За роки повномасштабного вторгнення загальний державний борг України суттєво зріс: станом на кінець 2025 року він сягнув 9 трильйонів гривень. У час війни країну стабільно підтримують міжнародні партнери, які лише за 2024 та 2025 роки через різні програми й не тільки надали десятки мільярдів доларів фінансування.

Втім зростання боргу само по собі не є критичним для країни у війні. Крім того, значна частина коштів є грантами, а тому безповоротними. Є й можливість, що запозичення можуть поступово списати, як вже бувало у світовій практиці.

24 Канал дізнався, чому держборг України збільшується і що на це впливає, який внесок міжнародних країн-партнерів та організацій у формуванні боргу, а також чи прийдеться Україні повертати всі кошти, які були надані з 2022 року.

За даними Міністерства фінансів України, станом на 31 грудня 2025 року, державний та гарантований державою борг склав трішки більше, ніж 9 трильйонів гривень, що на понад 29% більше, ніж наприкінці 2024 року. Протягом останнього року загальний борг збільшився в гривневому еквіваленті на 2 трильйони гривень.

Читайте також Франція виділяє нову допомогу Україні: куди спрямують мільйони євро

Як зауважив для 24 Каналу доктор економічних наук Сергій Кораблін, за весь час повномасштабного вторгнення Росії, а це впродовж 2022 – 2025 років, загальний борг України збільшився від 2,7 трильйона гривень до 9 трильйонів гривень. І за попередніми оцінками Мінфіну, це 98,4% від прогнозного ВВП країни.

Сергій Кораблін

Член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"

За звичайних обставин, такі показники й боргова динаміка викликають занепокоєння. Проте, в умовах війни фокус має зміщуватися на достатність та ефективність використання запозичених державою кошти для військового захисту національного суверенітету та його подальшого розвитку.

Як пояснив Кораблін, держборг зростає саме через отримання зовнішніх та внутрішніх кредитів для фінансування бюджетних видатків, які не покриваються бюджетними доходами, тобто, умовно кажучи, для фінансування бюджетного дефіциту.

Тому, чим більшими є бюджетні дефіцити, тим більшим згодом виявляється й державний борг,
– зауважує пан Сергій.

  • Дефіцит бюджету на 2026 рік становить близько 2,4 трильйона гривень, або ж 18,5% ВВП країни,
  • У бюджеті на 2025 рік дефіцит був закладений на рівні 1,6 трильйона гривень (19,4% ВВП), але згодом збільшився до 1,9 трильйона гривень (22,5% ВВП),
  • А у 2024 році – на рівні 1,84 трильйона гривень, хоч в підсумку склав трішки менше, а саме 1,77 трильйона гривень.

В умовах війни дефіцити зазвичай обумовлюються різким зростанням державних витрат на цілі, пов'язані з підвищенням обороноздатності країни. А також зменшенням бюджетних доходів внаслідок шкоди та збитків, які були завдані ворогом, наголошує доктор економічних наук.

У розмові з 24 Каналом економіст Ярослав Жаліло розповів, що збільшення боргу пов'язане не тільки з утримування його, але й через девальвацію гривні, попри те, що вона торік не була масштабною.

До слова! Якщо 1 січня 2025 року офіційний курс долара склав 42,02 гривні, то станом на 1 січня 2026 року 42,35 гривні, свідчать дані НБУ. Таким чином, різниця становить 32 копійки.

Ярослав Жаліло

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

Ми розуміємо, що сьогодні дефіцит держбюджету фактично співмірний з розміром дохідної частини бюджету. Тобто половина наших видатків фінансується внаслідок дефіциту. А тому іншого шляху, аніж як формувати борг, просто немає.

Відтак відповідно до проєкту держбюджету на 2026 рік, доходи країни заплановані на рівні 2,9 трильйона гривень, а видатки майже вдвічі більші – 4,8 трильйона гривень, половина з яких орієнтована на оборону.

Враховуючи те, що в Україні введений воєнний стан, то зрозуміло, що дефіцит є і буде, але його формування в таких умовах є абсолютно природним явищем в економіці,
– резюмує Жаліло.

Варто зауважити, що Україна попри це, отримує доволі велику зовнішню допомогу від міжнародних партнерів, що є великою підтримкою для функціонування економіки.

Що таке державний та гарантований державою борг: це сума зобов'язань, за які відповідає держава. Державний борг становить кошти, які держава позичила сама й зобов'язалася їх повернути з держбюджету (це кредити від МВФ, ЄС, Світового банку). А от гарантований державою борг – це борги банків, держпідприємств та інших структур, за якими країна дала державну гарантію.

Понад половину державного та гарантованого державою боргу України є зовнішнім, а частка зобов'язань перед ЄС становить більшість (зокрема йдеться про пільгові позики в межах Ukraine Facility та кредити ERA).

Ярослав Жаліло, крім ЄС як основного кредитора, згадує ще й міжнародні організації – МВФ, Світовий банк, ЄБРР (Європейський банк реконструкції та розвитку).

