Чому це важливо?
Бо існує альтернативне пояснення збільшення кількості виявлених захворювань. Мовляв це не новий спалах, а результат збільшення кількості тестів. Стали робити більше тестів – стали виявляти більше захворівших. В цьому є доля правди. Але це не означає, що спалаху немає.
Читайте також: Чуда не сталося: чому кількість заражених COVID-19 зростає?
Як ми бачимо з першого графіку також зростає і відсоток виявлених захворювань. Якби спалаху не було, то цей відсоток мав би падати. Логіка така – загальна кількість захворювань стабільна або спадає. Спочатку тести робляться для найбільш критичних випадків симптомів. Тому там відсоток виявлених захворювань високий. Коли збільшують кількість тестів починають тестувати людей з слабшими симптомами (пам'ятаємо, що ми припускаємо стабільну кількість захворювань або їх зменшення). І там відсоток виявлених захворювань менший. В підсумку, якщо кількість захворювань стабільна, а кількість тестів збільшується, то відсоток виявлених захворювань серед протестованих має зменшуватись. Але цього не відбувається. Навпаки, відсоток виявлених випадків зростає. Це означає, що кількість захворювань (всіх разом – виявлених і ні) збільшується. Тобто є спалах.
Статистика виявлення COVID-19 в Україні з 1 червня / Фото KSE
На першому графіку дані згладжені. Кількість випадків за тиждень. На другому – щоденна. Правильно використовувати згладжені, бо є тижневість. В певні дні обробляють більше тестів, в інші менше. І волатильність кожного дня висока. А за тиждень ця волатильність зменшується і ми можемо побачити тренди.
