"Злив" чи намацування ґрунту для переговорів: яка мета візиту директора ЦРУ в Київ
Американські ЗМІ пишуть, що голова ЦРУ Вільям Бернс таємно відвідав Київ на початку червня. Однією з цілей поїздки могло бути питання завершення війни в Україні.
Журналіст 24 Каналу Олексій Печій проаналізував, що про візит Бернса пишуть у США, та чи реальні переговори між Києвом і Москвою.
Дивіться також Амбітний план завершення війни: якою була мета таємного приїзду в Україну директора ЦРУ
Для чого Бернс приїздив у Київ
Видання The Washington Post стверджує, що директор ЦРУ Вільям Бернс нібито на початку червня здійснив секретний візит до Києва, аби обговорити з українським керівництвом та розвідкою "амбітну стратегію повернути окуповані Росією території та розпочати переговори про припинення вогню з Москвою до кінця цього року".
Як пише WP, поїздка Бернса до Києва включала, зокрема зустрічі з президентом Зеленським і керівництвом української розвідки.
Аналітики наголошують на тому, що цей візит відбувся якраз в критичний момент війни, коли українські війська намагаються отримати потужну перевагу у наступі, але ще не розгорнули більшість своїх навчених і оснащених штурмових бригад.
Видання додає, що мета Бернса полягала в тому, щоб підтвердити зобов'язання адміністрації Байдена обмінюватися розвіданими, щоб допомогти Україні захистити себе.
Але все ж це лише офіційна мета. За лаштунками могло залишитися ще дещо. WP пише, що нібито українське керівництво ознайомило Бернса зі своїми планами почати переговори з Москвою до кінця року на прийнятних для Києва умовах.
Якщо спростити, то The Washington Post натякає на те, що українська влада нібито планує, щоб ЗСУ фактично вийшли на межі війни станом на 24 лютого 2022 року, поставили потужне озброєння на межі з Кримом і тоді розпочати переговори з Кремлем.
У статті NYT про ту саму поїздку Бернса до Києва на початку червня мовиться про те ж саме і майже тими ж словами.
Але NYT додає, що американські офіційні особи заявили, що контрнаступ просувається повільніше, але основні зусилля цього поштовху ще не досягли результатів, і ще занадто рано говорити про те, які перемоги можуть отримати українці, і який вплив матиме цей поштовх на майбутні мирні переговори.
Отже, сам факт того, що два американських видання, які конкурують, виходять з практично однаковим текстом, може свідчити про те, що ця інформація може розглядатися, як контрольований злив самим ЦРУ.Однак з якою метою – не зрозуміло! Якщо це контрольований злив, тоді це може вказувати на те, чого дійсно чекають у Вашингтоні від українського наступу – звільнення всіх територій окупованих після 24 лютого 2022 року, а далі переговори. Однак, з цим точно не погоджуються у Києві.
Як Україна може отримати важелі впливу на Росію
На тлі цих перемовин Бернса з Києвом та Москвою західні аналітики певні, що, готуючись до осені, команда Зеленського почала думати про те, як Київ може змусити припинити бойові дії на умовах, прийнятних для українського народу.
Як пише WP, за ідеального сценарію, якому віддає перевагу Київ, українські військові отримали б важелі впливу на Росію, висунувши війська та потужну зброю до краю межі з Кримом, тримаючи в заручниках півострів, на якому базується Чорноморський флот ворога.
Відповідно, вогневий контроль півострова поставить під тотальну загрозу важливі аеродроми, мости, залізничні лінії та логістичні вузли в Криму.
А це може значно ускладнити для Росії ведення війни. Але, от далі звучить доволі розмита теза про те, що нібито Україна буде готова не брати Крим силою, якщо ми отримаємо достатні гарантії безпеки від Заходу.
Зеленський назвав умови миру
Водночас сьогодні президент Зеленський озвучив тези, які прямо протилежні заявам західних ЗМІ про нібито готовність до переговорів без звільнення Криму.
По-перше, Зеленський запевнив, що зараз важливо поставити Путіна на місце і показати, що Захід його не боїться. І членство України в НАТО – це одна із відповідей, яка фіксує, що світ не боїться будь-якого агресора.
Зеленський підкреслив, що саме тому Україна хотіла б отримати запрошення на вступ до НАТО на саміті у Вільнюсі.
Також Зеленський підкреслив, що Україна не погодиться на будь-які гарантії безпеки, якщо це буде просто альтернатива вступу в НАТО. Мовляв, такі гарантії нам потрібні лише до фактичного вступу в Альянс.
Крім того, Зеленський озвучив головну думку – Україна буде готова до переговорів лише після виходу Збройних Сил на кордони 1991 року. Натомість всі ті пропозиції зупинитися на позиціях 24 лютого – це не наш сценарій завершення війни.
Чому був важливий візит прем'єра Іспанії до Києва
Разом з тим, варто згадати також про нещодавню закриту конференцію щодо формули миру президента Зеленського, яка відбулася у Копенгагені.
За ініціативи України в Данії відбулася спроба домовитись із "глобальним Півднем" щодо їх позиції щодо війни Росії проти України.
По суті, на закритій зустрічі країни "Великої сімки" представники Євросоюзу та Києва розмовляли про можливе дипломатичне завершення війни Росії проти України з кількома країнами, які називають себе нейтральними.
Зокрема, мова йде про Бразилію, Індію, ПАР, Саудівську Аравію та Туреччину. Китай також чекали на зустрічі, але Пекін від цього відмовився.
Від США на зустрічі говорили старший директор Ради Нацбезпеки США по Європі Аманда Слоут, радник з нацбезпеки президента США Джейкоб Салліван та заступник держсекретаря США Вікторія Нуланд. Подробиць зустрічі небагато, але у Вашингтоні назвали дискусію "цінною і продуктивною".
І от сьогодні до Києва прибув премʼєр-міністр Іспанії Педро Санчес. Президент Зеленський закликав Іспанію долучитися до гарантій безпеки України, а Санчес своєю чергою повідомив, що Іспанія виділяє для України новий пакет допомоги на суму 55 мільйонів євро. Мадрид обіцяє Україні довгострокову підтримку.
Але в контексті переговорів варто додати іншу заяву Зеленського, озвучену ще напередодні візиту Санчеса до Києва. Глава держави запевнив, що Україна розраховує, що під час головування Іспанії в Євросоюзі нашій країні вдасться отримати вплив у Латинській Америці для реалізації української формули миру.
І це важливо в контексті того, що вже 17 – 18 липня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС – Латинська Америка.