеки та оборони, регулярні спільні військово-морські навчання.
Союз, який було створено з ініціативи американців у 2007-му році, опинився під загрозою, тепер, коли Китай пішов на зближення з талібами. Бо ж Компартія, маючи в рукаві козир у вигляді союзників-екстремістів, залюбки скористається їхніми послугами для розхитування ситуації в Індії через поширення там тероризму з території Пакистану.
Пакистан, до речі, за інформацією, західних ЗМІ, допомагав талібам під час наступу в Афганістані та вже по завершенню реставрації колишнього режиму. Допомога була присутня у вигляді окремих представників пакистанської зовнішньої розвідки.
З урахуванням всього цього, локальним інтересам США може бути завдано значної шкоди. А індійська демократія, відповідно, потрапить під нищівний вплив ісламського фундаменталізму, що його принесуть з собою терористи Талібану.
Читайте також У роковини теракту 11 вересня: таліби підняли прапор над президентським палацом в Афганістані
Талібан як новий російський аргумент в політичних торгах із Європою
Кремль і раніше активно використовував мусульманський фактор для дестабілізації Європи зсередини. Про це не так давно вже згадували у Брюсселі в контексті розмов про атаку мігрантами з боку режиму Лукашенка.
Немає ні найменших сумнівів в тому, що Москва і цього разу скористається нестабільністю в ісламському світі. Тільки от плоди цієї нестабільності будуть вже в рази небезпечнішими. Аж до штучного зростання небезпеки масових терактів у Європі.
Путін неодмінно вдасться до шантажу Євросоюзу екстремізмом задля того аби домогтися своїх цілей, як то послаблення, чи й цілковите зняття з часом усіх санкцій, зупинка протидії "Північному Потоку-2" та усування перешкод на його шляху до перетворення всього пострадянського простору на російську зону впливу. Передовсім мова про повну свободу дій відносно України. А Захід, побоюючись знову ж таки повторного 11 вересня, змушений буде піти на поступки.
В будь-якому випадку, спроба мирно жити у світі де є ціла держава-кубло тероризму, буде дуже небезпечно. Спроби розмовляти з ним, потенційний агресор, а вже тим більше такий, як спільність ісламістів, завжди сприйматиме, як прояв слабкості супротивника. Ведучи із Заходом "перемовини, імітуючи мирні наміри, Талібан одночасно буде готувати реванш за кривду завдану йому майже два десятки років тому. Бо цього разу він може розраховувати на допомогу більшої кількості зовнішніх гравців. Останні, так само, як і таліби, мають свої образи на демократичний світ.
Отож, вступаючи в мирні, на перший погляд, зносини з такими небезпечними людьми, як нові афганські правителі, євроатлантичні держави дають час підготувати для себе пастку. Значно небезпечнішу за дипломатичну, в якій вони опиняться, в разі, якщо справді підуть на розмови з тими, кому не можна вірити.