Для чого потрібні технічні кандидати та чому не варто довіряти рейтингам

У 2019 році, щоб вмістити всіх охочих зробили бюлетень довжиною у 80 сантиметрів.

Читайте також: Селфі з бюлетенями, фальсифікації, підкуп: покарання за "нечесну гру" під час виборів

Проте всі ці люди зареєструвалися не просто так. Реальні президентські амбіції є приблизно у першої сімки лідерів. Ще з десяток використає кампанію, щоб розкрутитися перед виборами в Раду.Проте більшість кандидатів є технічними.

У них може бути кілька завдань:

1. Знятися на користь основного кандидата
2. Відтягнути голоси у його конкурента
3. Цілеспрямовано критикувати того ж конкурента
4. Продавати своїх людей у виборчих комісіях

Технологія кандидатів-клонів давно працює на парламентських та місцевих виборах.

На минулих виборах до Верховної Ради у 2014 році було зареєстровано 33 пари кандидатів-двійників. Було навіть 8 трійників.

З найбільшою відповідальністю до клонування кандидатів у тому році поставилися в окрузі №68 на Закарпатті. Там у бюлетені було 5 кандидатів з прізвищем Ковач.

Який у цьому сенс? Розрахунок робиться переважно на те, що виборець не догледить і поставить галочку не туди. У протистояннях, коли буває важлива кожна сота доля відсотка, така неуважність може змінити результати голосування.

Конкретний приклад: На тих ж виборах у 2014 році на 216 окрузі у Києві Олександр Супруненко виграв у Ксенії Ляпіної на 673 голоси. І там ж нікому невідома самовисуванка Наталія Лапіна отримал тоді 3412 голосів. У п’ять разів більше, ніж справжній Ляпіній не вистачило для перемоги. МВС тоді навіть відкривали провадження за фактом реєстрації технічного кандидата.

Вибори 2019 року стали першими, коли у кандидатів у президенти з’явилися двійники. ЦВК зареєструвала кандидатом Юрія Володимировича Тимошенка. Його ініціали повністю збігаються з ініціалами лідерки перегонів Юлією Володимирівною Тимошенко.

Покарати за таку технологію або довести, що кандидат є клоном майже неможливо.

Бо нікому не можна заборонити брати участь у виборах через схожість прізвища. І відкидати можливість, що двоє однофамільців справді мають президентських амбіцій. Тому потрібно не поспішати та голосувати уважно.

Креатив двійників перед виборами

Спроба справді хайпанути перед виборами була в 2010 році. Політик з Івано-Франківська Гуменюк Василь змінив прізвище на Противсіх і зареєструвався кандидатом у президенти.

Виборці такий креатив не зацінили і політик набрав 0,16%. Через чотири місяці він знов став Гуменюком.

У 2015 році у виборах спробував взяти участь Дарт Вейдер. Попри ефектну подачу документів, ЦВК його не зареєструвала.

Проте персонаж "Зоряних воєн" не залишив українські політику й згодом балатувався до Верховної Ради, міські голови Одеси та Києва. І все це робив інший Дарт Вейдер.

Фейк – всюди

На місці не стоїть світовий прогрес, так само й виборчі технології. Тепер ми маємо не тільки фейкових кандидатів, але й фейкову соціологію та таке ж спостереження за виборами.

Читайте також: Чому українцям необхідно проголосувати на виборах-2019: вагомі факти

Прогнози можуть дивувати навіть у рейтингах кандидатів. Напередодні виборів їх стає багато й вони всі дуже різні.

Чому так відбувається? Є переконання, що виборці не хочуть голосувати за непрохідних кандидатів. Проте вихід є – показати усім рейтинг, в якому потрібний кандидат вже майже переможець.

Такий рейтинг можна просто придумати та опублікувати на якомусь сайті-«пилососі». Також можна створити іллюзію соцопитування, або й провести його одразу з замовленими результатами.

В Україні є цілий ринок фальшивих соціологів. Є платформа texty.org, яка вже з 2014 року збирає базу псевдосоціологів і до неї вже увійшло 89 продавців рейтингів.

Чому не варто продавати свій голос, дивіться інфографіку:

Як відрізнити справжнє соцопитування від маніпуляції?

Є кілька дуже простих правил, але тільки для тих, хто хоче дізнатися правду:

1. Потрібно подивитися на першоджерело. Часто заголовки новин не відповідають змісту.
2. Якщо у новині є тільки цифри, але не зрозуміло, хто його проводив, то таке читати не потрібно.
3. Якщо вказано, яка організація проводила опитування, то потрібно перейти на сайт організації. Якщо вона відома й давно працює на українському ринку, то їй можна довіряти.

Громадські організації

У 2019 році для спостереження на виборах зареєструвалася рекордна кількість громадських організацій - 139. Громадську організацію "Опора" насторожило, що в 85 – відсутній досвід спостереження в Україні. Лише 5 брали участь у виборах 2014 року.

14 з них спостерігали лише один раз у виборах окружних територіальних громад у 2018 році.

Більше – дивіться у відео.