Варто також згадати про окремі суверенні країни-кредитори. Адже ЄС надає Україні кредити як інституція, а є окремі європейські та неєвропейські країни, що теж надають фінансування. Водночас є різні програми, за якими Україні надається допомога. Наприклад, Ukrainе Facility,
– каже економіст.

За програмою Ukraine Facility, йдеться на сайті Ради Євросоюзу, Україна у період з 2024 по 2027 роки отримає до 50 мільярдів євро у вигляді грантів та позик, з яких 17 мільярдів євро – безповоротні кошти, а 33 мільярди євро – позики.

  • За даними 2025 року найбільшим джерелом фінансування держбюджету України були кредити ERA від країн G7 – майже 38 мільярдів доларів (частково обліковуються як держборг).
  • Крім того, саме фінансуванню від ЄС було в обсязі 12,1 мільярда доларів за минулий рік. За пільговими кредитами ЄС заборгованість збільшилася до 1,65 трильйона гривень, тобто 38,6 мільярда доларів.

Натомість доктор економічних наук Сергій Кораблін додає, що на зовнішні зобов'язання держави припадає 77,5% від загального боргу, а на внутрішні – 22,5%.

Це вчергове підтверджує те, що від зовнішніх партнерів України забезпечує левову частку покриття її "бюджетних розривів".

На позики Європейського Союзу припадає 38,75% від загального державного та гарантованого державою боргу,
– зазначає пан Сергій.

Натомість частка міжнародних фінорганізацій в загальному держборгу така, зауважує Кораблін: 19,13% боргу припадає на позики від МВФ (6,36%) та інституції Світового банку, зокрема Міжнародний банк реконструкції та розвитку (7,73%) та Міжнародна асоціація розвитку (3,13%).

Нагадуємо! У 2024 році заборгованість України перед Світовим роком значно зросла, що підняло інституцію на друге місце у рейтингу серед зовнішніх кредиторів, випередивши МВФ, писали у Forbes. Відтак борг України перед світовим банком досяг 22,6 мільярда доларів. А загальна заборгованість перед МВФ – 18,9 мільярда доларів (частина з цих коштів не підлягатиме погашенню).

Сергій Кораблін пояснює, що, наприклад, кредити в межах програми фінансової підтримки Ukraine Facility не лише мають пільговий період у 11 – 12 років, а й можуть компенсуватись країнами ЄС.

А обслуговування та погашення кредитів в межах програми ERA, ініційованої країнами G7 у загальному обсязі 50 мільярдів доларів США, мають здійснюватися коштом доходів від заморожених російських активів.

Тому, за оцінками Міністерства фінансів, такі кредити не мають спричинити додаткового боргового навантаження для України,
– каже Кораблін.

Натомість Жаліло розповідає, що наразі найдорожчими кредитами для України є кредити від МВФ. Все через те, що вони враховують всі умови та ризики.

Натомість комерційні кошти, тобто облігації зовнішньої позики, Україні вдалося здебільшого реструктуризувати. Плюс, розв'язане питання і щодо так званих ВВП-варантів, обслуговування яких було обтяжливим.

  • Станом на 24 грудня 2025 року Україна оголосила про успішне завершення операції щодо реструктуризації державних деривативів, які були пов'язані з ВВП країни, повідомили в Мінфіні.
  • Що таке реструктуризація боргу: це зміна умов кредитного договору, а саме збільшення строку, зменшення платежів тощо, за згодою банку та позичальника. Таким чином можна уникнути штрафів та пені.

Водночас варто зауважити, що особливість держборгу України полягає у тому, що кредити зазвичай на пільгових умовах, а отже, це невеликі відсоткові ставки.

Крім того, частина з них будуть погашені внаслідок заарештованих російських активів. І у цьому питання Україні вигідний такий борг, адже не потрібно піклуватися про повернення його основної частини,
– додає пан Ярослав.

Як один із варіантів, є ймовірність повного списання боргу, як це було, наприклад, в Польщі на початку 1990-х років. Тоді в країні відбулася реформа, яка пройшла на період великого списання зовнішніх боргів, що були накопичені в попередні роки. Це було вигідно для того, щоб країна отримала хороший економічний старт.

Втім у випадку України, ми не повинні розраховувати лише на це, адже відповідальність перед партнерами означає, що ми повинні повернути кошти. Водночас потенційно така ситуація може трапитися, якщо ми твердо станемо на шлях демократично-ринкової економіки, а також якщо будемо гарними партнерами в рамках членства в Євросоюзі,
– каже Жаліло.

Підсумовуючи економіст зауважує, що чимало країн у світі живуть із великим зовнішнім боргом, але при цьому зберігають макроекономічну стабільність.

Йдеться зокрема про США, де національний борг досяг нового рекордного рівня в 38,01 трильйона доларів, станом на осінь 2025 року, йдеться на сайті Об'єднаного економічного комітету Конгресу США.