Відтак, стало відомо, що на рахунках Єрмака задекларовано 782 525 гривень. Також готівкою він зберігає 39 000 доларів та 50 000 євро.

Читайте також: Глава МЗС Дмитро Кулеба подав декларації за 2021 – 2022 роки

У розділі фінансових зобовʼязань декларант вказав наявність непогашеного кредиту, взятого у Сенс Банку (раніше відомого як Альфа-Банк) у 2006 році. На кінець звітного 2022 року сума заборгованості складала – 1 008 306 гривень.

Доходи та власність Андрія Єрмака

А от у розділі "Доходи, у тому числі подарунки" вказано зарплату за основним місцем роботи у розмірі 568 037 гривень та додатково вказаний як дохід гарантійний ремонт його автомобіля на суму 78 396 гривень.

У власності Єрмака також вказано:

  • квартиру площею 107,8 квадратних метрів, яка придбана у 2005 році, вартість якої на момент придбання становила – 3 535 000 гривень. Ця ж квартира значилася у його декларації 2020 року;
  • автомобіль Mercedes-Benz S 350 d 4MATIC, 2019 року випуску, вартістю – 2 972 776 гривень;
  • також зазначено, що Єрмак не має цінних паперів.

Єрмак також власник корпоративних прав або їх частин у таких підприємствах:

  • Міжнародна правнича компанія (50%);
  • Гарнет Інтернешнл Медіа Груп (49%);
  • Міжнародна фармацевтична група (50%);
  • Ер Пі Ай (100%).

Він також є кінцевим бенефіціаром таких компаній як:

  1. Міжнародна асоціація українсько-грузинського співробітництва у сфері іноземного інвестування.
  2. Міжнародна правнича компанія.
  3. Міжнародна фармацевтична група.
  4. Гарнет Інтернешнл Медіа Груп.
  5. Ер Пі Ай, М.Є.П.
  6. Українсько-грузинська медійна компанія.

Що відомо про декларування держслужбовців

Однією з вимог МВФ до України було набрання чинності закону, який поновлює майнове декларування держслужбовцями, а також відновлення функції НАЗК щодо перевірки та верифікації декларацій до кінця 2023 року.

  • Відтак, парламент 5 вересня проголосував за відновлення електронного декларування для чиновників і депутатів, але відмовився прийняти ключову поправку щодо негайного відкриття реєстрів.
  • Наступного дня на сайті президента з'явилася петиція з закликом відкрити реєстр майнових декларацій чиновників, що призвело до повернення законопроєкту до парламенту і набору необхідної кількості голосів.
  • 12 вересня Зеленський наклав вето на закон, у якому залишилися обмеження щодо електронного декларування. А вже 20 вересня Рада ухвалила закон, який поновлював е-декларування з негайним відкриттям даних.